Справа № 758/9370/22
Провадження № 2/758/1502/25
Категорія 69
28 липня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М., Оболонській Ю.С.,
за участю: представник позивача - адвоката Юрченко Т.Д.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах на дітей та неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей, -
В жовтні 2022 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, просить стягнути заборгованість по аліментам на утримання спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за квітень-жовтень 2022 року в розмірі 70 000,00 грн. та пеню в розмірі 70 000,00 грн. за прострочення сплати аліментів за квітень-жовтень 2022 року.
Позов мотивований тим, що з 10.09.2005 р. по 08.05.2020 р. ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , в якому народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.06.2019 р. між позивачем та відповідачем укладено договір між батьками щодо здійснення батьківський прав, виховання, утворення та визначення місця проживання дітей, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кравчук О.П., зареєстрований в реєстрі № 604. В договорі сторони закріпили порядок та розмір сплати аліментів на утримання дітей відповідачем. Відповідно до п.2.3. договору за домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дітей аліменти в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 30 (тридцятого) числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері поточний/картковий рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору, або особисто передачею готівки, що підтверджується розпискою. Відповідач допустив прострочення сплати аліментів на утримання дітей. Так, останній платіж було ним зроблено 24 лютого 2022 року за березень 2022 року. З того часу ніяких коштів на утримання дітей від відповідача не надходило. Відтак, відповідач має прострочку по сплаті аліментів, починаючи з 31 березня 2022 року по 16 жовтня 2022 року в загальній сумі 70 000,00 грн. (за квітень-жовтень 2022 року). У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості. Заборгованість по аліментах за відповідний місяць, дата платежу згідно договору, кількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць, починаючи з 31 числа поточного місяця або 01 числа наступного місяця до 16.10.2022 року включно, розрахунок пені, розмір пені за відповідний період, грн: 1) Квітень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.03.2022 року 200 10000,00x200x1% 20000,00 2) Травень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.04.2022 року 169 10000,00x169x1% 16900,00 3) Червень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.05.2022 року 139 10000,00x139x1% 13900,00 4) Липень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.06.2022 року 109 10000,00x109x1% 10900,00 5) Серпень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.07.2022 року 78 10000,00x78x1% 7800,00 6) Вересень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.08.2022 року 47 10000,00x47x1% 4700,00 7) Жовтень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.09.2022 року 16 10000,00x16x1% 1600,00. Таким чином, що обрахований розмір пені за прострочення аліментів в загальній сумі 75800,00 грн. перевищує 100% розміру заборгованості по аліментах, до стягнення підлягає тільки 70000,00 грн. пені, тобто сума, яка 100% дорівнює сумі прострочених аліментів.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 11.11.2022 р. з призначенням розгляду за в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В січні 2023 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що 16 лютого 2022 року відповідач при зустрічі передав позивачці кошти для дітей готівкою в розмірі 10 000,0 грн, 1 100,0 доларів США та 210 євро, що сумарно за відповідними курсами НБУ (28,15 грн за долар та 31,9981 грн за євро) на 16.02.2022 року складає 47 684,0 грн. Крім того 24 лютого 2022 року переказав на картку позивачки 12 700,0 грн, а також позивачка перед виїздом за кордон в Німеччину повернула відповідачу 03 березня 2022 року готівкові кошти в розмірі 8 000,0 грн. Зазначає, що у нього з позивачкою з моменту розлучення, визначеного судовим рішенням, немає жодних інших фінансових стосунків окрім забезпечення спільних дітей згідно з умовами укладеного Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав. За усною спільною домовленістю відповідача з позивачкою їх діти разом з позивачкою через можливу загрозу життю і безпеці дітей через війну в Україні 04 березня 2022 року виїхали за кордон до Німеччини (в місто Геттінген), де діти отримали тимчасовий захист за урядовою програмою Німеччини зокрема і фінансове забезпечення, а згодом і окреме житло для родини. В травні 2022 р. позивачка змінила місце та країну проживання дітей, не повідомивши відповідача про запланований переїзд, порушуючи умови Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав. На яких умовах діти проживають зараз в Англії, відповідачу достеменно не відомо, оскільки позивачка переважно ігнорує його питання щодо дітей. Крім того, в березні 2022 року у відповідача була телефонна розмова з позивачкою в якій він її поінформував про те, що втратив роботу, з того часу і до тепер не має постійного джерела доходу. Питання про фінансове забезпечення їх дітей в умовах війни в Україні не загостювалось, нами не обговорювалось і позивачкою не піднімалось до моменту подачі судового позову. Таким чином, вказані в позовній заяві відомості щодо фінансового забезпечення спільних дітей та наведені розрахунки і заборгованість не відповідають дійсності.
В січні 2023 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якій заперечила проти доводів відповідача, мотивуючи тим, що відповідно до п.2.3 укладеного між нею та відповідачем Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, виховання, утримання та визначення місця проживання дітей, що посвідчений 07 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П., зареєстрований в реєстрі за №604 (далі - договір) «даним договором встановлюється обов'язок батька (відповідача по справі) сплачувати на утримання дітей аліменти в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 30 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері поточний/ картковий рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору, або особисто передачею готівки, що підтверджується розпискою.» Крім того, відповідно до п.2.1. договору «батько (відповідач по справі) зобов'язується приймати спільну і рівну за обсягом з матір'ю участь у забезпеченні життя дітей». Позивачка зазначала, що останній платіж за договором відповідачем було зроблено 24 лютого 2022 року за березень 2022 року, що підтверджується випискою по її поточному рахунку, яку вона долучила до позовної заяви. Вона не заперечує, що відповідач 16 лютого 2022 року передавав їй кошти на утримання дітей. Проте це кошти не на сплату аліментів за певні періоди, а додаткові витрати на забезпечення життя дітей. Адже, побоюючись воєнного вторгнення зі сторони росїї, вони з відповідачем домовилися, що вона з дітьми виїде за межі України задля забезпечення збереження їхнього життя. Саме з цією метою відповідач надав їй відповідно до п.2.1. договору додаткові кошти. Додавши до отриманої від відповідача суми коштів свої кошти, вона весь цей час утримує дітей, перебуваючи з ними за межами України Після виїзду позивачки з дітьми за межі України та до подання нею даного позову відповідач не сплачував аліменти на утримання дітей. Лише отримавши дану позовну заяву, відповідач почав перераховувати заборгованість по аліментах. Так, ним були проведені наступні перекази коштів: 26.11.2022 року в сумі 3000,00 грн; 29.11.2022 року в сумі 4500,00 грн; 06.12.2022 року в сумі 3000,00 грн; 11.12.2022 року в сумі 2500,00 грн; 29.12.2022 року в сумі 6000,00 грн; 15.01.2023 року в сумі 4000,00 грн, що сумарно становить 23000,00 грн. Просила при ухваленні рішення врахувати сплачену відповідачем суму заборгованості по аліментам в розмірі 23000,00 грн., задовольнивши суму аліментів до стягнення 47000,00 грн (= 70000,00 грн. - 23000,00 грн.) Зазначає, що сплата заборгованості по аліментах здійснена відповідачем після подачі нею позову до суду, немає підстав для звільнення відповідача від сплати пені за несвоєчасну сплату аліментів. Те, що через введення в Україні воєнного стану, дбаючи про життя дітей, вона тимчасово разом з ними проживаю за межами України, не звільняє відповідача від обов'язку приймати матеріальну участь в забезпеченні їх утримання. Позивачка весь цей час самостійно утримує двох неповнолітніх дітей, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку.
В лютому 2023 р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи тим, що сплачені ним кошти на рахунок позивачки в період 2022 р. - січень 2023 р. мають чітке вказане призначення платежів, та не можуть бути трактовані інакше, як сплата аліментів на утримання дітей на вказані періоди. Аліменти мають цільове призначення відповідно до ст. 179 СКУ. Позивачка підтвердила отримання коштів. У відповідача з позивачкою інших обговорень та домовленостей щодо додаткових витрат на дітей не було.
В червні 2023 р. позивачка подала заяву, в якій зазначила, що відповідач перерахував на її рахунок заборгованість по аліментах за період квітень 2022 р. по жовтень 2022 р. в сумі 63 000,0 грн. Таким чином, 70000,00 грн - 63 000,0 грн = 7 000,0 грн. Просила при ухваленні рішенні врахувати сплачену відповідачем суму заборгованості по аліментам, заборгованість по аліментам на утримання неповнолітніх дітей в розмірі складає в розмірі 7 000,00 грн та стягнути пеню за прострочення сплати аліментів.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, відповіді на відзив та поданій заяві.
В судовому засіданні відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що він сплатив аліменти, зокрема і наперед, в повному обсязі та не має заборгованості.
Суд, встановивши обставини позову та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 10.09.2005 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї було, про що зроблено запис № 2468.
Від даного шлюбу сторони мають двох дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.09.2008 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25.05.2013 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві.
На час подачі позову та за період, за який позивач просить стягнути заборгованість, ОСОБА_6 був неповнолітнім, досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 та час розгляду справи є повнолітньою особою.
Під час перебування в шлюбі, 07.06.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір між батьками щодо здійснення батьківських прав, виховання, утримання та визначення місця проживання дітей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчук О.П. за реєстром № 604.
Відповідно до п.2.3 укладеного між сторонами вищевказаного встановлюється обов'язок батька (відповідача по справі) сплачувати на утримання дітей аліменти в розмірі по 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону. Аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 30 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері поточний/ картковий рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору, або особисто передачею готівки, що підтверджується розпискою.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08.05.2020 р. у справі № 758/7529/19 шлюб, зареєстрований 10.09.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї (запис № 2468) - розірвати та вважати його припиненим з дня набрання рішенням суду законної сили. Вказане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На момент подачі позову діти проживали разом з позивачем, що не оспорює відповідач.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, обов'язок утримувати свою дитину є конституційним обов'язком обох батьків незалежно від їх матеріального стану.
Разом з тим, матеріали справи містять доказів платежів по аліментах.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено, а саме: 26.11.2022 року в сумі 3000,00 грн; 29.11.2022 року в сумі 4500,00 грн; 06.12.2022 року в сумі 3000,00 грн; 11.12.2022 року в сумі 2500,00 грн; 29.12.2022 року в сумі 6000,00 грн; 15.01.2023 року в сумі 4000,00 грн, а всього в розмірі 23 000,00 грн, що підтверджується випискою АТ «КБ «Приват Банк» від 29.01.2023 р. та квитанціями, що містяться в матеріалах справи.
Крім того, згідно квитанцій відповідачем здійснювалися платежі на отримувача ОСОБА_2 в період з квітня 2022 по жовтень 2022 в загальному розмірі 63 000,0 грн.
Таким чином, встановлено в судому засіданні та не заперечувалося позивачем, в період квітень 2022 р. по жовтень 2022 р. відповідачем сплачено аліменти в розмірі 63 000,0 грн, а саме:
1)Квітень 2022 року - 10 000,00 грн (сплачено 26.11.2022 р. - 3 000,0 грн, 29.11.2022 р. - 4 500,0 грн, 06.12.2022 р. - 2 500,0 грн);
2)Травень 2022 року - 10 000,00 грн (сплачено 06.12.2022 р. - 500,0 грн, 11.12.2022 р. - 2 500,0 грн, 06.12.2022 р. - 6 000,0 грн, 15.01.2023 р. - 1 000,0 грн);
3)Червень 2022 року - 10 000,00 грн (15.01.2023 р. - 3 000,0 грн, 30.01.2023 р. - 5 500,0 грн, 15.02.2023 р. - 1 500,0 грн);
4)Липень 2022 року - 10 000,00 грн (15.02.2023 р. - 3 000,0 грн, 28.02.2023 р. - 3 000,0 грн, 16.03.2023 р. - 4 000,0 грн );
5)Серпень 2022 року - 10 000,00 грн (16.03.2023 р. - 3 000,0 грн, 31.03.2023 р. - 4 500,0 грн, 11.04.2023 р. - 2 500,0 грн );
6) Вересень 2022 року - 10 000,00 грн (11.04.2023 р. - 3 000,0 грн, 30.04.2023 р. - 7 000,0 грн );
7) Жовтень 2022 року - 3 000,00 грн. (30.04.2023 р. - 7 000,0 грн);
Отже, відповідач сплатив аліменти під час розгляду справи. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дітей на підставі відповідного договору та зобов'язання вчасно виконував.
Свою не змогу своєчасної сплати аліментів відповідач підтверджує, зазначаючи, що в травні 2022 р. позивачка змінила місце та країну проживання дітей, не повідомивши відповідача про запланований переїзд, порушуючи умови Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав. На яких умовах діти проживають зараз в Англії, відповідачу достеменно не відомо, оскільки позивачка переважно ігнорує його питання щодо дітей.
Між тим, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він сплачував аліменти наперед, оскільки належних та допустимих доказів відповідачем надано не було, зокрема і щодо цільового призначення платежу, а передані відповідачем 16.02.2022 р. були передані на виконання п.2.1 укладеного між сторонами договору.
Тим самим, суд погоджується з твердженнями позивача в цій частині.
