01 серпня 2025 рокуСправа № 280/8060/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн за період з 29.08.2023 по 28.09.2023, 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн за період з 29.08.2023 по 28.09.2023, 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 набрало законної сили 02 січня 2025 року.
06 лютого 2025 року позивачу видано виконавчий лист.
24 липня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:
відкрити провадження за цією заявою та встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі №280/6080/24;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дня набрання чинності ухвалою суду подати детальний звіт про повне виконання зазначеного рішення із належними підтвердними документами (накази командира, платіжні доручення, виписки з Державної казначейської служби, копії звернень до Міністерства оборони України та до інших розпорядників бюджетних коштів щодо виділення асигнувань);
попередити командира Військової частини НОМЕР_1 про можливість застосування процесуальних заходів примусу, передбачених частиною 11 статті 382 КАС України, зокрема накладення штрафу у разі неподання звіту або подання звіту без реального підтвердження виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в порядку письмового провадження.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 пояснення та докази щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24.
Запропоновано учасникам справи у строк до 01 серпня 2025 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.
Від відповідача заперечень, пояснень на адресу суду не надходило, доказів щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 не надано.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зазначено, що з метою примусового виконання вказаного рішення державним виконавцем відкрито виконавче провадження № АСВП №77202351, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2025 року. Незважаючи на це, рішення досі не виконане. У листі від 16.06.2025 року Міністерство юстиції України повідомило, що боржник не виконує рішення суду, що відповідно було накладено штраф. Військова частина не відповідає на будь-які запити. Не надає інформації про стан розгляду справи, зокрема досі не дало розрахунок, чи прийнятий виконавчий лист до виконання та чи зверталась військова частина до вищої установи для забезпечення фінансування. Відсутні копії відповідних звернень до Міністерства оборони України, дані про реєстрацію фінансового зобов'язання в системі «Казна», платіжні доручення, довідки про відкриття асигнувань або будь-які інші документи, які свідчили б про фактичне перерахування коштів позивачеві чи бодай про спробу погодити виділення цільових видатків у межах бюджетного процесу. Позивач не отримував документів, які б свідчили про нарахування сум або підтверджували, що фактично було зроблено якісь кроки для виплати додаткової винагороди. При цьому слід зауважити, що позивач виконував бойові завдання під час дії воєнного стану, зазнав тяжкого поранення, довготривалий час перебував у лікувальних закладах, що призвело до встановлення йому ІІІ групи інвалідності. Держава ж, з метою підтримки таких військовослужбовців, запровадила додаткові виплати відповідно до Постанови КМУ № 168, однак Військова частина НОМЕР_4 , ігноруючи прямі приписи законодавства і рішення суду, не виконує свого обов'язку, чим погіршує фінансовий стан пораненого військового. Ураховуючи те, що рішення суду набрало законної сили 02.12.2024 року, тобто понад шість місяців назад Військова частина, як належний відповідач, була зобов'язана його виконати. Однак відсутні переконливі докази виконання (зокрема про те, що фінансування замовлено чи отримано, і що частину коштів уже перераховано позивачу) або хоча б спроби здійснити всі можливі заходи. Вищевказані обставини, на думку позивача, дають підстави для застосування інституту судового контролю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю відомості про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24, яке набрало законної сили, відсутні, а тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання звіту.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року по справі №280/8060/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Ж.М. Чернова