04 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3470/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ігнатьєвої Ольги Іванівни про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №74282760 від 13 травня 2025 року;
- зобов'язати відновити виконавче провадження для повного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі №340/1949/22 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на його - ОСОБА_1 , який має ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , користь заборгованість в загальній сумі 205 642,54 грн., що виникла у зв'язку з перерахунком його пенсії згідно цього ж судового рішення.
Позов вмотивовано тим, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходилось вказане виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1949/22 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 грудня 2019 року перерахування пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Кіровоградській області» від 29.07.2021 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та виплатити заборгованість, яка виникає у зв'язку з таким перерахунком. 13 травня 2025 року старшим державним виконавцем даного відділу Ігнатьєвою Ольгою Іванівною винесена постанова про повернення цього виконавчого документу. З даною постановою старшого державного виконавця позивач не погоджується та вважає, що державним виконавцем судове рішення не виконано. Позивач вважає постанову державного виконавця незаконною та протиправною, у в'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 30.07.2025. Крім того даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.28-29).
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебувало виконавче провадження № 74282760 з примусового виконання виконавчого листа № 340/1949/22 від 25.11.2022 Кіровоградського окружного адміністративного суду про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 29.07.2021 № 5989 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком. Державним виконавцем на підставі заяви стягувача від 19.02.2024 та керуючись ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27, 63 Закону України “Про виконавче провадження» 27.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам. На виконання рішення суду боржником до відділу надано, зокрема, лист від 28.02.2024 за вих. № 1100-0901-5/12548 з додатками згідно яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019. Загальна сума доплати складає 205642,54 грн. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, з урахуванням ухвали від 21.03.2025 про внесення виправлень у судове рішення, змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 у справі №340/1949/22 та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату у розмірі 205642,54 грн. Таким чином, виконання вищевказаного виконавчого документа з урахуванням ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, якою змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 у справі № 340/1949/22 та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату у розмірі 205642,54 грн., підлягає виконанню Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.
Представником третьої особи подано до суду пояснення у яких зазначає, що на дату розгляду справи є ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 по справі № 340/1949/22 про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі, тобто стягнуто з Головного управління на користь позивача нараховану доплату у розмірі 205642,54 грн. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.89-91).
Позивач, який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити. При цьому зауважував, що державним виконавцем судове рішення в частині стягнення нараховано доплати до пенсії не виконано та документ - постанова про повернення виконавчого документа неналежно оформлено у резолютивній частині, оскільки відсутнє посилання на те, що необхідно зробити з виконавчим листом.
Інші учасники справи в судове засіданні не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 30.07.2025 року, суд постановив закінчити з'ясування обставин у справі та перевірку їх доказами і перейти до стадії ухвалення судового рішення (а.с.101-102).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.
Кіровоградським окружним адміністративним судом 05 травня 2022 року у справі №340/1949/22 ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 29.07.2021 №5989; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 29.07.2021 №5989 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Вказане рішення набрало законної сили 07.06.2022 року.
25.11.2022 року Кіровоградським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист (а.с.10).
Позивачем до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано заяву від 19.02.2024 про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим листом (а.с.46).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.02.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №74282760 з примусового виконання виконавчого листа №340/1949/22 виданого 25.11.2022 року (а.с.47), яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду країни в Кіровоградській області (а.с.48).
27.02.2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження ВП №74282760 винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору, які також направленні на адресу Головного управління Пенсійного фонду країни в Кіровоградській області (а.с.48зв.-52).
Листом від 28.02.2024 року Головне управління Пенсійного фонду країни в Кіровоградській області повідомило Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на виконання судового рішення по справі №340/1949/22 проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.12.2019. Загальна сума доплати складає 205642,54 грн. Також зазначено, що відповідно до п. 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного Фонду України затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 35-1 від 09.12.2021 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (далі порядок №35-1), який набрав чинності з 01.02.2022, передбачено, що за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Нормами п. 4 Порядку №35-1 передбачено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді серед інших на: виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом, та доставку цих виплат; погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Порядок № 35-1 передбачає формування видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України на виплату коштів за рішеннями судів без подальшого формування бюджету головних управлінь на виплату коштів за рішеннями судів (а.с.52зв.-53).
10.05.2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено вимогу (а.с.55зв.-56).
03.12.2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно винесено вимогу (а.с.68-69).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року у справі №340/1949/22, з урахуванням ухвали про внесення виправлень у судове рішення від 21.03.2025 року, змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 у справі №340/1949/22 та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату у розмірі 205642,54 грн. (а.с.80-82).
13.05.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.83зв.-85).
Позивач, вважаючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 13.05.2025 року протиправною, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вимоги до виконавчого документа визначені в ст.4 Закону №1404-VIII в тому числі сказано: у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Порядок виконання виконавчих документів також визначені положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).
Згідно з ч.5 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з ч.1 та ч. 4 ст.19 Закону №1404-VIII визначено права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. А саме сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 1 статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Частиною 2 статті 6 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок №845) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 6 Порядку №845, передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
- оригінал виконавчого документа;
- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені Законом України “Про виконавче провадження».
Отже, даним Порядком визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Як встановлено судом, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025, з урахуванням ухвали від 21.03.2025 про внесення виправлень у судове рішення, змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 у справі №340/1949/22 та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нараховану доплату у розмірі 205642,54 грн.
Ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 набрала законної сили - 11.03.2025.
Враховуючи наведене суд зазначає, що після зміни способу й порядку виконання рішення суду, його виконання має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;
5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);
6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;
7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Щодо посилання позивача на лист Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 28.07.2022, то суд зауважує, що в даному листі повідомлялося ОСОБА_1 про відсутність повноважень у органів Казначейства на виконання рішення суду в частині Зобов'язання ГУ ПФК в Кіровоградській області вчинити певні дії за судовий рішенням у справі №340/1949/22.
Разом з тим, у цьому ж листі повідомлено, що у разі надходження заяви про виконання такого рішення в частині стягнення коштів з боржника, будуть вжиті відповідні заходи на виконання рішення суду.
Стосовно посилання позивача на те, що спірна постанова неналежно оформлена, оскільки в її резолютивній частині відсутнє посилання на повернення виконавчого листа, суд зазначає, що так дійсно під час складання постанови від 13.05.2025, державним виконавцем допущено технічну помилку, проте остання не свідчить про її протиправність та не тягне наслідків щодо її скасування, оскільки сама назва вказаного документу «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» та його зміст, норми, на які посилається державний виконавець - свідчать про те, що необхідно виконати з таким виконавчим листом. Більш того, позивач зрозумів зміст оскаржуваної постанови, оскільки звернувся до суду щодо її оскарження, а саме щодо повернення виконавчого документа та відновлення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували рішення відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Відповідачем також не надано доказів понесення судових витрат у даній справі, які б підлягали розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 243-246, 250, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7, ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА