Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2025 року Справа№200/1393/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 №35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити нарахування щомісячних страхових виплат, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі щомісячних страхових виплат з 01 вересня 2022 року.
Позов вмотивовано тим, що позивач є отримувачем страхових виплат, оскільки 4 вересня 2006 року обласною травматологічною МСЕК м. Донецька йому була встановлена третя група інвалідності та втрата професійної працездатності в розмірі 50% безстроково у зв'язку з професійним захворюванням хронічним бронхітом та перебував на обліку в Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, де отримував страхові виплати до 31 серпня 2022 року. Позивач зауважив, що з 01 вересня 2022 року виплата йому страхових виплат була припинена відповідачем з невідомих йому причин. На адвокатський запит його представника щодо підстав припинення страхових виплат та несплату заборгованості по страховим виплатам, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі відповідачем 2) було повідомлено, що позивач з 1 вересня 2014 року перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, як внутрішньо переміщена особа. Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 № 188-ОД, призначення та нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві, які перебували на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області здійснювало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Також відповідач 2 повідомив, що щомісячні страхові виплати позивачу було припинено з 01.09.2022 року Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області згідно постанови від 21.09.2022 року «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» за результатами запиту, сформованого 21.09.2022 року Управлінням у Кіровоградській області (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області) в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат виявлено, що позивач за даними Державної прикордонної служби України 15.03.2021 року перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове». Відповідно до п.9 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 136 (зі змінами), у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності здійснення страхової виплати. Інформація по заборгованості по страховим виплатам позивача та відомості про нараховані та виплачені страхові виплати за період з 01 січня 2014 року по теперішній час відсутні. Позивач зазначив, що на теперішній час він знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Горлівка Донецької області, куди поїхав відвідати власне житло та тимчасово залишився в місті Горлівці за місцем своєї реєстрації. Повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року та введення в Україні військового стану унеможливила його виїзд з тимчасово окупованої території України, внаслідок закриття перетину з даної території незаконними збройними формуваннями. Дана обставина є загальновідомим фактом. Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідача 1) щодо припинення йому нарахування та виплати страхових виплат протиправними.
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило наступне, що позивач перебував на обліку як внутрішньо-переміщена особа з Донецької області в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області. Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 № 188 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області було тимчасово уповноважено виконувати завдання щодо реалізації повноважень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Херсонській області з питань надання страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105. З урахуванням повноважень наданих наказом Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області було винесено постанову про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому позивачу від 01.06.2022 № 35001/533876/13103/55, згідно з якою щомісячну страхову виплату в розмірі 6652,21 грн. продовжено з 01.04.2022 року. Відповідач 1 зауважив, що згідно відомостей Міністерства фінансів України, стосовно даних реципієнта, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу від 19.09.2022, за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 проживає за кордоном, дата перетину державного кордону - 15.03.2021, пункт перетину кордону «Мілове». Відповідно, Кропивницьким відділенням було винесено постанову про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати потерпілому позивачу від 21.09.2022 № 35001/533876/13103/56, згідно з якою страхову виплату припинено з 01 вересня 2022 року. Вищезазначені постанови Кропивницького відділення було передано головою комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області згідно з актом приймання-передавання постанов прийнятих відповідними відділеннями УВД ФССУ у Кіровоградській області на виконання Наказу ВД Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 № 188- ОД у справах потерпілих УВД ФССУ в Херсонській області до голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області для долучення до паперової справи про страхові виплати позивача. Відповідач 1 звернув увагу на те, що позивач на обліку в Головному управлінні не перебуває, довідку ВПО про проживання в Кіровоградській області він не надавав ні до Головного управління, ні до суду та має зареєстровану адресу місця проживання в м. Горлівка Донецької області де на теперішній час проживає за місцем реєстрації, про що він сам зазначає у своїй позовній заяві. У спірний період з 01.09.2022 позивач внутрішньо переміщена особа не звертався до робочих органів Фонду соціального страхування України, а з січня 2023 року до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про продовження раніше призначених страхових виплат з наданням необхідних документів (копії довідки про взяття на облік як ВПО; копії паспорта, копії реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідки про відкриття особового рахунку в установі Ощадбанку). Отже, будь-яких дій з приводу поновлення страхових виплат позивач не здійснював. Відповідач 1 закцентував свою увагу на тому, що підставою для припинення виплати позивачу страхових виплат слугувало повідомлення Міністерства фінансів України за результатами проведеної верифікації страхових виплат згідно якої, позивач на підставі паспорту НОМЕР_1 здійснив перетин державного кордону дата виїзду 2021-03-15, пункт перетину: Мілове. Зворотнього перетину кордону (в'їзду на територію України) не здійснено. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження спростування інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України про перетин ним кордону України 15.03.2021, як і не пред'явлено відмітки в закордонному паспорті про повернення позивача в Україну. Відповідач зазначив, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.46 Закону №1105-ХІV, який був чинний на момент припинення позивачу вказаної виплати неконституційним не визнавався та чітко передбачає припинення страхових виплат особі на час проживання її за кордоном. Отже, Фонд припиняючи виплату позивачу страхових виплат, діяв у межах визначених чинним на цей період законодавством. Відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на обліку в Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Донецької області. Відповідач 2 зазначив, що відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 № 188-ОД, призначення та нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві, які перебували на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області здійснювало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Відповідно до вимог ч.1 ст.46 Закону № 1105-ХІV у редакції, що діяла до 01.01.2023, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Пунктом 9 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136 (із змінами) регламентовано, що у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат, нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності здійснення страхової виплати. Відповідач зауважив, що на виконання вимог Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області 21.09.2022 сформований запит в інформаційно аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат. Після отримання відповіді від Міністерства фінансів України інформації щодо перетину Позивачем кордону України було встановлено, що за даними Державної прикордонної служби України 15.03.2021 позивач перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове» (тип документа «закордонний паспорт», серія та номер документа FZ157735). У зв'язку з цим, Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області винесено постанову від 21.09.2022 № 35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року. Поряд з цим, представник позивача у позовній заяві повідомив, що на теперішній час позивач знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Горлівка Донецької області, куди поїхав відвідати власне житло та тимчасово залишився в місті Горлівці за місцем своєї реєстрації. Вищезазначена інформація від представника позивача підтверджує факт перетину кордону України позивачем в пункті перетину «Мілове», інформація щодо повернення позивача на територію України через будь-який пункт перетину у Головного управління відсутня. Таким чином, з 01.09.2022 року щомісячна страхова виплата не нараховувалася. Відповідач 2 просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 суддею Ушенко С.В. - заяву позивача про визнання поважними причин пропуску процесуального строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та його поновлення, - задоволено.
Визнано поважними причини пропуску позивачем процесуального строку звернення до Донецького окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Поновлений ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження в адміністративній справі №200/1393/25.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
Ухвалено відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлений відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області наступні докази у справі: електронну справу ОСОБА_1 про нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності за спірний період часу; інформацію по ОСОБА_1 : щодо дати припинення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності та розміру заборгованості зі щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; протокол про призначення ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; рішення про припинення ОСОБА_1 нарахування та/або виплати щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; довідку про нараховані ОСОБА_1 , однак не виплачені суми щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності; інформацію щодо дати припинення ОСОБА_1 виплати щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності.
Відповідно до розпорядження керівника апарата Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2025 №103 відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/1393/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №200/1393/25 між суддями від 16.05.2025 головуючим суддею визначено Голошивця І.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №200/1393/25. Ухвалено розгляд адміністративної справи № 200/1393/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розгляд справи розпочато спочатку. Встановлений учасникам справи строк для надання на адресу суду заперечень, клопотань.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про залучення до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Про відкриття провадження у справі, учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у представника позивача адвоката Ракова А.В. та відповідачів по справі, про що свідчить відповідна відмітка де в графі «доставлено» зазначено - 20.05.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , який виданий Калінінським РВ Горлівського ГУ УМВС України в Донецькій області від 08.02.2002 року.
Позивач є внутрішньо-переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 13.11.2014 №6522-211 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання/перебування адреса зазначена: АДРЕСА_2 .
Позивачу встановлена третя група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності у відсотках складає 50%, яка встановлена безстроково з 04.09.2006 року, що підтверджується довідками: серії ДОН-05 №112871 та Серії ДОН-04 №053433.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, (ЄДРПОУ: 20632802) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, (ЄДРПОУ: 21295057) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.
