Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2025 року Справа№640/28443/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - позивач, ГУ ДСНС) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) за змістом якого просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом відключення будівель бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження доступу до них, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевірки від 05.07.2021 № 193 до повного їх усунення.
Позов вмотивовано таким.
Під час здійснення перевірки установлено, що об'єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено Акт від 05.07.2021 № 193.
У зв'язку із виявленими у вказаному акті перевірки порушеннями, керуючися положеннями абз. 1 ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ч. 2 ст. 64, ст. 67, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, позивач має право звернутися до адміністративного суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб'єкта господарювання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито провадження у справі для її розгляду у порядку спрощеного письмового провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/28443/21 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративному суду від 02.05.2025 справу прийнято до провадження суддею Буряк І.В. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративному суду від 01.07.2025, у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів вручення відповідачу ухвали суду від 02.05.2025, вирішено продовжити відповідачу строк для наданні суду доказів у справі та скористатися іншими процесуальними правами учасників провадження (ст.ст.44, 47 КАС України), інших клопотань на п'ятнадцять днів; такий обчислюється від дати вручення копії процесуального документу про розгляд цієї справи судом, або іншого належного способу оповіщення відповідача. Продовжити строк розгляду цієї справи на період, необхідний для належного повідомлення учасників провадження про розгляд цієї справи судом.
Ухвала суду від 01.07.2025 надіслана відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №061169837396 та повернута відправнику 01.08.2025 за закінченням терміну зберігання.
ФОП ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не надано, що розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розгляд справи здійснив на підставі наявних у ній. матеріалів.
Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.
ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 11.03.2016 ОСОБА_2 (як продавець) та ОСОБА_1 (як покупець) уклали цей договір про те, що продавець передає покупцю на праві власності будівлі та споруд загальною площею 570,40 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
27 травня 2021 року відповідачем складено на ім'я ФОП ОСОБА_1 повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), яким повідомлено про проведення відповідного заходу бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , юридична адреса: АДРЕСА_4 .
Вказане повідомлення надіслано на електронну адресу позивача 01.06.2021.
З 22 червня по 05 липня 2021 року на виконання вимог наказу ГУ ДСНС в Одеській області від 11.12.2020 № 359 «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання» на підставі посвідчення на проведення планової перевірки від 22.06.2021 № 196 у присутності уповноваженої особи - директора бази відпочинку «Шахтар» здійснено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт від 05.07.2021 № 193 (далі - акт перевірки № 193).
Вказаним актом установлено такі порушення вимог законодавства:
дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель не піддавалися оброблянню засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт - пожежа, надзвичайна ситуація;
захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих потраплянь блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно вимог ДСТУ ЕN62305:2012 «Блискавкозахист». Відсутній комплект експлуатаційно-технічної документації на пристрої захисту території, будівель та споруд від прямих потраплянь блискавки і вторинних її проявів - пожежа, надзвичайна ситуація;
для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, приміщення та споруди об'єкту не обладнані системами протипожежного захисту і відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» - пожежа, надзвичайна ситуація;
на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не визначений та не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання у разі пожежі; тощо - пожежа, надзвичайна ситуація;
керівник бази відпочинку (відповідальна особа за пожежну безпеки) не пройшла спеціальне навчання - пожежа, надзвичайна ситуація;
для кожного приміщення об'єкта не розроблені та затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки - пожежа, надзвичайна ситуація;
територія об'єкта, будівлі, споруди, приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІSO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ІSO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» - пожежа, надзвичайна ситуація;
з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрата ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів - пожежа, надзвичайна ситуація;
дозволяється експлуатація струмоведучих проводів по горючій основі - пожежа, надзвичайна ситуація;
електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції), що не відповідає вимогам ПУЕ (експлуатація проводиться шляхом підкладання суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.) - пожежа, надзвичайна ситуація;
не представлені акти замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання - пожежа, надзвичайна ситуація;
пожежний щит, який розташований на території об?єкта не забезпечений первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем з розрахунку згідно норм належності - пожежа, надзвичайна ситуація;
не проведено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до правил експлуатації відповідно «Правил експлуатації та типових норм вогнегасників», затверджених наказом МВС від 15.01.2018 № 25 - пожежа, надзвичайна ситуація;
не проведено ідентифікацію об'єкта - пожежа, надзвичайна ситуація;
персонал бази відпочинку не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі, для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі - пожежа, надзвичайна ситуація;
громадяни, які прибувають до будинків для тимчасового проживання людей не ознайомлено адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) - пожежа, надзвичайна ситуація.
Будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт № 193, який вручено уповноваженій особі, не зазначено. Акт № 193 підписано директором бази відпочинку «Шахтар» без заперечень.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)
5. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)
6. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, … .
7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
11. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Стаття 55. Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
3. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Стаття 66. Способи здійснення державного нагляду (контролю)
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Стаття 67. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки
11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;
12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
Стаття 68. Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки
2. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
3. Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Стаття 70. Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів
1. Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
2. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила № 1417 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
І. Загальні положення
1. Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
2. Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
4. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
5. Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
6. У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
V. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
1. Системи протипожежного захисту, засоби зв'язку
1.1. Усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
1.2. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Висновки суду
У спірному акті перевірки загалом установлено 16 порушень, усі з яких пов?язані з ризиком настання пожежі.
Згідно сталої правової позиції, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 19.07.2023 у справі № 200/2315/20-а, поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним.
Поряд із цим Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі №815/6378/17 наголосив, що саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.
Таким чином, посадові особи органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, які володіють спеціальними знаннями у цій сфері, здійснюють контроль стану пожежної безпеки на відповідних об'єктах, визначаючи при цьому наявність/відсутність загрози життю та/або здоров'ю людей.
Цільове призначення застосування заходу реагування у виді звернення до суду полягає в упередженні заподіяння шкоди таким соціальним благам як життя і здоров'я людей, що відповідно ст. 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 (справа № 826/4267/16) звертав увагу на таке поняття як небезпечний чинник. Відповідно до пункту 26 статті 1 Кодексу цивільного захисту України під небезпечним чинником розуміється складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини. За позицією суду, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Таким чином, наявність вказаних в Акті порушень є тим чинником, який створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Верховним Судом визначено наступні ознаки заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту:
захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень;
захід реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;
захід реагування є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Верховним Судом у постанові від 23 червня 2021 року у справі № 640/16673/19 визначено, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
Також суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №320/5418/19, від 29.10.2020 у справі №819/1853/17, від 26.02.2020 у справі №826/7073/18, де Верховний Суд виснував, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров'ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб'єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.
Суд бере до увагу, що одним із порушень, яке зафіксовано в акті перевірки № 193 є відсутність у приміщеннях та спорудах об'єкту систем протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту»
У постанові від 03.04.2020 у справі № 806/77/18 Верховний Суд зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу, за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі № 640/16673/19 встановив, що посилання на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних- ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника. Ураховуючи викладене, суд погоджується із доводами позивача про те, що виявлені порушення створюють загрози життю та здоров'ю, а застосування заходів реагування є пропорційним до їх наслідків.
Щодо питань застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта база відпочинку «Шахтар» до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення будівель бази «Шахтар» від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження доступу до них, за винятком проведення робіт з усунення недоліків,
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 затверджено Інструкцію про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів (далі - Інструкція № 130).
Пункт 6.2. Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п'ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об'єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об'єкта, характер технологічного процесу тощо.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.2004 № 130 скасовано.
Тобто станом на момент проведення перевірки та складання спірного акта Інструкція № 130 втратила чинність.
Водночас, за змістом позову позивач правовою підставою звернення до суду вважає ч. 2 ст. 68 та ст. 70 КЦЗ України відповідно до яких у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, суд дійшов висновку що у даному випадку достатнім та співмірним буде застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку «Шахтар» за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевірки від 05.07.2021 № 193, до повного їх усунення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6, код ЄДРПОУ 38643633) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку «Шахтар» за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район, вул. Лазурна, 39, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевірки від 05.07.2021 № 193, до повного їх усунення.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі - 04.08.2025.
Суддя І.В. Буряк