про повернення позовної заяви
04 серпня 2025 року м. Київ № 320/14546/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ПАТ "ГАЗТЕК" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПАТ "ГАЗТЕК" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування пп. 1, 7 п. 2 Постанови відповідача від 29.09.2023р. №1769, п. 14 Додатку до Постанови відповідача від 26.12.2022р. №1839 у редакції Постанови №1769, Постанову відповідача від 29.09.2023р. №1775.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, подання до суду:
- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6056,00 грн. за другу немайнову вимогу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслано позивачу та доставлено позивачу до електронного кабінету 04.07.2024 року.
17.07.2024 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній просить відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов до таких висновків.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини другої статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відтак, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До вказаного клопотання заявником не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати позивачем судового збору.
Відтак, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
При цьому, станом на час розгляду даної прави позивачем, визначені в ухвалі недоліки позовної заяви, усунуті не були.
Водночас, зважаючи на значний обсяг часу, наданий позивачу для усунення недоліків з моменту постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за недоцільне продовжувати строк щодо усунення недоліків, а тому дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Згідно статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач у встановлений суддею строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ПАТ "ГАЗТЕК" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
3. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
4. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Марич Є.В.