05 червня 2025 рокуСправа № 495/3226/25
Номер провадження 3/495/1131/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Крутоярівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, місце служби та посада: НОМЕР_1 прикордонний загін, відділ прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б), інспектор прикордонної служби 2-ї категорії групи інспекторів прикордонного контролю, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП,
07.05.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №331197 від 04.05.2025 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного першим заступником начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) ОСОБА_2 вбачається, що 13.04.2025 інспектором прикордоної служби 2-ї категорії групи інспекторів прикордонного контролю відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) штаб-сержантом ОСОБА_3 було отримано наказ на охорону державного кордону України, а саме із 08:00 13.04.2025 по 08:00 14.04.2025 в прикордонному наряді "Перевірка документів" організувати несення служби шляхом перевірки документів у осіб, що прямують через державний кордон України. В період несення служби близько 08:50 13.04.2025 користувався особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону, чим порушив правила несення прикордонної служби. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.1,11 глави 2 розділу ІІ "Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України" затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 №1261 та п.1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.03.2025 №607-АГ "Про використання особистих засобів мобільного зв'язку, яке виразилося у самостійному залишені місця служби у пункті пропуску "Паланка-Маяки-Удобне", чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається наступне: ОСОБА_1 14.04.2025 о 09:00 год. отримав наказ на охорону державного кордону в прикордонному наряді "Перевірка документів" після отримання наказу у складі зміни вирушили до місця несення служби пункт пропуску "Маяки-Паланка-Удобне" на службовому транспортному засобі марки Mercedes Sprinter. По дорозі до місця несення служби мені було повідомлено помічником старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску про те, що при отриманні дато-штампу проставив відбиток не в тому місці та усно наказав повернутися та проставити відмітку про отримання дато-штампу. Після чого не заходячи в пункт пропуску "Маяки-Паланка-Удобне" дочекався зміну, яка змінилася зі служби та висунувся на підрозділ на вищевказаному транспортному засобі попередньо отримавши усного наказу помічника старшого прикордонних нарядів пункті пропуску, який рухався до пункту пропуску зі мною в одному транспортному засобі в складі зміни.
По прибуттю на підрозділ впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на них чекали співробітники ВВВБ, які провели стройовий огляд. За результатами огляду заборонених предметів не було виявлено. Після чого йому стало відомо, що співробітники ВВВБ без його присутності оглянули транспортний засіб на якому він рухався та знайшли його мобільний телефон. Телефон він не здав, оскільки він не знав, що його потрібно здавати. Телефоном він не користувався на місці несення служби. За наказом 607-АГ його не було ознайомлено ні усно ні письмово. Місце несення служби він не покидав самовільно оскільки отримав усний наказ від помічника старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску про те, що йому потрібно повернутися та переставити відбиток дато-штампу. З протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується.
19.05.2025 від адвоката Крупка Олени Олександрівни надійшло клопотання про закриття провадження в адміністративній справі з якої вбачається наступне.
З буквального змісту протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 331197 від 04.05.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується, що він в період несення служби близько 08.50 13.04.2025 року користувався особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону порушив правила несення прикордонної служби. Своїми діями (тобто користуванням особистим засобом мобільного зв'язку) гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.1, 11 глави 2 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 року № 1261 та п.1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.03.2025 року № 607-АГ «Про використання особистих засобів мобільного зв?язку», яке виразилося у самостійному залишенні місця служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне».
Слідуючи логіці особи, яка складала протокол, дії ОСОБА_1 з користування особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону виразилися у самостійному залишенні ним місця служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне», що є повним абсурдом.
Якщо ж допустити, що особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 331197 від 04.05.2025 р., мала на увазі допущення ОСОБА_1 кілька порушень, то зі змісту протоколу можна виділити наступні порушення:
- користувався особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону;
- своїми діями, яке виразилося у самостійному залишенні місця служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне». При цьому не зрозуміло, які саме дії маються на увазі.
Проте, і в даному випадку неможливо погодитися, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Частиною 2 ст.172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України в умовах особливого періоду.
Диспозиція ч. 2 ст.172-18 КУпАП має бланкетний характер та відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають порядок несення служби прикордонними нарядами.
Однак з дослідженого протоколу ПдРУ № 331197 від 04.05.2025 р. не вбачається посилання на порушення ОСОБА_1 будь-якого підзаконного нормативно-правового акту в частині заборони користування особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону.
Посилання в протоколі на порушення ОСОБА_1 п.1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.03.2025 року № 607-АГ «Про використання особистих засобів мобільного зв'язку» не може братися до уваги, оскільки зазначений наказ не є підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює правила несення прикордонної служби. Крім того, ОСОБА_1 з даним наказом не ознайомлений, а тому його зміст йому не відомий. Копія даного наказу та докази ознайомлення з ним ОСОБА_1 не долучено до матеріалів адміністративної справи.
Також, з матеріалів справи і, зокрема із самого протоколу про адміністративне правопорушення, не можливо встановити ким та при яких обставинах було виявлено, що ОСОБА_1 користувався особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону, в чому саме виразилося користування особистим засобом мобільного зв'язку, відсутні відомості про марку, модель та колір мобільного телефону, а також номер оператора мобільного зв'язку, у виявленого у військовослужбовця телефону.
Також у матеріалах справи відсутній протокол вилучення виявленого у ОСОБА_1 мобільного телефону, що має бути складений з участю свідків, тощо.
Крім того, вказані в протоколі обставини щодо користування ОСОБА_1 мобільним телефоном під час виконання завдань з охорони державного кордону не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з долучених до матеріалів адміністративної справи письмових пояснень ОСОБА_1 , його мобільний телефон було виявлено співробітниками ВВВБ на території підрозділу впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де він перебував в час, який вказаний у протоколі як час скоєння адміністративного правопорушення, тобто до початку прибуття до місця несення служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки Удобне». Після чого ОСОБА_1 залишив свій мобільний телефон на зберігання у підрозділі впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». А від так ОСОБА_1 ніяким чином не міг мати при собі мобільний телефон на місці несення служби о 08.50 год. 13.04.2025 р.
Щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.1, 11 глави 2 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 року № 1261, яке виразилося у самостійному залишенні місця служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки Удобне».
Захисник звертає увагу, що з матеріалів справи і, зокрема із самого протоколу про адміністративне правопорушення, не можливо встановити ким, коли та при яких обставинах було виявлено, що ОСОБА_1 самостійно залишив місце служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне».
Відповідно до п.п.1, 10 глави 1 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 року № 1261, кожний прикордонний наряд, до складу якого входять два і більше прикордонників, очолює старший прикордонного наряду (далі - старший наряду).
Старший наряду в найкоротший строк доповідає черговому підрозділу охорони кордону (старшому зміни прикордонних нарядів або начальнику підрозділу охорони кордону), зокрема, про порушення дисципліни підпорядкованими йому на час служби прикордонниками, а також про події, що сталися.
Матеріали ж адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження факту про те, що ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби у пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне».
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що він з моменту прибуття в пункт пропуску «Маяки-Паланка-Удобне» (місце несення служби) самовільно не залишав місце несення служби.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП не містить достовірних відомостей, які вказують на конкретне місце та час порушення особою правил несення прикордонної служби, яке виразилося в самовільному залишенні місця несення служби; на особу, яка виявила порушника; в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що доводять вину ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Також вважає за необхідне зазначити, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.172 18 КУпАП за ознакою вчинення правопорушення в умовах особливого періоду, але у протоколі про адміністративне правопорушення така ознака, яка дає підстави для кваліфікації дій за ч.2 цієї статті, не вказана.
Окрім зазначеного звертає увагу, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 04 травня 2025 року, датою події вчинення правопорушення вказано 13 квітня 2025 року. Проте протокол про адміністративне правопорушення уповноваженою особою повинен бути складено не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Наведене свідчить про те, що перший заступник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_2 , склавши протокол 04 травня 2025 року, тобто, більше ніж через 21 день, замість 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення, порушив, визначений ч.2 ст.254 КУпАП строк.
Також, звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 331197 від 04.05.2025 р. складений першим заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_2 , в той час як пунктом 14 ч.1 ст.255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
-командири (начальники) військових частин (установ, закладів),
-командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 17210 - 17220, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану)
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою на те особою.
Таким чином, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, вважаю, що складений з порушенням строків, визначених ч.2 ст.254 КУпАП, та неуповноваженою особою протокол, не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, протокол та покладені в основу протоколу докази в своїй сукупності з наведених вище підстав не є належними, допустимим та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення тлумачаться на його користь.
На підставі вище наведеного, вважає, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, що відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
У зв'язку з вищевикладеним просить закрити провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, виходячи з наступного.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Обов'язковими ознаками, за наявності сукупності яких діяння визнається правопорушенням, є: об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона правопорушення, суб'єкт правопорушення та суб'єктивна сторона правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція частини 2 ст. 178-18 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони порушення несення служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону, настає при умові, що ця особа порушила дією або бездіяльністю конкретні нормативні накази (розпорядження), що регламентують діяльність наряду з охорони державного кордону.
Частина 3 статті 2 Конституції України визначає, що територія України в межах кордону є цілісною та недоторканою.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про державний кордон України» охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному та підводному просторі в межах територіального моря - на Збройні Сили України. Державна прикордонна служба України і Збройні Сили України під час виконання завдань з охорони державного кордону України керуються цим Законом, законами України Про Державну прикордонну службу України, Про оборону України, Про Збройні Сили України, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (далі Закон) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Статтею 19 Закону визначено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається протидія і запобігання кримінальним та іншим правопорушенням особового складу Державної прикордонної служби України.
Судом встановлено, що підставою, для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП стало те, що штаб-сержант ОСОБА_1 в період несення служби близько 08:50 13.04.2025 користувався особистим засобом мобільного зв'язку під час виконання завдань з охорони державного кордону, чим порушив правила несення прикордонної служби.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №331197 від 04.05.2025;
- службовим посвідченням та письмовими поясненнями.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду даної справи судом тлумачаться на користь ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні будь-які докази, з яких можна було б встановити де, як і коли у ОСОБА_1 виявлено телефон.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці ЄСПЛ визначив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не наділений правом встановлювати нові обставини правопорушення, які не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, або самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд також не має повноважень самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст.172-18 КУпАП, який встановлює відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду, оскільки наданими суду доказами його винуватість та сам факт порушення правил несення служби не доведений і тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суддя прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284, 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БРАТКІВ