Справа № 947/13631/25
Провадження № 1-кс/947/11096/25
30.07.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена група осіб яка діє на території Чернігівської області, здійснює контрабанду через митний кордон України через Одеську область лісоматеріалів, пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев шляхом поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, які необхідні для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до даної незаконної діяльності можливе причетне ТОВ «Етно-М» (код ЄДРПОУ 44137377) та його посадові особи.
Від відділу аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ в Одеській області складено аналітичний продукт від 28.03.2025 №25/0/23.13-02-15-25 щодо експорту пиломатеріалів за митними деклараціями №24UA102020004921U5 від 20.08.2024, №24UA102020005936U9 від 14.10.2024, №24UA102020006121U4 від 21.10.2024, №24UA102020006447U0 від 05.11.2024, №24UA102020006571U6 від 12.11.2024, 181 №24UA102020006726U3 від 19.11.2024, №24UA102020006801U6 від 22.11.2024, №24UA102020007012U5 від 03.12.2024, №24UA102020007047U4 від 05.12.2024, №24UA102020007181U5 від 10.12.2024, №24UA102210006808U0 від 13.12.2024, №25UA102020000123U2 від 13.01.2025, №25UA102020000184U9 від 17.01.2025, №25UA102210000296U9 від 23.01.2025 та №25UA102020000364U4 від 27.01.2025, посадовими особами ТОВ «Етно-М» можливо здійснено незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю пиломатеріалів заборонених до вивозу за межі митної території України, у кількості 458,217 м.куб. загальною вартістю 3 210 568,44 грн., шляхом надання документів для проведення митного оформлення які містять недостовірні відомості, щодо походження лісоматеріалів.
Так, до вказаної злочинної діяльності залучено реквізити ТОВ «Етно-М» яке здійснює експорт пиломатеріалу через митні пункти пропуску Одеської області, який виготовляє з лісу-кругляку невідомого походження.
З метою легалізації пиломатеріалу працівники ТОВ «Етно-М» отримують електронні сертифікати походження пиломатеріалів, використовуючи ТТН-ліс видані від ДП «Чернігівський військовий лісгосп» та Філії «Чернігівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на користь інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Зокрема, директор ТОВ «Етно-М» ОСОБА_6 здійснює купівлю чеків ТТН-ліс у суб'єктів підприємницької діяльності, які працюють на внутрішньому ринку, за готівку в розмірі 250-300 гривень за 1м3 вказаний у ТТН-ліс. Вказана операція має безтоварний характер та здійснюється лише для легалізації необробленого лісу-кругляку отриманого незаконним шляхом.
В ході досудового розслідування на виконання доручення працівниками УСБ України в Чернігівській області встановлено, що директор ТОВ «Етно-М» ОСОБА_6 до даної незаконної діяльності залучив ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Водночас, лісничий ДП «Чернігівський військовий лісгосп» ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність від імені своїх тестя та тещі - ФОП « ОСОБА_8 » та ФОП « ОСОБА_9 » та в подальшому здійснює реалізацію чеків ТТН-ліс виписаних на останніх на користь ТОВ «Етно-М» та спільно з ОСОБА_6 здійснюють безтоварні (фіктивні) операції щодо лісу-кругляку без відображення у податковій звітності з метою отримання сертифікату походження деревини, можливо зберігає за місцем свого проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 - належить ОСОБА_10 .
Так, 16.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук у житловому приміщенні яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:
-Товарно-транспортна накладна ліс, серія МОА № 1441126 від 26.03.2025 року.
-Мобільний телефон IPhone 14-pro s/n M2WN72004F.
Враховуючи, що вказаний мобільний телефон містить сліди кримінального правопорушення та можуть бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області від 17.04.2025 вилучені речі та документи визначено речовими доказами.
Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, посилаючись на те, що вилучений мобільний телефон та документи можуть бути використані для проведення контрольно-перевірочної роботи, та проведення судових експертиз.
Детектив надав заяву в якій клопотання підтримав, у зв'язку із зайнятістю просив розглянути у його відсутності.
Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що детективом у клопотанні не наведено підстав для накладення арешту на вилучені речі та документи, не зазначено, яке відношення вони можуть мати для кримінального провадження. Крім того, відсутні правові підстави для накладення арешту на вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон, оскільки його огляд не проведений, експертизи не призначені. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що детективом під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке: клопотання не містить відповідного обґрунтування причетності вилучених: товарно-транспортної накладної ліс, серія МОА № 1441126 від 26.03.2025 року та мобільного телефону IPhone 14-pro s/n НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 до кримінального провадження №72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України та, як наслідок, його відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучені мобільний телефон, та документи мають доказове значення для даного злочину та мають значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак останнім до клопотання не долучено документів щодо здійснення їх огляду, призначення судових експертиз.
За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути його.
Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161000000018 від 18.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 201-1 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1