04 серпня 2025 року Справа № 280/2245/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 березня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, починаючи з 23.12.2024;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 1 211,20 грн.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Мар'єнко В.Ю., яка діє на підставі ордеру серії АР №1225959 від 26.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі заяви Позивача від 30.01.2025 Відповідач перерахував розмір пенсії Позивача починаючи з дати призначення, тобто з 23.12.2024, загальний стаж роботи склав 36 років 06 місяців 07 днів, розмір призначеної пенсії склав 14 764,11 грн. У лютому 2025 позивач звернувся до відповідача з заявою від 11.02.2025, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу роботи період роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 , а також період навчання в Ногайському совхоз-технікумі з 01.09.1980 по 29.03.1986 згідно диплому серія НОМЕР_2 , проте отримав відмову. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною і такою, що порушує його права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 09 квітня 2025 року надав до суду відзив на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Листом від 20.02.2025 № 2772-2801/Б-02/8-0800/25 року встановлено, що страховий стаж позивача складає 36 років 06 місяців 07 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1980 по 31.08.1980, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи та період роботи з 15.05.1986 по 21.03.1988, оскільки запис про прийняття на роботу (номер та дата наказу) зроблено іншими чорнилами, що суперечить вимогам Інструкції про порядок внесення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110. Отже, для зарахування періоду роботи 01.07.1980 по 31.08.1980, 0 15.05.1986 по 21.03.1988 згідно трудової книжки не має законних підстав. На підтвердження навчання позивачем було надано диплом серія НОМЕР_2 . Листом від 20.02.2025 № 2772-2801/5-02/8-0800/25 відмовлено у зарахуванні періоду навчання відповідно диплому НОМЕР_2 з 01.09.1980 по 29.03.1986 до страхового стажу, оскільки до страхового стажу враховано період проходження військової служби з 06.12.1983 по 12.12.1985. Позивачем не було надано жодних уточнюючих довідок. Таким чином, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач з 23.12.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Станом на дату призначення пенсії (23.12.2024) загальний стаж роботи становив 34 року 06 місяців 0 днів, розмір призначеної пенсії становив 13 880,83 грн.
30.01.2025 позивач через електронний кабінет на сайті Пенсійного фонду України (Портал електронних послуг) подав заяву про до призначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами.
На підставі заяви позивача від 30.01.2025 відповідач перерахував розмір пенси позивача починаючи з дати призначення, тобто з 23.12.2024, загальний стаж роботи склав 36 років 06 місяців 07 днів, розмір призначеної пенсії склав 14 764,11 грн.
У лютому 2025 позивач звернувся до відповідача з заявою від 11.02.2025, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу роботи період роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_1 , а також період навчання в Ногайському совхоз-технікумі з 01.09.1980 по 29.03.1986 згідно диплому серія НОМЕР_2 .
Листом від 20.02.2025 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1980 по 31.08.1980, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи, з 15.05.1986 по 21.03.1988, оскільки запис про прийняття на роботу (номер та дата наказу) зроблено іншими чорнилами, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, зазначено, що до страхового стажу зараховано проходження військової служби з 06.12.1983 по 12.12.1985, а в дипломі від 29.03.1986 зазначено період навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, в зв'язку з чим період навчання згідно диплому врахувати не вбачається за можливе.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в Колгоспі за період з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
За змістом абзацу першого частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи на підставі документів та в порядку, визначеному персоніфікованого обліку законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Тобто періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.3 розділу 11 Порядку подання та оформлення документів для (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про призначення загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Згідно підпунктів 2, 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків..
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До стажу роботи зараховується робота. виконувана, зокрема, в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, однак, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто, єдиною підставою для не врахування до трудового стажу (при його обчисленні) часу роботи колгоспника є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310 (надалі також Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу. закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: П "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV "відомості про роботу" відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис, "трудова участь у громадському господарстві" встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
Судом встановлено, що період роботи позивача у Колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 . Крім того, період роботи Позивача в Совхозі «40 лет Октября» підтверджується також Відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, який веде Пенсійний фонд України і де наявна вся необхідна інформація щодо роботи позивача (посилання на накази про прийняття та звільнення, а також дати та номера у цих наказів).
Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства та не повинен контролювати роботодавця з цього питання. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Тому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, 21.02.2018 по справі № 687/975/17, постанові від 06.03.2018 по справі № 127/9055/17.
При цьому стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
Судом встановлено, що у трудовій книжці колгоспника та архівних довідках відсутні відомості про невиконання позивачем під час роботи в Колгоспі встановленого мінімуму трудової участі в тому числі без поважних причин. При цьому, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання додаткових відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у підтвердженні стажу позивача.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідача, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1980 по 31.08.1980, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи та період роботи з 15.05.1986 по 21.03.1988, оскільки запис про прийняття на роботу (номер та дата наказу) зроблено іншими чорнилами, що суперечить вимогам Інструкції про порядок внесення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботі підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 (провадження № К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскаржувані дії щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу та зарахуванні до стажу роботи періоду з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988, є протиправними.
Щодо зарахування до стажу роботи періоду навчання суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби,
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР (зі змінами) передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Верховний Суд у постановах від 10.12.2020 у справі № 520/15931/16-а, від 30.03.2021 у справі № 595/495/17 надав оцінку щодо зарахування навчання до стажу роботи.
Судом встановлено, що відповідно до Диплому серія НОМЕР_2 позивач навчався в Ногайському совхоз-технікумі на спеціальності «Агрономія» з 01.09.1980 по 29.03.1986.
Таким чином, час навчання позивача в Ногайському совхоз-технікумі на спеціальності «Агрономія» з 01.09.1980 по 29.03.1986 має бути зарахований до стажу роботи позивача.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп, згідно квитанції № 0.0.4275147983.1 від 26.03.2025.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Фактичне місце перебування (ВПО): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, починаючи з 23.12.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 04 серпня 2025 року.
Суддя Сацький Р.В.