СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/7302/25
ун. № 759/16929/25
04 серпня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні,
Позивач ОСОБА_1 30.07.2025 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні.
Із, змісту позовних вимог встановлено, що позивач подав до суду позов, який містить позовні вимоги, зокрема: припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частку транспортного засобу марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску з виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 48195,00 грн.; визнання за ОСОБА_1 права власності на належну ОСОБА_2 1/4 частку транспортного засобу марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску; припинення права власності ОСОБА_2 на 1/4 частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, обслуговуючий АГК «Чайка», з виплатою ОСОБА_2 грошової компенсації у розмірі 40425,00 грн. з депозитного рахунку суду; визнати за ОСОБА_1 право власності на належну ОСОБА_2 1/4 частку гаражу № НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, Інгульський район, обслуговуючий АГК «Чайка».
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спірний автомобіль марки «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску зареєстрований Миколаївським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого, правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В даному випадку, відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, яка визначає виключну підсудність, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 41,42,43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Враховуючи ті обставини, що об'єкт нерухомого майна, право власності відносно якого позивач просить визнати знаходиться в м. Миколаїв, даний спір не підсудний Святошинському районному суду м. Києва.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні подано з порушенням правил підсудності, оскільки спірне майно знаходяться за межами Святошинського району м. Києва.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне передати справу для розгляду за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва, який уповноважений на розгляд даної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 28, 30- 32, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частку у спільному майні - направити за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: І.В. П'ятничук