Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2025 року Справа№640/17570/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,
13.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00103522418 від 15.06.2022 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок податкової знижки за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн. та подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 29.12.2021 було подано Декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з Додатком 3 «Розрахунок суми податку на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку». За результатами камеральної перевірки, відповідачем 27.01.2022 було складено Акт перевірки № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, яким встановлено завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету на 20162,31 грн. 15.06.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00103522418, яким встановлено порушення п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 529,20 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 00103522418 від 15.06.2022 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн. позивач звернулася до суду із цим позовом.
19.10.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
18.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2020 рік встановлено, що ОСОБА_1 , завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Відповідач вказав, що 01.06.2022 позивачем подано заперечення на Акт про результат камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами розгляду якого позивача повідомлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатам звітного (податкового) 2020 становить 529,20 гривень. Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) суму у розмірі 529,20 грн. повернуто з бюджету 07.10.2022 на підставі платіжного доручення від 05.10.2022 № 107535743. На підставі ст. 58 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418 на суму - 19633,11 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош О.О.
24.03.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/17570/22 прийнято до розгляду суддею Кошкош О.О. та залишено позовну заяву без руху. Запропоновано позивача усунути недоліки позовної заяви визначивши коло відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного визначеного відповідача.
03.04.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 усунуто недоліки позовної заяви.
04.04.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду виключено одного із відповідачів - Державну податкову службу України та продовжено розгляд адміністративної справи.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.
29.12.2021 позивачем було подано Декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з Додатком 3 «Розрахунок суми податку на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку».
27.01.2022 відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 , щодо правомірності застосування податкової знижки.
За результатами камеральної перевірки, відповідачем 27.01.2022 прийнято Акт про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 встановлено порушення:
- п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, т яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом;
- п.п. 166.2.1. п. 166.2 ст. 166 Кодексу, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанція фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за подать (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і оплати за такі товари (роботи, послуги);
- п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
- п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, відповідно до якого платник податну право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу плат податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням поло: пункту 164.6 статті 164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму і витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником платнику страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, та пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, та і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують ( у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування);
- при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Кодексу;
- при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Також повідомлено, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2020 рік встановлено, що ОСОБА_1 , завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Не погоджуючись із результатами камеральної перевірки, що оформлені Актом про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, позивач 27.05.2022 звернулася із запереченнями до Головного управління ДПС у м. Києві.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 13.06.2022 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень на Акт про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 внесено зміни до висновків Акту в частині суми понесених витрат, а заперечення задовольняє частково.
15.06.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00103522418, яким встановлено порушення п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким завищено суму податку на доходи фізичних осіб задекларованого до повернення з бюджету на суму 20162,31 грн. та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 529,20 грн. В частині суми 19633,11 грн. відхилено.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2022 № 00103522418 позивач 11.07.2022 звернулася до Державної податкової служби України, однак за результатами розгляду скарги рішенням від 02.09.2022 № 6697/Г/99-00-06-01-04-09 податкове повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2022 № 00103522418 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн., позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПУ України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК України встановлено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.
Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Підпункт 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК України визначає, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, а в підпункті 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК України зазначено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
В свою чергу, суд звертає увагу, що суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Частиною 6 статті 79 Закону № 2145-VIII встановлено, що Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник податків може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору, в якому обов'язково повинно бути відображено заклад освіти - надавача послуг і здобувача освіти - отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 22.08.2022 по справі № 640/28667/21.
При цьому, у договорі про навчання повинні бути зазначені прізвище, ім'я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
З аналізу матеріалів справи, судом встановлено, що 09.07.2020 між ОСОБА_1 , що є матір'ю ОСОБА_2 (Замовник) та ТОВ "Приватний ліцей "Ай діти" м. Києва" (Заклад) укладено договір № 8/3/20 надання послуг для здобувачів повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти на 2020/2021 навчальний рік (далі - Договір № 8/3/20) та Додаток № 1 до Договору № 8/3/20, згідно з якими Замовник замовляє та зобов'язується оплатити, а Заклад надає послуги з провадження загальної середньої освіти щодо дитини відповідно до вимог чинного законодавства. Послуги надаються у робочі дні Закладу з 8 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. Загальна вартість Послуг становить 115000,00 грн. за навчальний рік. Замовник сплачує протягом десяти календарних днів з моменту укладання Договору суму у розмірі 11500,00 грн. Замовник сплачує платежі на суму кожного платежу 11500,00 грн. по десять платежів.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання зазначеного зобов'язання, того ж дня, позивачем було здійснено оплату за навчання ОСОБА_2 за період з вересня 2020 року по червень 2021 року в сумі 97600,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1761997973.1.
З аналізу наявного в матеріалах справи Акту про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, вбачається, що в основу обґрунтованості винесеного на підставі вказаного Акту податкового повідомлення-рішення, уповноваженою особою податкового органу вказаного, що позивачем завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач оскаржує дії відповідача щодо податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн. за навчання дитини у вітчизняному закладі освіти, а не витрат пов'язаних згідно страхового полісу № 740383 та квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази фактичного здійснення позивачем витрат саме на оплату освітніх послуг, передбачених договором з навчальним закладом, а також відповідні документи, які дозволяють ідентифікувати отримувача послуг, особу, яка здійснила оплату, вартість таких послуг і період їх надання, що свідчить про правомірність включення витрат у розмірі 97 600,00 грн. до податкової знижки за 2020 рік.
Виходячи з викладеного вище, суд зазначає, що відповідачем при відхиленні суми податку у розмірі 19633,11 грн. взагалі не було взято до уваги здійснення позивачем оплати послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків уповноважених осіб податкового органу викладених у Акті про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 та прийнятого на підставі такого Акту податкового повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418, яким завищено суму податку на доходи фізичних осіб задекларованого до повернення з бюджету на суму 20162,31 грн. та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 529,20 грн., а в частині суми 19633,11 грн. відхилено.
Крім того, під час розгляду судом даної справи, було встановлено, що висновки викладені в рішенні про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 02.09.2022 № 6697/Г/99-00-06-01-04-09, не базується на вимогах законодавства, порушують право позивача на отримання податкової знижки у зазначеному розмірі, атому суд, керуючись приписами ст. 9 КАС України, для належного та об'єктивного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог адміністративного позову, та визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення № 00103522418 від 15.06.2022, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення базується на неправомірних висновках податкового органу.
З огляду на викладене підлягає задоволенню похідна вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкової знижки за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПК України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПК України).
Верховний Суд у постановах від 15.09.2018 по справі № 810/366/15, від 27.10.2020 по справі № 808/3657/14 сформулював висновок, що подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 11.03.2025 по справі № 320/34013/23.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 ПК України Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПК України).
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, якщо не передбачено право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 27.09.2022 № 0.0.2688774686.1.
Оскільки, суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.06.2022 № 00103522418.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкової знижки ОСОБА_1 за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн. та подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.О. Кошкош