04 серпня 2025 року Справа № 280/12079/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - відповідач) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з відмови у включенні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999, у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії з 30.08.2024;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 30.08.2024 звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким при обчисленні розміру пенмії за віком до страхового стажу позивача не було враховано період його роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999, оскільки дату наказу про працевлаштування дописано після внесення записів про працевлаштування та іншими чорнилами. Такі дії відповідача позивач просить визнати протиправними та зобов'язати відповідача перерахувати його пенсію із зарахуванням до страхового стажу відповідного періоду роботи.
01.01.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/12079/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Заперечення відповідача проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 16.01.2025 вхідний номер 2481. В обґрунтування правомірності своїх дій зазначив, що період роботи позивача в ТОВ Фірми “Приват - Хортиця, ЛТД» з 16.08.1996 по 01.03.1999 немає можливості зарахувати, оскільки в трудовій книжці від 16.09.1981 серії НОМЕР_1 в записі № 27 дата наказу про прийняття на роботу дописано іншим чорнилом і почерком, та при звільненні з роботи в записі № 28 відсутнє прізвище уповноваженої особи, тобто заповнення трудової книжки Позивача здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58). Наголошує, що його дії та рішення є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, з огляду на це просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях, поданих суду 10.01.2025, в яких ГУ ПФУ в Запорізькій області вказує, що період роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999 згідно трудової книжки від 16.09.1981 НОМЕР_2 не зараховано до страхового стажу, оскільки дату наказу про працевлаштування дописано після внесення записів про працевлаштування та іншими чорнилами, такі дії відповідача вважає правомірними, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ураховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
30.08.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно із Законом № 1058-IV.
Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яким страховий стаж позивача обчислено у розмірі 36 років 2 місяці 3 дні.
Розрахунок урахованого стажу позивача свідчить про те, що до нього не включено період роботи позивача з 16.08.1996 по 01.03.1999.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.11.2024 № 20279-20016/К-02/8-0800/24 повідомлено, що спірний період не враховано до страхового стажу позивача, оскільки дату наказу про працевлаштування дописано після внесення записів про працевлаштування та іншими чорнилами.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон № 1058-IV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що до 01 січня 2004 року порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок № 637).
Так, пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Як встановлено судом, позивач в період з 16.08.1996 по 01.03.1999 працював на посаді менеджера в ТОВ “Фірма “Приват - Хортиця ЛТД», що підтверджується записами № 27-28 трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Стосовно заявлених недоліків в записах трудової книжки, що стали підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу позивача, судом ураховано викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 правову позицію, згідно із якою на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Суд також ураховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Більш того, згідно з п. 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.
Жодних обмежень щодо заповнення трудової книжки різними відтінками чорнил ця Інструкція не містить.
Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі та зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у ній. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення трудових книжках.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 16.08.1996 по 01.03.1999 відповідно до записів трудової книжки позивача № 27-28 має бути зарахований до страхового стажу, оскільки недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому трудову книжку позивача, слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.
Крім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть спростовувати наявність трудового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, із наведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999 є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в цій справі, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп., що підтверджується квитанцією від 26.12.2024 № 3796-1366-2410-2560.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Керуючись ст.ст. 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з відмови у включенні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 16.08.1996 по 01.03.1999, у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії з 30.08.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 04 серпня 2025 року.
Суддя Сацький Р.В.