04 серпня 2025 року Справа № 280/2006/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0521125-2409-0830-UА23060070000082704, яким ОСОБА_1 , визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості» за 2023 рік у сумі 704,17 грн (сімсот чотири гривні 17 копійок).
Ухвалою судді від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 28.04.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №500/2276/24 щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 04.08.2025 поновлено провадження по справі.
01.08.2025 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що у п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Водночас, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду фактично обумовлені станом здоров'я позивача за періоди з 02.10.2023 по 12.10.2023, з 26.10.2023 по 03.11.2023, з 28.09.2024 по 10.10.2024 згідно виписок із медичної картки стаціонарного хворого. Втім, рішення Державної податкової служби України від 12.12.2024 №37246/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, з дати отримання якого обчислюється строк звернення до суду з даним позовом, отримано позивачем 17.12.2024, про що свідчать дані відстеження поштового відправлення 0600992835513 офіційного сайту АТ "Укрпошта", та про що зазначає позивач у позовній заяві, отже, строк звернення до суду з даним позовом розпочався 17.12.2024 та сплив 17.01.2025, тобто у період, щодо якого позивачем не наведено обґрунтованих належними доказами причин пропуску процесуального строку. Тому, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, відповідно відсутні поважні причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та наявні підстави для повернення позовної заяви
Вирішуючи подану відповідачем заяву, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що за сформованою судовою практикою, яка є обов'язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
У даній справі позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0521125-2409-0830-UА23060070000082704.
Водночас, з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, за результатом якої Державною податковою службою України було прийнято рішення 12.12.2024 №37246/6/99-00-06-01-03-06, яким податкове повідомлення-рішення від 25.06.2024 №0521125-2409-0830-UА23060070000082704 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Рішення Державної податкової служби України від 12.12.2024 №37246/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги отримано позивачем 17.12.2024, про що свідчать дані відстреження поштового відправлення 0600992835513 офіційного сайту АТ "Укрпошта", та про що зазначає позивач у позовній заяві, отже, строк звернення до суду з даним позовом сплив 17.01.2025.
З огляду на те, що позовну заяву подано до адміністративного суду 13.03.2025 засобами поштового зв'язку, можна дійти висновку, що позовну заяву подано з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду за результатами процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивачка зазначила, що вона є особою похилого віку, має першу групу інвалідності, мешкає одна та потребує постійного догляду. Просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк на звернення.
Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду фактично обумовлені станом здоров'я позивача за періоди з 02.10.2023 по 12.10.2023, з 26.10.2023 по 03.11.2023, з 28.09.2024 по 10.10.2024 згідно виписок із медичної картки стаціонарного хворого. Водночас, щодо періоду з дати отримання позивачем рішення Державної податкової служби України від 12.12.2024 №37246/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги, до дати завершення строку звернення до суду з даним позовом 17.01.2025, позивачем не наведено обгрунтованих належними доказами причин пропуску процесуального строку.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунені шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому, з огляду на викладене, підстави для залишення позовної заяви без розгляду в цій частині на даний час відсутні, оскільки відповідне процесуальне судове рішення приймається судом у випадку якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, отже відповідна заява відповідача є передчасною, а тому підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.122, 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог - задовольнити частково.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко