Справа №760/1718/24 1-кс/760/1132/25
04 серпня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві та скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
встановив:
Скаржник в порядку ст. 303 КПК України звернувся до слідчого судді із вказаною скаргою, в якій просить зобов'язати поновити процесуальний строк на оскарження бездіяльності начальника Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, зобов'язати начальника Солом'янського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28.09.2023 про вчинене кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 206 КК України.
Скарга мотивована тим, що 28.09.2023 у зв'язку із перевищенням службових повноважень, слідчими СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також оперуповноваженими СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_8 при свідках ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що супроводжувалися пошкодженням вхідних броньованих дверей, двох замків, металевих дверних ручок та незаконним обшуком приміщення ПП «Клініка доктора Василевича» (з незаконним вилученням комп'ютера, ноутбука і айпода), що повністю припинило роботу клініки та завдало йому шкоди на близько один мільйон гривень, що також призвело до його інвалідності.
Вказав, що викликав через короткий номер телефону 102 наряд оперативно-слідчої групи поліції. О 22.30 год. 28.09.2023 на місце події прибув наряд патрульної поліції на чолі з
о/уповноваженим ОСОБА_11 та старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, які відібрали у нього пояснення про вчинене кримінальне правопорушення та передали його до чергової частини Солом'янського УП ГУНП у м. Києві. Однак у порушення ст. 214 КПК України його не повідомили про внесення відомостей до ЄРДР за його заявою.
Протоколом повторного автоматизованого визначення слідчого судді скаргу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Сторони в судове засідання не з'явились, проте у скарзі заявлено клопотання про розгляд скарги без його участі.
Слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 КПК України в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе перейти до розгляду скарги по суті у їх відсутність.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1.ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Зі змісту ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 28.09.2023, вбачається, що 28.09.2023 приблизно о 10.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Шовкуненка, 3, до офісного приміщення проникли невідомі особи в кількості 9 людей шляхом пошкодження вхідних дверей. Звернувся до поліції з метою інформування. Проводився обшук згідно ухвали слідчого судді.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у протоколі обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, оскільки за адресою: м. Київ, вул. Шовкуненка, 3, було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді, про що зазначено у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 28.09.2023 та поясненнях ОСОБА_3 .
Як вбачається з повідомлення, у ньому не наведено жодних конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, про які він зазначає, а його твердження про наявність у діях слідчих СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також оперуповноваженого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також прокурора ОСОБА_8 , ознак кримінального правопорушення, вчиненого за викладених у протоколів обставин, ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності їх дій. Тобто, заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На думку слідчого судді, зазначені у протоколі обставини, серед іншого, позбавляють можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності суб'єктів складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення слідчими СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також оперуповноваженим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також прокурором ОСОБА_8 відсутні, а тому у задоволенні вимог за скаргою ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, з метою обмеження безпідставного впливу на діяльність спеціальних суб'єктів, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_12