При цьому, відповідач не звертався до суду з позовом про зміну розміру аліментів, не ставив питання про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Разом з тим, матеріали справи містять докази сплати аліментів.
За таких обставин, зазначений розмір боргу по аліментам відповідачем позивачеві було сплачено, але несвоєчасно.
Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Розраховуючи розмір пені, суд виходить з такого.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: E = (A1 х 1 % х Q1) + (A2 х 1 % х Q2) +……….(An х 1 % х Qn), де:
E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати.
Таким чином, розрахунок пені по сплаті аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить:
1) Квітень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.03.2022 року, прострочення - 30 днів, 10000,00x30x1% = 3 000,0 грн.
2) Травень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.04.2022 року, прострочення - 31 днів, 10000,00x31x1% = 3 100,0 грн.
3) Червень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.05.2022 року, прострочення - 30 днів, 10000,00x30x1% = 3 000,0 грн.
4) Липень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.06.2022 року, прострочення - 31 днів, 10000,00x31x1% = 3 100,0 грн.
5) Серпень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.07.2022 року, прострочення - 31 днів, 10000,00x31x1% = 3 100,0 грн.
6) Вересень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.08.2022 року, прострочення - 30 днів, 10000,00x30x1% = 3 000,0 грн.
7) Жовтень 2022 року - 10 000,00 грн. 30.09.2022 року, прострочення - 16 днів, 10000,00x16x1% = 1 600,00 грн.
а всього - у розмірі 19 900,0 грн.
Таким чином, стягнення підлягає в розмірі 19 900,0 грн пені.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (такий механізм нарахування пені наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, від 03 квітня 2019 року № 333/6020/16-ц; постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року № 646/165/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 695/2808/14-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 239/306/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 372/264/15-ц).
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що заборгованість зі сплати аліментів за певний місяць виникає у перший день місяця, який є наступним за цим місяцем (наприклад, якщо аліменти не були сплачені за жовтень 2022 року, заборгованість з їх виплати виникає з 01 листопада 2022 року).
При цьому з позовом про стягнення заборгованості по аліментах, зокрема і за жовтень 2022 р. позивач звернулась до суду 19.10.2022, тобто ще коли не виникло право на отримання платежу за цей місяць.
Відповідно до п.2.3 укладеного договору між сторонами аліменти повинні бути сплачені батьком не пізніше 30 числа кожного поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування суми аліментів на відкритий на ім'я матері поточний/ картковий рахунок, реквізити якого мати повідомила батьку до підписання цього договору, або особисто передачею готівки, що підтверджується розпискою.
Як вбачається, із матеріалів справи, сума пені за прострочення відповідачем сплати аліментів на утримання дітей не перевищує 100 % заборгованості за аліментами та нарахована позивачем відповідно до діючого законодавства та вказівок Верховного Суду .
Таким чином, враховуючи ч. 1 ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка за прострочені платежі по сплаті аліментів за період з 01.04.2022 р. по 16.10.2022 в розмірі 19 900,0 грн. У решті заявлених позовних вимог слід відмовити, оскільки наданий позивачем розрахунок не відповідає встановленому законом, а заборгованість по аліментах за період жовтень 2022 р. не підтверджена доказами.
Крім того, позивачем ОСОБА_2 не заперечено, що відповідач 16 лютого 2022 року передавав їй кошти на утримання дітей в розмірі 47 684,0 грн, проте, як зазначила позивачка це кошти не на сплату аліментів за певні періоди, а додаткові витрати на забезпечення життя дітей.
Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 укладеного договору між сторонами батько не звільняється від обов'язку приймати спільну і рівну з матір'ю участь у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, суд не бере до уваги заперечення відповідача, що дана сума в розмірі 47 684,0 грн є кошти по сплату аліментів.
Відповідно до ст.185 СК України у позивача є право на звернення до суду у встановленому законом порядку щодо участі відповідача у додаткових витратах згідно ст.185 СК України.
Оскільки позивача відповідно до п. 3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору при подачі позову, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ст.4 ч.1 п.1 п.п.2 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору (на час звернення позивача до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,0 грн ).
А тому з відповідача в дохід бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,4 грн. (за ставками, що діяли на час звернення позивача до суду).
На підставі викладеного, ст.ст.180, 196 СК України, керуючись ст.ст. 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах на дітей та неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2022 р. по 16.10.2022 р. у розмірі 19 900,0 грн (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот гривень 00 коп.).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.)
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги без посередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Суддя Н. М. Ларіонова