01 серпня 2025 рокуСправа № 280/9668/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (65044, м.Одеса, вул.Пироговська, 2, код ЄДРПОУ 08199969) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 17.07.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 17.07.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а Військово-медичний клінічний центр Південного регіону провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 набрало законної сили 28 січня 2025 року.
17 березня 2025 року позивачу видано виконавчий лист.
14 квітня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі №280/9668/24;
зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2025 року у справі № 280/9668/24.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/9668/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивача оскаржила її в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року скасовано. Справу направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Адміністративна справа № 280/9668/24 надійшла на адресу Запорізького окружного адміністративного суду 22 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в порядку письмового провадження.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону пояснення та докази щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24.
Запропоновано учасникам справи у строк до 31 липня 2025 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.
Від відповідачів заперечень, пояснень на адресу суду не надходило, доказів щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 не надано.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зазначено, що представником позивача до військової частини НОМЕР_1 та Військово-медичного клінічного центру Південного регіону подано адвокатський запит № 280 та 281 від 25.02.2025 року з проханням надати інформацію щодо розрахунків сум, які мають бути виплачені на виконання рішення суду. Листом від 03.03.2025 №548/3573 Військово-медичний клінічний центр Південного регіону сповістив про виконання рішення суду у добровільному порядку після перегляду справи в апеляційному та касаційному порядку. Листом від 07.03.2025 № 592/1332 військова частина НОМЕР_1 сповістила, що рішення суду оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, рішення щодо перерахунку грошового забезпечення буде прийняте після прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення за наслідком розгляду апеляційної скарги військової частини. 25.03.2025 року подано заяви про добровільне виконання рішення суду. Листом від 03.04.2025 № 592/1970 військова частина НОМЕР_1 сповістила ідентичну інформацію до змісту попереднього листа. Водночас, нарахування та виплата грошових коштів на виконання рішення суду відповідачами не здійснено, розрахунок таких виплат не надано. Таким чином, станом на 12.04.2025 року відповідачами не виконано рішення суду, як в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення та власне виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду. Окрім того, відповідачі фактично ухиляються надавати розрахунок грошового забезпечення, яке має бути сплачене на виконання рішення суду, що свідчить про фактичну спробу уникнути виконання рішення суду та унеможливлює здійснення перевірки нарахування на виконання рішення суду. У позивача складається враження, що відповідачами ігнорується саме існування рішення, виконувати його останні не збираються. Більше того, вказівка на здійснення дій щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили лише після перегляду в апеляційному та касаційному провадженні лише посилює таке враження. На думку позивача, така бездіяльність відповідачів свідчить про наявність підстав для встановлення контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі у порядку ст. 382 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю відомості про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24, яке набрало законної сили, відсутні, а тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням відповідачами судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання звіту.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі № 280/9668/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду, та зобов'язання Військово-медичний клінічний центр Південного регіону подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі № 280/9668/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі № 280/9668/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі № 280/9668/24.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі №280/9668/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року по справі № 280/9668/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Ж.М. Чернова