31 липня 2025 рокуСправа №160/14420/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, Дніпровської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,-
19.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області (далі - відповідач 2), Дніпровської міської ради (далі - відповідач 3) про скасування податкових повідомлень-рішень, в якій просить суд:
- скасувати податкові повідомлення - рішення від 03.04.2025 року за номерами:
№ 0293341-2410-0462-UA12020010000033698, за податковим періодом 2020 року, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 6639,36;
№ 0293342-2410-0462-UA12020010000033698 за податковим періодом 2020 року, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 2138,34;
№ 0293339-2410-0462-UA12020010000033698 за податковий період 2021 рік, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 2716,50;
№ 0293340-2410-0462-UA12020010000033698 за податковий період 2021 рік, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 8434,50;
№ 0293337-2410-0462-UA12020010000033698, за податковий період 2022 рік, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 2354,30;
№ 0293338-2410-0462-UA12020010000033698 за податковий період 2022 рік; код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 7309,90;
- скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.03.2025 року за номерами:
№ 0127209-2410-0462-UA12020010000033698, за податковий період 2024 рік, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 2971,62;
№ 0127210-2410-0462-UA12020010000033698 за податковий період 2024 року, код платежу 18010200, сума податкового зобов'язання (грн. коп.) - 7309,90;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ ВП: 44118658, таким, що не має адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності, компетенції здійснювати дії щодо направлення податкових повідомлень суб'єкту (ам) податку не маючи на таке прав і обов'язків визначених цивільно-правовими відносинами укладених індивідуальними договірними умовами із конкретним суб'єктом податку (платником податку) - протиправними та зобов'язати Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ ВП: 44118658, укласти індивідуальний договір з суб'єктом податку, який мас, у власності об'єкти оподаткування чи здійснює діяльність яка є предметом оподаткування, і реалізує(має) податкові обов'язки і права встановлені законодавством про податки і збори на умовах індивідуального договору, яким є позивач за цією справою ОСОБА_1 ;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, Код ЄДРПОУ: 37988155, таким, що не має адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатність, компетенції здійснювати рух коштів на рахунки територіальної громади м. Дніпра одержаних від суб'єктів податку, у власності яких є об'єкти оподаткування, не маючи договірних умов з Головним управлінням державної податкової служби у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ ВП: 44118658 - противоправними та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, Код ЄДРПОУ: 37988155 здійснити укладання договору, за умовами якого договору Головне управління державної податкової служби Дніпропетровської області здійснює цивільно-правові відносини із суб'єктами податку, власниками об'єктів оподаткування, що знаходяться у власності фізичних осіб на підставі укладених індивідуальних договорів з кожним суб'єктом податку (платником податку), здійснюється оподаткування об'єктів, власниками яких є фізичні особи, яким є позивач за цією справою ОСОБА_1 ;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26510514, таким, що не має адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності, компетенції щороку здійснювати власникам нерухомого майна нараховування податку, який встановлюється за рішенням Дніпровської міської ради в залежності від місця розташування типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.266.5.1. Податкового кодексу України) не маючи договірних умов з Головним управлінням державної податкової служби у Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ ВП: 44118658 противоправними та зобов'язати суб'єкта владних повноважень Дніпровську міську раду, код ЄДРПОУ здійснювати нарахування податку власникам нерухомого майна в залежності від місця розташування та типів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кв. метр бази оподаткування фізичним особам - платникам податку, яким є позивачем цією справою ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом неправомірно було здійснено нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, оскільки право власності було набуто нею на вказані об'єкти нерухомості до прийняття податкового кодексу, яким визначено такий вид податкового зобов'язання. Вказує, що попередній закон, що регулював відносини у сфері оподаткування майна громадян, що був чинний на момент набуття власності позивачем не містив такого податку, а отже нараховані податкові зобов'язання є протиправними. Окрім того, позивач вказує на порушення відповідачем строків надсилання податкових повідомлень-рішень, що звільняє її від відповідальності щодо сплати такого податку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 20.06.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.06.2025 представником відповідача 2 через систему «Електронний Суд» подано відзив на позов, у якому представник відповідача 2 просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що щороку у встановлений законодавством строк податковим органом власникам нерухомого майна надсилаються за місцем реєстрації платника податків податкове повідомлення-рішення про сплату суму податку. Якщо платник податку не погоджується з нарахуванням/розрахунком податку він має право звернутись до компетентного органу за проведенням звірки, уточненням суми нарахувань, оскарження тощо. В свою чергу Казначейська служба не є компетентним органом в галузі справляння та адміністрування податку. Представник зазначає, що не вбачає підстав для звернення вимог до нього в межах цієї справи. Відносини, що виникли між позивачкою та Казначейською службою стоються лише відповіді на інформаційний запит, проте жодним чином не стосується оскаржуваних рішень про нарахування податкових зобов'язань.
05.06.2025 представником відповідача 1 через систему “Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нараховано позивачу відповідно до даних що містяться у інформаційних базах ДПС стосовно платника податку. ОСОБА_1 для проведення звірки даних по об'єктах нерухомого майна до контролюючого органу з письмовою заявою не зверталася. Стосовно строків надсилання податкових повідомлень-рішень представник зазначає, що сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкових повідомлень-рішень є лише підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в частині нарахування штрафних санкцій та пені, однак не звільняє платника податку від обов'язку сплати грошового зобов'язання, визначеного у рішенні контролюючого органу та не може бути підставою для визнання такого рішення протиправним.
09.06.2025 до суду від представника відповідача 3 надійшов відзив на позов, в якому представник заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позивач є власницею об'єктів нерухомого майна, а відтак, має обов'язок по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
15.06.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідачів викладених у відзивах на позов та підтримує у повному обсязі позовні вимоги.
02.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відвід судді.
03.07.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованою заяву про відвід судді Сліпець Н.Є., матеріали адміністративної справи №160/14420/25 передано іншому судді для вирішення питання про відвід судді.
04.07.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Букіну Л.Є. для вирішення заяви про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 (суддя Букіна Л.Є.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі № 160/14420/25.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач станом на 2020, 2021, 2022 та 2024 роки мала у власності такі об'єкти нерухомого майна:
- квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101,розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв. м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1;
- квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв. м, дата державної реєстрації права власності 02.03.2003, частка власності 1.
Контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020, 2021, 2022, 2024 роки:
- № 0293341-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 6 639,36 грн. за 2020 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв.м, дата державної реєстрації права власності 02.04.2003, частка власності 1;
- № 0293342-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 2 138,34 грн. за 2020 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв.м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1;
- № 0293340-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 8 434,50 грн. за 2021 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв.м, дата державної реєстрації права власності 02.04.2003, частка власності 1;
- № 0293339-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 2 716,50 грн. за 2021 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв.м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1;
- № 0293338-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 7 309,90 грн. за 2022 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв.м, дата державної реєстрації права власності 02.04.2003, частка власності 1;
- № 0293337-2410-0462-UA12020010000033698 від 03.04.2025 на суму 2 354,30 грн. за 2022 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв.м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1;
- № 0127210-2410-0462-UA12020010000033698 від 06.03.2025 на суму 7 984,66 грн. за 2024 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв.м, дата державної реєстрації права власності 02.04.2003, частка власності 1;
- № 0127209-2410-0462-UA12020010000033698 від 06.03.2025 на суму 2 571,62 грн. за 2024 рік, квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв.м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1.
Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані Головним управління ДПС у Дніпропетровській області надіслані на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0601131487910 та були отримані 12.04.2025.
Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішення, позивач звернулася до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
У відповідності до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За змістом підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішеннями сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 №12/27 зі змінами згідно рішень №4/32 від 23.05.2018, №6/49 від 23.10.2019, №10/7 від 26.05.2021, № 2/24 від 13.07.22 “Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», встановлено на території міста Дніпро:
- на 2020, 2021 встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості, зокрема за будинки багатоквартирні масової забудови для фізичних осіб встановлюється на рівні 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати та для об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня звітного року;
- на 2022, 2024 роки (протягом дії воєнного стану на території України) встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості, зокрема за будинки багатоквартирні масової забудови для фізичних осіб встановлюється на рівні 1,2 відсотка від мінімальної заробітної плати та для об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня звітного року.
Відтак, органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Дніпра щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, зокрема, для будинків багатоквартирних масової забудови: у 2020, 2021 році на рівні 1,5 % від мінімальної заробітної плати; у 2022 та 2024 році на рівні 1,2 % від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем податкового органу та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, та є власником об'єктів житлової та нерухомості:
- квартири, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1559750412101, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 44,8 кв. м, дата державної реєстрації права власності 23.05.2018, частка власності 1.
- квартири, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 506745, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , загальна площа 139,10 кв. м, дата державної реєстрації права власності 02.03.2003, частка власності 1.
Згідно пп. 265.1.1. п. 265.1. ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За пп. 266.3.1., 266.3.2. п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності
Підпунктом 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до пп. “а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
За пп. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Водночас, перебіг таких строків зупинявся Законом №2120-IX згідно п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 вбачається, що контролюючим органом :
- у 2020 році застосована ставка податку у розмірі 1,5 %, як це передбачено Рішенням сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 №12/27 та зменшена база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача на 60 кв. метрів відповідно до положень до пп. “а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України;
- у 2021 році застосована ставка податку у розмірі 1,5 %, як це передбачено Рішенням сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 №12/27 з наступними змінами та зменшена база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача на 60 кв. метрів відповідно до положень до пп. “а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України;
- у 2022 році застосована ставка податку у розмірі 1,2 %, як це передбачено Рішенням сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 №12/27 з наступними змінами та зменшена база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача на 60 кв. метрів відповідно до положень до пп. “а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України;
- у 2024 році застосована ставка податку у розмірі 1,2 %, як це передбачено Рішенням сесії Дніпровської міської ради VII скликання від 06.12.2017 №12/27 з наступними змінами та зменшена база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача на 60 кв. метрів відповідно до положень до пп. “а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України.
Отже вказані обставини свідчать про правомірність нарахування позивачу, як власнику квартир, що є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, грошового зобов'язання за 2020, 2021, 2022 та 2024 роки.
Стосовно доводів позивача про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням строку.
Відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно п.п. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Отже, сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкових повідомлень-рішень є лише підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в частині нарахування штрафних санкцій та пені, однак, не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо сплати сум податку та бути підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.
Винесення позивачу податкових повідомлень-рішень після 01 липня року базового податкового періоду є лише підставою для сплати податкового зобов'язання в більш пізній термін відповідно п.п. 266.10.1.а, п. 266.10 ст. 266 ПКУ (протягом 60 дів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 06.11.2018 у справі №808/144/18, згідно змісту якої, податковим законодавством становлено, що 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що обов'язок сплати податкового зобов'язання у позивача виник з часу отримання податкового повідомлення-рішення від №20000020-49-0829 від 07.11.2017, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно. Сам факт порушення контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку».
Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача з боку відповідача при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.
У ході судового розгляду, судом встановлено, що твердження позивача про протиправність дій відповідачів не охоплюється предметом позову, а тому, позовні вимоги заявлені до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та Дніпровської міської ради не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
У рішенні по справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Дніпровської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець