Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1020/24
Провадження № 2-о/499/7/25
Іменем України
04 серпня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., присяжних Герич О.В., Торопової Т.Б., секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селище Іванівка Березівського району Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області, особа, щодо якого вирішується питання про визнання недієздатним - ОСОБА_2 , про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна, -
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа відповідно до якої заявник просить суд визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити її його опікуном.
Вимоги заявник мотивує тим, що ОСОБА_2 є її рідним братом, хворіє на параноїдну шизофренію неприливної течіфї з паронаїдальним синдромом на фоні дефектного стану, інших осіб, які б могли здійснювати за ним догляд немає. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не розуміє значення своїх дій, потребує постійного стороннього нагляду, заявник просить суд її заяву задовольнити.
Ухвалою суду від 05.11.2024 року провадження по справі було зупинено, призначено судово-психіатричну експертизу.
04.07.2025 року до суду надійшов висновок судово психіатричного експерта №300 та провадження по справі було поновлено з призначенням відкритого судового засідання.
Заявник у судовому засідання підтримала подану заяву, просила визнати її брата недієздатним, також відзначила що працює, тому може матеріально утримувати брата.
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з'явився.
Адвокат Федорчак Інна Анатоліївна, яка представляє інтереси ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення заяви.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, пояснення, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ч.2 п.1ст.293 ЦПК України).
Глава 2 ЦПК України врегульовано саме порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту та свідоцтвом про народження.
Згідно копії свідоцтва про народження заявника та копії свідоцтва про шлюб заявника ОСОБА_1 , остання є рідною сестрою ОСОБА_2 .
Згідно копій свідоцтва про смерть, батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наразі померли.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних праві самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1ст. 239 ЦПК України).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №300 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний психічний розлад у вигляді «Шизофренії параноїдної форми безперервного типу перебігу, дефектний стан по змішаному типу», (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F20.00 за Міжнародною класифікацію хвороб 10-го перегляду), що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Стаття 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки належними доказами по справі підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно ч. 1ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Частиною 1ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Стаття 63 ч.4 ЦК України визначає, що опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Таким чином, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24).
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Іванівської селищної ради від 19.08.2024 року та відповідного подання, виконком селищної ради вважає за доцільне призначення опікуном ОСОБА_1 над її рідним братом ОСОБА_2 у разі прийняття рішення суду про визнання його недієздатним.
Відповідно до наданих медичних довідок, ОСОБА_1 має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальн6ості не притягувалася.
Також, згідно довідки про склад сім'ї, ОСОБА_2 проживає разом з сестрою ОСОБА_1 за однією адресою, інших осіб які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 немає, оскільки згідно копій свідоцтв про смерть батьки заявника та ОСОБА_2 померли.
За таких обставин, в інтересах ОСОБА_2 суд вважає необхідним визнати його недієздатним, встановити над ним опіку та вважає доцільним призначити заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Також суд звертає увагу, що приписами ст.300 ч.ч.5-9 ЦПК України також встановлено, що рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
За ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Здійснюючи розширене тлумачення застосування частини другої статті 299 ЦПК України, Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 (справа № 637/909/21) дійшов висновку, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною належать усі судові витрати - як судовий збір, так і витрати, пов'язані з розглядом справи, що узгоджується з правилом частини першої статті 133 ЦПК України.
У такому тлумаченні частина третя статті 133 ЦПК України містить перелік виключно витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати, пов'язані із залученням експертів.
Таким чином, витрати, пов'язані з провадженням даної цивільної справи, зокрема, за проведення експертизи, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.15, 16, 36, 39, 41, 60, 64 ЦК України,ст.ст.2, 10, 78-80, 89, 263, 299-300 ЦПК України суд,
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), заінтересована особа виконавчий комітет Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області (код ЄРДПОУ 04378379, вул. Центральна 93, селище Іванівка Березівського району Одеської області), особа, щодо якого вирішується питання про визнання недієздатним - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 ), про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Іванівка Іванівського району Одеської області - недієздатним.
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити строк дії даного рішення два роки з моменту набрання ним законної сили.
Роз'яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії даного рішення.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 8075 грн. 62 коп. компенсувати за рахунок держави Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (код ЄДРПОУ 04803492, UA 158201720313251005201007077, банк отримувача ДКС України у Подільському районі м. Києва, призначення платежу: «Оплата за судово психіатричну експертизу ОСОБА_2 , експерт ОСОБА_3 »).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ
Присяжні Тетяна ТОРОПОВА
Олександра ГЕРИЧ