про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5213/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Яновського, 50 ЄДРПОУ 08563777) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 по 02.06.2025 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 3460-ІХ на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2025 по 02.06.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн;
- зобов'язати Державну установу ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 по 02.06.2025 року, перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, перерахунок та виплату допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 рік, перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 3460-ІХ на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2025 по 02.06.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Державну установу ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 02.06.2025 року індексації - різниці грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов'язати Державну установу ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 02.06.2025 року індексацію - різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі постанови КМУ № 578 від 14.08.2013 року грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15371 гривень 34 копійки (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 34 копійки);
- стягнути з Державної установи ''Кропивницька виправна колонія (№6)'' (код ЄДРПОУ - 08563777) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі постанови КМУ № 578 від 14.08.2013 року, згідно довідки № 13/560 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 15371 гривень 34 копійки (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 34 копійки).
При ознайомленні з матеріалами оновленої позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення, суддя зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Тож для вирішення питання, яку редакцію статті 233 КЗпП України застосовувати до спірних правовідносин, необхідно з'ясувати, з якою подією слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, суд дійшов таких висновків:
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 року по справі 460/21394/23.
Тобто, на позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.07.2022, процесуальний строк звернення до суду не розповсюджується.
Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, з 19.07.2022, отримуючи щомісячно грошове забезпечення, ОСОБА_1 була обізнана з його розміром, та відповідно мала право на звернення до суду у тримісячний строк, з дня отримання щомісячного грошового забезпечення.
Суддя зазначає, що на ці правовідносини не розповсюджується дія частини другої статті 233 КЗпП, з огляду на те, що при звільненні з військової служби військовослужбовцям нараховуються певні суми грошового забезпечення, які залежать від підстав звільнення та вислуги років. Зокрема, мобілізованим військовослужбовцям нараховується 4% від місячного грошового забезпечення за кожен місяць служби, але не менше 25%. Контрактникам, в залежності від підстав звільнення, може бути виплачено 25% або 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.
Крім того, при звільненні можуть бути виплачені:
Компенсація за невикористані дні відпусток .
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, якщо вона не була виплачена за поточний рік служби.
Компенсація за недоотримане речове майно: (тільки для контрактників).
Одноразова допомога для оздоровлення, якщо вона не була виплачена в поточному році.
Отже, до сум, які належать при звільненні входить лише сума грошового забезпечення за місяць, у якому відбувається звільнення такого військовослужбовця.
Отже, звертаючись до суду 29.07.2025 року, ОСОБА_1 пропустила тримісячний строк звернення до суду щодо правовідносин, які охоплені періодом з 19.07.2022 по 28.04.2025.
У зв'язку з чим, позовні вимоги щодо правовідносин про зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення з 19.07.2022 по 28.04.2025 заявлені з порушенням строків звернення до суду, а відтак, ОСОБА_1 слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин неможливості своєчасного звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Стосовно позовних вимог, викладених у пунктах 9-10 позовної заяви про стягнення грошової компенсації за належні предмети речового майна у сумі 15371,34 грн, суддя зазначає наступне.
За приписами частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Військова служба є різновидом служби публічної.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби; норми забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок №578), за приписами пункту 2 якого речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань
Згідно з пунктом 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
При цьому, відповідно до пункту 28 Порядку № 578 у разі звільнення особи рядового і начальницького складу із служби у запас Збройних Сил їй видається речовий атестат, копія якого додається до особової справи. Якщо протягом 12 місяців після звільнення така особа буде прийнята на службу до Державної кримінально-виконавчої служби, до її речового забезпечення зараховуються раніше отримані предмети речового майна особистого користування, а строк носіння предметів продовжується на період від дня звільнення до дня прийняття на службу.
Разом з цим, пунктом 23 Порядку № 578 передбачено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до їх закупівельної вартості.
З наведеного вбачається, що грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується після звільнення зі служби та на підставі заяви, а отже речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.
Речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування) та інвентарним майном, яке є власністю установ та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення чергування, варти тощо. Лише перший вид майна, у разі його неотримання, підлягає грошовій компенсації.
Отже, речове майно не можна ототожнюватися із заробітною платою (грошовим забезпеченням).
Ураховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19 правову природу компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічні правові висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2023 року по справі №260/4686/22 та від 14.12.2023 року по справі № 380/1785/21.
Згідно наказу начальника Державної установи "Кропивницької вправної колонії (№ 6)"від 30.05.2025 № 66/ОС-23 ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 02.06.2025 року.
Отже, відлік місячного строку розпочатий з 03.06.2025 та відповідно останній день місячного строку на звернення до суду був 03.07.2025.
Водночас, позовна заява сформована в Електронному Суді 29.07.2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
На дату звільнення зі служби, ОСОБА_1 була обізнана про необхідність сплати їй грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.
При цьому, суддя звертає увагу, що звернення ОСОБА_1 із заявою від 03.07.2025 року не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації права і ця дата не пов'язана з початком перебігу строку звернення до суду.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у пункті 42 постанови від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 слід подати заяву щодо можливості поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням об'єктивних причин, які б перешкоджали їй своєчасному зверненню до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку.
Водночас, за приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У пункті 1 частиною 3 статті 4 "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 20253 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно позовної заяви позивач, зокрема, просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за не отримане речове майно та стягнути 15371,34 грн.
Отже, заявлена майнова вимоги за яку слід сплатити судовий збір 1211,20 грн. До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відтак за подання цієї позовної заяви йому необхідно сплатити судовий збір у вказаному у розмірі 1211,20 грн за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA188999980313131206084011567
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровоградський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У позовній заяві ОСОБА_2 просить її звільнити від сплати судового збору в силу приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір''.
Суддя зазначає, що компенсація вартості неотриманого речового майна за своєю правовою природою не входить у структуру грошового забезпечення військовослужбовця.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2020 по справі № 480/3105/19 дійшов висновку, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Тому передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI пільга із сплати судового збору не може бути застосована щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації вартості речового майна.
Тому судовий збір (щодо позовної вимоги стосовно невиплати грошової компенсації вартості за не отримане речове майно) має бути сплачений на загальних підставах. Однак доказів сплати судового збору позивачем не надано.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК