01 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/11751/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.02.2025 за №064250010241 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII з 22.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи (категорія 3), а тому, на його думку, вона, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи, має право на призначення пенсії на пільгових умовах. В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Проте, відповідачем надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки проживає в зоні радіоактивного забруднення та має відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
26.05.2025 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскільки наданими Позивачем документами не підтверджено постійне проживання/ роботу у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 3 років станом на 01.01.1993, тому підстави для застосування до позивача положень статті 55 Закону №796 щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.
29.05.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084, оскільки прізвище заявника " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 " Період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення становить 35 років 20 днів, станом на 01.01.1993 - 2 роки 4 місяці 26 днів (з 26.04.1986 по 31.08.1986, з 06.11.1988 по 14.11.1988, з 15.12.1990 по 05.09.1991, з 12.09.1991 по 24.10.2024), що не дає право на зменшення пенсійного віку. До періоду роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано період роботи в Електровозному депо "Жовтень" станція Харків- Пасажирський з 27.06.1988 по 04.11.1988 згідно трудової книжки від 13.07.1988 серія НОМЕР_1 , та період навчання в СПТУ №23 м. Харків з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084, оскільки населений пункт м. Харків не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду 01-63-в від 23 червня 2025 року головуюча суддя Попова Оксана Гнатівна у період з 09 липня по 24 липня 2025 року перебувала у щорічній відпустці.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.01.1996 (дублікат) позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
31.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та 07.02.2025 прийнято рішення №064250010241 про відмову у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата. від 20.06.1988 №7084, оскільки прізвище заявника " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ". Період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 55 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становить 35 років 20 днів. станом на 01.01.1993 - 2 роки 4 місяці 26 днів, що не дас право на зменшення пенсійного віку. До періоду роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано період роботи в Електровозному депо "Жовтень" станція Харків-Пасажирський з 27.06.1988 по 04.11.1988 згідно трудової книжки від 13.07.1988 серія НОМЕР_1 , оскільки населений пункт м. Харків не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
В подальшому, листом від 14.02.2025 за №0600-0211-8/14736 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, остання звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.
Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Як вже зазначено судом вище, рішенням №064250010241 від 07.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки а доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата. від 20.06.1988 N? 7084, оскільки прізвище заявника " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ". Період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 55 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становить 35 років 20 днів. станом на 01.01.1993 - 2 роки 4 місяці 26 днів, що не дас право на зменшення пенсійного віку. До періоду роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховано період роботи в Електровозному депо "Жовтень" станція Харків-Пасажирський з 27.06.1988 по 04.11.1988 згідно трудової книжки від 13.07.1988 серія НОМЕР_1 , оскільки населений пункт м. Харків не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106.
Надаючи аргументам спірного рішення суд вказує про наступне.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням статті 55 Закону №796-XII, для підтвердження права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку заявником надається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно довідки Барашівської сільської ради від 24.12.2024 за №478 позивач з 26.04.1986 по 15.11.1988 та з 15.12.1990 по 05.09.1991 постійно проживав та був зареєстрований в с. Зелениця, Звягельського (Ємільчинського) району Житомирської області, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).
Також, довідкою Коростенської міської ради від 24.10.2024 за №2738 встановлено, що позивач постійно був зареєстрований в АДРЕСА_1 , з 12.09.1991 по 05.12.2006; вул. Польська, буд. 12, з 05.12.2006 по 31.08.2017; АДРЕСА_2 , з 31.08.2017 по теперішній час.
В свою чергу, судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1988, у період з 27.06.1988 по 04.11.1988, позивач працював в Електровозному депо "Жовтень" станція Харків-Пасажирський.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23 дійшов висновку, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Тобто, враховуючи викладене, в межах даної справи підлягає встановленню факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що вказаним Законом №796-ХІІ підтверджується, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії. Однак, користування пільгами визначеними Законом та наявність лише посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниженням віку, відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Таким чином, позивачем не підтверджено період його постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у період з 27.06.1988 по 04.11.1988.
Щодо не зарахування до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата. від 20.06.1988 №7084, оскільки прізвище заявника " ОСОБА_2 " не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ", то суд зауважує, що така підстава не є належною для відмови у призначенні пенсії за віком та не може позбавляти права позивача на призначення пенсії, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами бухгалтерських документів, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його бухгалтерських документів.
При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17).
Суд зауважує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З огляду на викладене, відповідачі не довели правомірності своїх дій щодо не врахування позивачу період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084.
Враховуючи висновки Верховного Суду у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, а також зважаючи на вказані обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену в рішенні №064250010241 від 07.02.2025, зокрема, в частині не врахування позивачу період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки саме відповідач наділений повноваженнями щодо розрахунку стажу, віку та призначення пенсії, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як територіальний орган Пенсійного фонду України на території якого зареєстроване місце проживання позивача, зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084 та повторно розглянути заяву позивача від 31.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Оскільки судом обрано інший спосіб захисту порушеного права ніж просив позивач, в цій частині позову суд відмовляє.
Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №064250010241 від 07.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , зокрема, в частині не врахування позивачу період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 20.06.1988 згідно атестата від 20.06.1988 №7084 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.01.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 605 (шістост п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
01 серпня 2025 р.
01.08.25