Частинами 3 - 8 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону (Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) також визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України. Установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України. Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється. Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Отже, з 01 січня 2023 року (у зв'язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.
Судом також встановлено, що станом на час розгляду справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, як і Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області припинені.
Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, будучи територіальним органом Пенсійного фонду України, є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, так само, як і Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, будучи територіальним органом Пенсійного фонду України, є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, отже, є належними відповідачами у даній справі, що також не заперечується сторонами по справі.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, підтверджується матеріалами справи, позивач отримав статус внутрішньо переміщеної особи у Херсонській області та був взятий на облік до Херсонського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Херсонській області та продовжив отримувати щомісячні страхові виплати.
В свою чергу у відповідності до наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 №188-ОД «Про деякі питання організації надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг на території Херсонської області», п.2. - тимчасово, до прийняття окремого рішення, уповноважити управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - Управління) на виконання завдання щодо реалізації повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - виконавча дирекція Фонду) з питань організації надання матеріального забезпечення, страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на території Херсонської області. п.5 - уповноважити відповідних начальників відділень Управління щодо виконання функцій з прийому заяв-розрахунків від страхувальників зареєстрованих в Херсонській області, призначення та нарахування страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілим на виробництві та особам, які мають право на страхові виплати за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що перебувають на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області; проводити призначення страхових виплат потерпілим, які мають перебувати на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області з дотриманням вимог Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджених постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 11 (із змінами); видати постанови про продовження проведення раніше призначених страхових виплат (в тому числі страхових витрат на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування) щодо потерпілих та осіб, які мають на них право, що перебувають на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, нарахування таких виплат здійснювати на підставі інформації, що міститься в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Фонду (далі - ЄІАС).
У відповідності до наявної в матеріалах справи копії постанови Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області від 01.06.2022 №35001/533876/13103/55 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати» потерпілому ОСОБА_1 , який перебуває на обліку з 17 серпня 2004 року, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 28 липня 2004 року. Під час повторного переогляду за висновком МСЕК від 04.09.2006 року серія ДОН-04 №053433 потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 50% та ІІІ групу інвалідності безстроково. Відповідно до статті 42 та 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» постановлено продовжити потерпілому ОСОБА_1 номер справи 533876 номер випадку 13103, раніше призначену щомісячну страхову виплату в розмірі 6652,21 грн. Виплати проводити з 01 квітня 2022 року безстроково. Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена та нарахована, але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови. Провести донарахування щомісячних виплат за квітень 2022 року в розмірі 6652 грн., травень 2022 року в розмірі 6652 грн.
При проведенні верифікації та моніторингу державних виплат Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року отримало від Міністерства фінансів України «Повідомлення про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат, в якому в графі «За даними Адміністрації Державної прикордонної служби України особа, яка претендує на страхову виплату проживає за кордоном» зазначено: «РНОКПП: НОМЕР_2 , тип документу «закордонний паспорт», серія та номер документу: НОМЕР_1 , дата виїзду 2021-03-15, пункт перетину: Мілове, дата отримання даних Аркан - 2022-09-19.
Внаслідок чого Кропивницьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області було прийнято постанову «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 21 вересня 2022 року №35001/533876/13103/56, відповідно ч.3 ст.44, ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», постановлено припинити потерпілому ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 6 652,21 грн. Підстава припинення зазначено: п.1.12 Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11. Згідно п.1 та п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону №1105-ХІV (виїзд за кордон, невідоме місце мешкання). Виплату припинити з 1 вересня 2022 року.
Представником позивача, адвокатом Раковим А.В. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області був скерований адвокатський запит.
Відповідачем 2 на адвокатський запит була надіслана відповідь від 26.01.2025, в якій було зазначено наступне: - «1) Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з 01 вересня 2014 року перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - Херсонське відділення), як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Донецької області. Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 20.05.2022 № 188-ОД, призначення та нарахування страхових виплат потерпілим на виробництві, які перебували на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області здійснювало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі Кіровоградській області). За результатами запиту сформованого 21.09.2022 Управлінням у Кіровоградській області в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Міністерства фінансів України щодо відповідності повідомленої реципієнтом інформації, що впливає на визначення його права на отримання виплат (додається) виявлено, що гр. ОСОБА_1 за даними Державної прикордонної служби України 15.03.2021 перетнув кордон України в пункті перетину «Мілове» (тип документа «закордонний паспорт», серія та номер документа FZ157735). Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136 (зі змінами), у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності здійснення страхової виплати. Враховуючи вищезазначене, Кропивницьким відділенням Управління у Кіровоградській області винесено постанову від 21.09.2022 №35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року (додається). З 01 вересня 2022 року щомісячна страхова виплата не нараховувалася. 2) Відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України. На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - Управління в Херсонській області) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - Головне управління) передані, а саме: паперові справи про страхові виплати потерпілих, які перебували на обліку у Херсонському відділенні; постанови про призначення, перерахунок, продовження, припинення страхових виплат, на медичну та соціальну допомогу, винесені відділеннями Управління у Кіровоградській області разом з документами, які є підставами для їх винесення. Відомості про нараховані та виплачені страхові виплати не передавались. Таким чином, в Головному управлінні інформація про заборгованість по страховим виплатам гр. ОСОБА_1 та відомості про нараховані та виплачені страхові виплати за період з 01 січня 2014 року по теперішній час відсутні.».
Слід зауважити, що у своєму відзиві відповідач 2 також зазначив: - «На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - Управління в Херсонській області) до Головного управління передані: паперові справи про страхові виплати потерпілих, які перебували на обліку у Херсонському відділенні; постанови про призначення, перерахунок, продовження, припинення страхових виплат, на медичну та соціальну допомогу, винесені відділеннями Управління у Кіровоградській області разом з документами, які є підставами для їх винесення. У Головному управлінні наявні наступні документи: повідомлення верифікації ОСОБА_1 , постанова Кропивницького відділення Управління у Кіровоградській області від 21.09.2022 № 35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» з 01 вересня 2022 року. Відомості про нараховані та виплачені страхові виплати не передавались. Таким чином, в Головному управлінні інформація про заборгованість по страховим виплатам Позивачу та відомості про нараховані та виплачені страхові виплати за період з 01 січня 2014 року по теперішній час - відсутні. У зв'язку з чим, надати до Суду всі витребуванні документи не вбачається за можливе з незалежних від Головного управління підстав.».
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач отримував страхові виплати по 1 вересня 2022 року про що свідчить дані зазначені відповідачами у своїх відзивах на позовну заяву (заявах по суті справи), постанови Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року №35001/533876/13103/56, відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.01.2025 року.
Не погодившись із припиненням відповідачем щомісячних страхових виплат, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Отже, спірним питанням у даній справі є припинення щомісячних страхових виплат позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п.1 ч.1, ч.5, ч.6 та ч.8 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.
Згідно з ч. 4 та 7 ст. 47 зазначеного Закону виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
У статті 27 Закону України від 14 січня 1998 року №16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
Крім того, статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакцій чинній на момент вчинення спірних правовідносин) передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, вказана стаття вказує на випадки, згідно яких страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються.
За положеннями пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» КМУ визначає особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації).
Преамбулою Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що він відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини 1 статті 7 вказаного Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Частиною 11 вказаної статті 7 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.
Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.
У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.
Матеріалами справи підтверджується, що страхові виплати припинено через перетин позивачем державного кордону України, відповідно до інформації наданої Міністерством фінансів України відповідно до запиту передбаченого ст.10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Водночас, статтею 46 Закону №1105-XIV не надано повноважень щодо припинення страхових виплат з зазначених підстав.
Чинним законодавством не передбачено можливості припинення страхових виплат з підстав перетину особою державного кордону.
Отже, підстави зазначені відповідачем не є передбаченими законом підставами для припинення виплат.
Доказів постійного проживання позивача за кордоном відповідачами до суду надано не було, як і доказів оформлення позивачем документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (у тому числі громадян України, які виїхали за кордон тимчасово) в порядку Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом соціального страхування України на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами.
Згідно з пунктом 1 Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року № 998, останній застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України не встановлено інші правила здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України.
Відтак, частина перша статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає наявність саме двосторонніх договорів між Україною та державою місця проживання отримувача страхових виплат у відповідній сфері соціального забезпечення, відповідно до якої право на отримання страхових виплат, в тому числі призначених безстроково у зв'язку з втратою працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, громадянами України, які проживають за кордоном, фактично залежить від наявності відповідного міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 9 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків: а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва; б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.
