іменем України
01 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/16205/24
Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1073/25
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шитченко Н.В.,
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач: Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Чернігівська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова про захист прав споживачів.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися з позовом до Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова (далі - ОЖБК м. Чернігова), в якому, уточнивши позовні вимоги, просили визнати протиправним встановлення з 01 серпня 2024 року вартості (ціни) послуги з управління багатоповерховим будинком (тарифу) по обліковому особовому рахунку 1164.3А.55 в розмірі 10,532 грн за 1 кв м загальної площі квартири АДРЕСА_1 .
Мотивуючи заявлені вимоги зазначали, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . 15 серпня 2011 року ОСОБА_2 уклала з відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. До 01 серпня 2024 року тариф за управління багатоквартирним будинком за 1 кв м загальної площі становив 6,968 грн. Проте, з 01 серпня 2025 року відповідач незаконно підвищив тариф більше ніж на 60 %, встановивши відповідну плату в розмірі 10,532 грн. Нові тарифи ані Чернігівською міською радою, ані Чернігівською військовою адміністрацією не погоджувалися. Збори співвласників багатоквартирного будинку щодо підвищення тарифів не проводилися.
Зазначені дії ОЖБК м. Чернігова позивачі вважають незаконними та такими, що суперечать положенням п. 35 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якою вартість послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Після введення в дію наведеного Закону відповідач не привів свої установчі документи у відповідність до вимог цього Закону, у зв'язку з чим вони є нікчемними. Укласти новий договір відповідач не пропонував, хоча це є його обов'язком.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОЖБК м. Чернігова про захист прав споживачів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позові вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд, докладно процитувавши у рішенні законодавчу базу України стосовно порядку прийняття тарифів на управління багатоповерховим будинком, не зазначив головного - чи були дотримані відповідачем при прийнятті нових тарифів положення Законів України «Про житлово-комунальні-послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про правовий режим воєнного стану» та Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, згідно з якими єдиною можливою підставою щодо встановлення ціни відповідної послуги є договір.
Позивачі зазначають, що ОЖБК юридично не являється управителем будинку, в якому вони мешкають. договір про надання послуг з управління цим багатоквартирним будинком з відповідачем не укладався, але по факту ОЖБК надає відповідні послуги, отже на нього розповсюджуються норми про те, що вартість послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників.
Указують, що 09 листопада 2017 року прийнято ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» і з дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій забороняється та вважається нікчемною. Договір з відповідачем про надання послуг з утримання будинків від 15 серпня 2011 року до цього часу є дійсним, а наданий стороною відповідача лист від 17 травня 2021 року про його розірвання сфальсифіковано. Таким же скаржники вважають і лист відповідача від 02 лютого 2021 року про начебто повідомлення мешканців будинку АДРЕСА_2 щодо необхідністі проведення зборів співвласників. Відповідач належними доказами не підтвердив, де оприлюднювався цей лист, кому він надсилався і хто конкретно його отримував.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважають хибним висновок суду про обрання позивачами неефективного способу захисту, зважаючи на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, за яким під ефективним способом необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто, матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо. Суд, ураховуючи приписи ст. 5 ЦПК України, відповідно до викладеної в позові вимоги, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Порушені право чи інтерес особи мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду стосовно визначення ефективного способу захисту. На переконання позивачів, ними обрано єдиний можливий спосіб захисту у спірній ситуації - визнання протиправним встановленого з 01 серпня 2024 року тарифу, оскільки після набрання чинності рішенням суду оскаржуваний тариф втратить чинність, що зумовить здійснення позивачами оплати наданої послуги з утримання багатоквартирного будинку за тарифом, який діяв до 01 серпня 2024 року.
У наданому відзиві ОЖБК м. Чернігова, вважаючи рішення суду обґрунтованим та посилаючись на повне встановлення обставин, які мають значення для справи, та правильну оцінку наявних доказів, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Обґрунтовуючи відзив, відповідач зазначає, що послуга з управління багатоквартирним будинком не підлягає державному регулюванню та, відповідно, не потребує погодження її органом, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. ОЖБК м. Чернігова, як суб'єкт підприємницької діяльності, в межах своїх видів економічної діяльності надає житлову послугу та, відповідно, не встановлює тарифу для когось, а визначає свою ціну - кошторис (тариф) на послуги, які надає. Співвласники багатоквартирних будинків мали та мають можливість вибору управителя та укладення договору, в якому за домовленістю сторін встановлюється і погоджується ціна послуги та умови її зміни.
Указує, що співвласники будинку, який перебував на обслуговуванні в ОЖБК м. Чернігова до появи послуги з управління багатоквартирним будинком не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та, як зазначають і самі позивачі, не визначили своїм управителем відповідача. На час вирішення спору у конкурсному порядку не визначено управителя для багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Ураховуючи, що «будинок» (в минулому - юридична особа ЖБК-75) є засновником об'єднання, відповідно до статуту ОЖБК м. Чернігова обслуговує будинок, в якому мешкають позивачі. Факт відсутності договору про надання послуги сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23.
ОЖБК звертає увагу суду на те, що за відсутності рішення співвласників про форму управління багатоквартирним будинком, ОЖБК м. Чернігова прийняло рішення про дострокове розірвання індивідуальних договорів про надання послуг зі споживачами багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , попередивши їх про це. Отримуючи в подальшому рахунки на оплату послуги та здійснюючи її, позивачі зі змісту самого рахунку розуміли, що оплачують саме послугу з управління багатоквартирним будинком, а не послугу з утримання, яка була предметом розірваних договорів. З 2021 року жодних звернень та скарг від скаржників не надходило. Позивачі вважають протиправною зміну ціни послуги з управління багатоквартирним будинком з 01 серпня 2024 року, не заперечуючи здійснювати її оплату за попередньою ціною та незважаючи на те, що така ціна збільшилася втретє. При цьому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 наполягають на дійсності договору про надання послуги з утримання будинків і споруд від 15 серпня 2011 року.
Відповідач наголошує на тому, що збільшення ціни відбулося у зв'язку із змінами основних складових витрат з управління, які не залежать від ОЖБК м. Чернігова, зокрема, зростання мінімальної заробітної плати, вартості технічного обслуговування ліфтів та будівельних матеріалів, збільшення земельного податку та вартості електроенергії.
Чернігівською міською радою відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк не подавався.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що після прийняття Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» і «Про житлово-комунальні послуги» та введення їх у дію співвласниками будинку АДРЕСА_2 рішення щодо управління будинком на зборах не ухвалювалося, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не створювалося і рішення про форму управління будинком не прийнято. Також не оголошувався конкурс з призначення управителя спірного багатоквартирного будинку, оскільки не було звернення співвласників цього будинку та ними не надавалося рішення (протокол зборів співвласників) про необхідність проведення такого конкурсу.
Районний суд виснував, що відповідач у зв'язку із змінами основних складових витрат послуги з управління привів зазначені складові до фактичних витрат і відобразив це у кошторисах з подальшим здійсненням нарахувань за послугу з управління, що викликано змінами розрахункових показників, які безпосередньо впливають на розмір вартості. Накази про введення цін на управління багатоквартирним будинком оскаржені чи визнані нечинними не були. У свою чергу, співвласники спірного багатоквартирного будинку у разі незгоди з ціною на послугу з управління, яку визначив та надає відповідач, мають право прийняти рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах, зокрема, обрати управителя, затвердити умови договору з ним, визначити перелік та розмір витрат на управління багатоквартирним будинком, а також погодити з ним ціну послуги з управління будинком.
Суд констатував про неефективність обраного позивачами способу захисту, оскільки заявлена ними позовна вимога про визнання протиправним встановлення з 01 серпня 2024 року вартості (ціни) послуги з управління багатоповерховим будинком (тарифу) у розмірі 10,532 грн за 1 кв м не призведе до відновлення прав позивачів, а потребуватиме нового звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 червня 2011 року є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів від 08 червня 2011 року (а.с. 4).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОЖБК м. Чернігова зареєстровано 24 лютого 2000 року, основним видом економічної діяльності якого є: комплексне обслуговування об'єктів (код КВЕД 81.10) (а.с. 106).
15 серпня 2011 року між ОЖБК м. Чернігова та ОСОБА_2 укладено договір № 1-11 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору (а.с. 6-7).
Протоколом від 14 вересня 2016 року позачергових загальних зборів голів (уповноважених представників) будинків ЖБК затверджено статут ОЖБК м. Чернігова (а.с. 24-27).
Відповідно до п. 1.1 Статуту ОЖБК м. Чернігова створене на підставі рішень загальних зборів житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова, виконкому Чернігівської міської ради № 221 від 17 липня 1991 року та зареєстроване відповідно до чинного законодавства України.
Пунктами 2.1., 2.2. Статуту визначено, що ОЖБК створене з метою забезпечення утримання, обслуговування, управління жилими і нежилими приміщеннями житлово-будівельних кооперативів багатоквартирних будинків, що не входять до складу житлово-будівельних кооперативів (але визначили ОЖБК в якості управителя), іншого житлового та нежитлового фонду та забезпечення благоустрою прилеглої прибудинкової території. Предмет та основна діяльності ОЖБК: оперативне управління жилими і нежилими приміщеннями житлово-будівельних кооперативів, багатоквартирних будинків, що не входять до складу житлово-будівельних кооперативів, з постановкою їх на балансовий облік згідно укладеного договору без переходу права власності на нерухоме майно; комплексне обслуговування будинків і прибудинкових територій з наданням житлово-комунальних та інших послуг, захисту інтересів членів ОЖБК; надання інформаційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного, орендованого чи переданого в управління відповідно до договору нерухомого майна; укладання та контроль за виконанням договорів, пов'язаних з експлуатацією і ремонтом житлового будинку (будинків), утримання та обслуговування прибудинкової території; задоволення господарсько-побутових потреб фізичних і юридичних осіб щодо надання послуг з утримання та обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій, що включає поточне утримання, ремонт житлового, нежитлового приміщень, їх інженерного обладнання.
Листом від 02 лютого 2021 року відповідач повідомив співвласників буд. АДРЕСА_2 про те, що у зв'язку з прийняттям ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та введенням в дію нової редакції ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у багатоквартирних будинках, у яких станом на 01 січня 2021 року не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку, виконавчий орган місцевої ради зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс. На сьогодні співвласники багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 не визначились з управителем будинку та/або не підтвердили делегування функцій управителя ОЖБК м. Чернігова. Відповідно до норм чинного законодавства та для подальшого управління будинком саме ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласникам будинку необхідно провести загальні збори співвласників та прийняти рішення про визначення управителем ОБЖК м. Чернігова. Також повідомлено про дострокове розірвання попередніх індивідуальних договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у зв'язку зі змінами відносин, що виникають у процесі надання та споживання житловою послугою, а саме, появою послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 22).
17 травня 2021 року відповідач скерував на ім'я ОСОБА_2 повідомлення про дострокове розірвання договору № 1-11 від 15 серпня 2011 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 31 липня 2021 року, пославшись на зміни у законодавстві, зокрема, прийняття ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та введення в дію нової редакції ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», положеннями яких передбачено послугу з управління багатоквартирним будинком (а.с. 23).
15 липня 2024 року відбулося засідання Ради ОЖБК з порядком денним: обговорення питання перерахунку послуги з управління житловими будинками у зв'язку з ростом вартості складових, які не залежать від управителя. На засіданні вирішено дати вказівку керівництву ОЖБК для перерахунку кошторису на управління та утримання будинку та прибудинкової території з 01 серпня 2024 року, що підтверджується копією витягу з протоколу № 4 від 15 липня 2024 року (а.с. 27).
Наказом керуючого ОЖБК м. Чернігова № 26 від 29 липня 2024 року «Про введення в дію нових цін на управління багатоквартирними будинками ОЖБК» з метою приведення структури тарифів на послуги до вимог діючого законодавства про житлово-комунальні послуги та згідно з рішенням Ради ОЖБК від 15 липня 2024 року скасовано наказ № 12 від 27 серпня 2021 року «Про введення в дію нових цін на управління багатоквартирними будинками ОЖБК»; з 01 серпня 2024 року введено в дію нові ціни на управління багатоквартирними будинками для населення будинків ОЖБК (додаток № 1), встановлені рішенням Ради ОЖБК від 15 липня 2024 року; з 01 серпня 2024 року введено в дію нові ціни на управління багатоквартирними будинками для власників житлових приміщень та власників/орендарів (юридичних чи фізичних осіб) нежитлових приміщень, вбудованих або прибудованих до будинків ОЖБК (додаток № 2), встановлених рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 липня 2024 року (а.с. 54).
У додатку № 1 до наведеного наказу визначено, що ціна на послугу з управління багатоквартирними будинками ОЖБК м. Чернігова, зокрема, будинком АДРЕСА_2 за 1 кв м площі становить: для квартир, що не користуються ліфтами - 8,367 грн; для квартир, що користуються ліфтами - 10,532 грн (а.с. 55).
Копія рахунку за жовтень 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 (кв. АДРЕСА_1 ) свідчить про те, що тариф на управління будинку становить 10,532 грн за 1 кв м (а.с. 8).
Звернувшись з цим позовом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначали про протиправність підвищення керівництвом ОЖБК м. Чернігова тарифу за управління багатоквартирним будинком, вважаючи, що це суперечить положенням п. 35 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком належить до житлово-комунальних послуг. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 13 Закону).
Статтею 14 Закону передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три та більш квартири. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартири або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Частинами 1, 2 ст. 10 Закону визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, тощо.
Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем (ч. 1, 2 ст. 11 Закону).
Відповідно до п. 3-1Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у багатоквартирних будинках, у яких станом на 1 січня 2021 року не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради (або інший орган - суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс до 1 травня 2021 року.
У разі якщо конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку не було проведено до 1 травня 2021 року, виконавчий орган відповідної місцевої ради (або інший орган - суб'єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов'язаний не пізніше шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану оголосити і провести такий конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку у будинках, у яких станом на дату, що передує двом місяцям до запланованої дати оголошення конкурсу, не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено і не проведено такий конкурс відповідно до п. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та абз. 1 цього пункту.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист прав споживачів відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 08 червня 2011 року являються власниками квартири АДРЕСА_1 .
15 серпня 2011 року ОСОБА_2 уклала з ОЖБК м. Чернігова договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого було забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до положень Статуту ОЖБК м. Чернігова об'єднання створювалось з метою забезпечення утримання, обслуговування, управління жилими і нежилими приміщеннями житлово-будівельних кооперативів багатоквартирних будинків, що не входять до складу житлово-будівельних кооперативів (але визначили ОЖБК в якості управителя), іншого житлового та нежитлового фонду та забезпечення благоустрою прилеглої прибудинкової території
Як у відзиві на позовну заяву (а.с. 17-19), так і у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача наголошував на тому, що після законодавчих змін - прийняття ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та введення в дію нової редакції ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» позивачам надається житлова послуга саме з управління будинком, а не з утримання будинку та прибудинкової території. ОЖБК м. Чернігова не є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оскільки не визначався таким співвласниками будинку. На час вирішення спору об'єднання надає послуги з управління, оскільки в разі відмови у їх наданні мешканці будинку будуть позбавлені належних умов для комфортного проживання.
За обставинами справи не спростовано доводи відповідача про те, що співвласники багатоквартирного будинку, який перебував на обслуговуванні ОЖБК м. Чернігова до появи послуги з управління багатоквартирним будинком, у визначений законодавством строк (до 01 травня 2021 року) не ухвалили рішення про форму управління багатоквартирним будинком, зокрема, не визначили своїм управителем ОЖБК м. Чернігова. Даних про визначення управителя багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 на конкурсній основі матеріали справи також не містять. Отже, посилання позивачів на недотримання відповідачем положень п. 35 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що указані нормативно-правові акти регулюють правовідносини, які виникли між управителем багатоквартирного будинку, яким відповідач не являється, та співвласниками цього будинку.
Індивідуальний договір між відповідачем, як надавачем послуги, та позивачами, як співвласниками багатоквартирного будинку, відповідно до ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не укладався. Отже, підстави для висновку про встановлення відповідачем ціни послуги з управління багатоповерховим будинком без дотримання згоди співвласників, у суду відсутні.
Відповідач стверджує, що, зважаючи на відсутність рішення співвласників про форму управління багатоквартирним будинком та відповідно до приписів п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ухвалив рішення про дострокове розірвання індивідуальних договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зі споживачами багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , попередивши про це споживачів не пізніше, як за два місяці до дати розірвання договору.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про дійсність на час вирішення цього спору договору про надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 15 серпня 2011 року, укладеного між ОЖБК та ОСОБА_2 , та сфальшованість повідомлення про розірвання договору від 17 травня 2021 року, зважаючи на те, що самі скаржники зазначають у позові про своєчасну та повну оплату за надані ОЖБК м. Чернігова послуги відповідно до надісланих рахунків. Тобто, виходячи зі змісту рахунків, а також неодноразової зміни ціни послуги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не могли не знати про те, що наразі оплачують саме послугу з управління багатоквартирним будинком, а не послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка була предметом укладеного з ОСОБА_2 договору. З часу розірвання договору про надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (31 липня 2021 року) позивачі не зверталися зі скаргами або позовами з приводу неправомірності розірвання цього правочину. Виходячи зі змісту та правових підстав позову, скаржники вважали відповідача саме управителем, а не надавачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки посилались на те, що вартість наданої ОЖБК послуги мала визначатись за згодою співвласників будинку.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач у зв'язку із змінами основних складових витрат послуги з управління привів зазначені складові до фактичних витрат і відобразив це у кошторисах з подальшим здійсненням нарахувань за послугу управління, що викликано змінами розрахункових показників, які безпосередньо впливають на розмір вартості.
У додатку до наказу № 26 від 29 липня 2024 року, яким введено в дію нові ціни на управління багатоквартирними будинками ОЖБК, зазначені складові витрати, які утворюють ціну з управління, зокрема, прибирання прибудинкової території та приміщень загального користування, технічне обслуговування систем холодного водопостачання та водовідведення, центрального опалення та гарячого водопостачання, технічне обслуговування електропостачання та газопостачання, ліфтів, дератизація, дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційних каналів, прибирання і вивезення снігу, освітлення місць загального користування і підвалів, енергопостачання ліфтів, земельний податок, тощо. Наказ про введення цін на управління багатоквартирним будинком позивачами не оскаржувався та нечинним не визнавався.
Колегія суддів, беручи до уваги наявність між позивачами та ОЖБК м. Чернігова правовідносин з надання житлової послуги і оплати за неї, погоджується з доводами відповідача про те, що ОЖБК не є монополістом з надання відповідної послуги, не нав'язує умови її одержання, які ставлять позивачів у нерівне становище порівняно з іншими споживачами. Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обмежені у праві отримувати послугу з управління в іншого виконавця, оскільки за чинним законодавством у співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі і у позивачів, наявний обов'язок, право та можливість прийняти рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах, зокрема, визначити управителя, затвердити умови договору з управителем, визначити перелік та розмір витрат на управління багатоквартирним будинком.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (п. 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Ураховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: Н.В. Висоцька
О.Є. Мамонова