Справа № 758/4428/25
3-зв/758/8/25
Категорія
Київ
21 липня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши заяву адвоката Котягіна Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Ларіоновій Н. М. у справі № 758/4428/25про адміністративне правопорушення за ч 1 ст 483 МК України, -
У провадженні судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Н. М. перебуває справа про адміністративне правопорушення № 758/4428/25 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Адвокатом подано до суду заяву про відвід судді Ларіоновій Н. М. у зв'язку із тим, що суддя упереджено ставиться до розгляду справи та не задовольняє клопотання захисника та особи на яку складено протокол.
Учасники справи про адміністративне правопорушення про день, час та місце розгляду питання про відвід повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного з огляду на таке.
Згідно з ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. Слід зазначити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та не встановлено порядок його розгляду.
Водночас, відповідно до пункту 4 Рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34, у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи зазначене, при вирішенні заяви про відвід суддя застосовує аналогію закону та застосовує положення КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.
Згідно статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Під час розгляду заяви про відвід судді Ларіонової Н.М. судом не встановлено, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи, викладені у заяві про відвід, а саме розгляду суддею Ларіоновою Н.М. низки інших подібних справ про адміністративні правопорушення не свідчать про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді, та які б виключали участь судді при розгляді даної справи.
Отже, під час розгляду заяви про відвід не встановлено будь-яких обставин, передбачених чинним законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 268, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
У задоволенні заяви адвоката Котягіна Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Ларіоновій Н. М. у справі про адміністративне правопорушення № 758/4428/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Павленко