Позивач, під час отримання професійного захворювання та втрати працездатності і встановлення йому інвалідності проживав в Україні, як і продовжує проживати, тільки на даний час тимчасово окупованій території (м. Горлівка), що є загальновідомим установленим фактом, який не підлягає доказуванню (доказів зворотнього суду не надано). Отже, відшкодування шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків йому має здійснюватися державою Україна.
Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у своїй спірній постанові від 21.09.2022 №35001/533876/13103/56 при її винесенні посилався на ч.3 ст.44 та ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд зауважує, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено, що Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Відповідно до приписів ч.1 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими передбачено, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;
2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Проаналізувавши вищенаведені норми Закону, суд дійшов висновку, що вони стосуються виключно підстав затримання страхових виплат при первинному призначенні цих виплат, але ніяк тих страхових виплат, які вже були призначені раніше.
В даному випадку позивачу відповідним відділенням фонду соціального страхування були призначені страхові виплати, ще у 2006 році з моменту встановлення йому третьої групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Стосовно зазначення у спірній постанові Кропивницьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області посилання взагалі на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» без обґрунтування та посилання на відповідний пункт цієї статті, суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Відповідачами по справі не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав встановлених Законом для припинення та не виплати сум страхових виплат за спірний період.
Порядки на які посилається відповідач не є законами, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання виплат позивачем, а тому право позивача на отримання виплат було безпідставно порушено відповідачем.
У спірних правовідносинах, відповідачі не врахували положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р № 1105-XIV, який за місцем в ієрархічній структурі має більшу юридичну силу у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні та відповідно є пріоритетним у застосуванні до правовідносин, що виникають при виплаті раніше призначених щомісячних страхових виплат особам, які втратили працездатність внаслідок професійного захворювання.
Також у спірній постанові, Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області посилається на п. 1.12 Постанови Фонду соціального страхування України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» №11 від 19.07.2018 року, який регулює випадок припинення страхових виплат у зв'язку із надходженням за наслідками проведеної верифікації інформації про неправомірність призначення страхової виплати, у результаті чого приймається постанова про відмову у страховій виплаті.
Наявні відомості верифікації не містять інформації про неправомірність саме призначення страхової виплати, а натомість містять лише інформацію про виїзд позивача за кордон.
Отже, в уповноваженого органу не було підстав для припинення позивачу страхових виплат з підстав передбачених п. 1.12 Порядку №11.
У справі, яка розглядається, враховуючи характер відповідних страхових виплат, які призначені позивачу безстроково у зв'язку з втратою працездатності та встановленням інвалідності, відповідачі не наводять аргументів про те, що наявна вина позивача у припиненні виплати страхових виплат або існує закон, який зобов'язує позивача вживати будь-які дії для їх поновлення, або позивач має альтернативний механізм отримання (компенсації) цих виплат, зокрема за кордоном.
При цьому суд вважає, що частина перша статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка передбачає припинення страхових виплат на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, суперечить частинам першій, другій статті 24, частині третій статті 25, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 46, частині першій статті 64 Конституції України, а тому остання не підлягає застосуванню.
Додатково суд зауважує, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється закордонними дипломатичними установами України.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Провадження за заявами про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово, здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сам по собі перетин позивачем державного кордону України без оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном не може бути розцінено як таке, оскільки перетин державного кордону, не свідчить про зміну місця проживання.
З урахуванням того, що позивач перебуває на обліку у відповідача 2 (за правонаступництвом), як отримувач щомісячних страхових виплат, суд визнає припинення страхових виплат Кропивницьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (який здійснював нарахування та виплату щомісячних страхових виплат включно до 31.08.2022 року у відповідності до наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від 20.05.2022 року №188-ОД), призначених позивачу безстроково у зв'язку з трудовим каліцтвом, лише за самим фактом перетину кордону необґрунтованим і таким, що порушує конституційні гарантії позивача на соціальне забезпечення у зв'язку з втратою працездатності.
Отже, суд вважає за необхідне зауважити, що підхід Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області не враховував принципи верховенства права, законності та добросовісності у діяльності держави.
Згідно із статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Піклування та захист громадянам України, які перебувають за її межами, гарантовано у частині третій статті 25 Конституції України.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (стаття 64 Конституції України).
У частині другій статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, громадяни України мають право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав, в тому числі і права на соціальне забезпечення.
Аналогічні припиненню страхових виплат, правові наслідки у вигляді припинення виплати пенсії на весь час перебування (проживання) громадянина України за кордоном, передбачені також у пункті 2 частини першої статті 49, статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України зазначені норми були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У наведеній справі Конституційний Суд України, зокрема зазначив, що «оспорюваними нормами Закону конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами».
Суд зауважує, що пенсійні виплати та виплати за іншими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування за правовою природою є тотожними, адже здійснюються в межах окремих видів такого страхування, передбачених частиною першою статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У частинах першій, четвертій статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За положенням статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
На захист прав позивача також діє норма частини 7 ст. 47 Закону №1105-XIV, за якою, як зазначалось, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Отже, позивач набув право на отримання страхових виплат за весь попередній період, оскільки припинення їх виплати відбулось не з передбачених законодавством підстав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі Суханов та Ільченко проти України (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов'язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою (параграф 30).
Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).
Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).
Як зауважив ЄСПЛ, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, пункт 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, пункт 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S.W. проти Об'єднаного Королівства», заява № 20166/92, пункт 36).
Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, не виплачуючи позивачу страхові виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що припинення позивачу раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено Кропивницьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області за відсутності підстав, передбачених статтею 46 Закону №1105-ХIV, або підстав, передбачених іншим законом, а отже, постанова Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21 вересня 2022 року №35001/533876/13103/56 про припинення страхових виплат ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року є протиправною, та як наслідок, підлягає скасуванню.
Оскільки позивач перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області правонаступником якого є наразі Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що не заперечується сторонами по справі, встановлено судом та підтверджено відповідними наявними доказами в матеріалах справи, таким чином позовна заява в частині зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити нарахування та виплату позивачу щомісячних страхових виплат із виплатою заборгованості, яка склалася з цих виплат починаючи з 01.09.2022 року підлягає задоволенню.
Суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно визнати протиправною та як наслідок скасувати постанову Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року №35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» позивачу з 01 вересня 2022 року, та як похідна вимога, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області поновити нарахування та виплату позивачу щомісячних страхових виплат із виплатою виниклої заборгованості, яка склалася з цих виплат починаючи з 01.09.2022 року.
Щодо позовної вимоги в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 5 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час ухвалення рішення у справі.
Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Суд звертає увагу позивача, що на час розгляду справи ним не надано обґрунтованих доказів та не наведено обставин, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Отже в цій частині позовна вимога позивача задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про звернення до негайного виконання рішення суду у частині присудження виплати суми платежу за один місяць, суд враховує, що вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначений положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами частини першої цієї статті, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, рішення суду про зобов'язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат із виплатою заборгованості в контексті норм статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає негайному виконанню, оскільки у цьому випадку судом не присуджена конкретна сума страхових виплат, яка підлягає стягненню з державного бюджету, а лише зобов'язано відповідача здійснити її поновлення та виплату із виплатою виниклої заборгованості.
Отже позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню теж не підлягають.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору було задоволено та ухвалено відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Приписами підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, за подання до адміністративного суду: адміністративного позову: немайнового характеру, який подано: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір відповідно до заявлених позовних вимог позивача враховуючи вищезазначене складає, у розмірі 3028,00 грн. х 0,4 = 1 211,20 грн.
В свою чергу судом встановлено, що адміністративний позов був поданий представником позивача адвокатом Раковим А.В. засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд».
Приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного - 1211,20 грн. х 0,8 = 968,96 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені та судом визнано протиправною та як наслідок скасовано постанову Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року №35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» позивачу з 01 вересня 2022 року, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, суд дійшов до висновку стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802), до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, ЄДРПОУ: 21295057) про визнання протиправною і скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від 21.09.2022 року №35001/533876/13103/56 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01 вересня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ: 21295057) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) щомісячних страхових виплат із виплатою виниклої заборгованості, яка склалася з цих виплат, починаючи з 01.09.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, ЄДРПОУ: 21295057) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. за наступними реквізитами: Державна судова адміністрація України код ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01021, м. Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 04 серпня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець