01 серпня 2025 року Справа № 280/2702/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом від 14.01.2025 за №3 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. З ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.12.2024 року про оформлення довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, однак відповідачем було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки з підстав невідповідності поданої зави Додатку №4 Постанови №560. Позивач зазначає, що заява відповідає формі, визначеній у Додатку 4 Порядку №560 а додаткові відомості, передбачені п. 58 і Постанови №560, позивач до заяви не включав, оскільки вони не стосуються тієї підстави, за якою позивач звернувся до Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 про оформлення відстрочки від призову на військову службу. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 14 квітня 2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі через систему електронний суд 15.04.2025, однак відзиву до суду на подав.
Дослідив матеріали справи судом були встановлені наступні обставини.
30.12.2024 позивач подав до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII як батьку, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років та додав документи на підтвердження права на відстрочку. (а.с. 7).
До заяви позивачем було додано завірені власноруч копії документів: паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ОСОБА_1 ідентифікаційного номера; військового квитка ОСОБА_1 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ; свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 із засвідченим перекладом; паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_4 ; свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 ; свідоцтва про народження ОСОБА_4 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ) із засвідченим перекладом та апостилем.
10.03.2025 позивачу із супровідним листом №Ю/2127 від 03.03.2025 надійшла копія повідомлення №ВО/471/53 від 16.01.2025 року про те, що протоколом від 14.01.2025 №3 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причина відмови: порушено порядок подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме подана заява не за формою додатка 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 (а.с. 31-32).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у наданні відстрочки від призову, позивач звернувся до суду з цією заявою.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває на момент виникнення спірних правовідносин.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до положень ст. 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким, зокрема визначено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 59 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
З урахуванням наведеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
Судом встановлено, що 28.12.2024 позивач подав до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII та додав документи на підтвердження права на відстрочку. Натомість відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки з підстав того, що порушено порядок подання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме подана заява не за формою додатка 4 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560. Тобто, відповідачем фактично не було розглянуто по суті заяву позивача 28.12.2024, а відмовлено з формальних підстав невідповідності заяви за формою додатка 4 до Порядку № 560 без прийняття мотивованого рішення, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
Також, суд враховує те, що єдина відмінність поданої позивачем заяви від 28.12.2024 від форми заяви, затвердженої додатком 4 до Постанови №560, полягає лише в тому, що позивач не зазначив у ній додаткові відомості, що відповідно до п. 58 і Постанови №560 вказуються при зверненні за оформленням відстрочки з підстав, передбачених пунктами 9, 13, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Однак, суд зауважує, що зазначення таких відомостей передбачено загальною формою заяви саме для випадків наявності права на відстрочку від призову на підставі пунктів 9, 13, 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в той час як у позивача наявне право на відстрочку від призову з підстави , передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Отже, не зазначення позивачем у заяві відповідних відомостей є закономірним і жодним чином не стосується його статусу як батька на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не було доведено під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення.
З вказаних підстав, суд вважає, що спірне рішення, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим задоволенню підлягають і позовні вимоги зобов'язального характеру щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову, оскільки по факту заява та додані позивачем документи по суті відповідачем розглянуті не були, а у повідомленні відповідача та протоколі вказується про формальні підстави невідповідності заяви за формою додатка 4 до Порядку № 560 без прийняття мотивованого рішення, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів. Таким чином, відповідач відмовив у наданні відстрочки з формальних причин не розглянувши заяву по суті порушеного питання. З вказаних підстав, суд вважає, у спірних правовідносинах має місце бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка полягає як у не розгляді заяви позивача по суті. Отже, належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача розглянути заяву про надання відстрочки від мобілізації та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно ст. 139 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №3 від 14.01.2025 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі комісії повторно розглянути заяву від 28.12.2024 ОСОБА_1 про оформлення довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова