Справа № 742/502/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/543/25
Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України. Доповідач ОСОБА_2
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференцій із захисником ОСОБА_7 та прокурором з приміщення міськрайонного суду, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023270330001401 від 12 жовтня 2023 року, за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2025 року,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, із професійно - технічною освітою, інваліда ІІІ групи, працюючого апаратником підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції на ДП «Пластмас» ТОВ «ТД Пластмас - Прилуки», зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
11 лютого 2013 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
31 жовтня 2023 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року пробаційного нагляду; за ч.2 ст. 307 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому особистого майна, крім житла.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначене покарання у виді позбавлення волі на строк шість років шість місяців, з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому особистого майна, крім житла.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави - 3746,12 грн. процесуальних витрат, пов'язаних із залучення експертів.
Скасований арешт, накладений ухвалами слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 грудня 2023 року на: спец.пакет № WAR 1010286 із зіп пакетиками; зимову курту, шапку та темно-сині штани; мобільний телефон Tecno Spark 10 Pro; банківські картки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; грошові кошти на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які закріплені за ОСОБА_6 , відкриті у філії - «ПриватБанк», які конфіскувати.
Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Як установив суд, 15.11.2023 року в період часу з 13 год. 55 хв. по 14 год. 05 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи на території парку «Центр творчості дітей та юнацтва», розташованому в м. Прилуки поблизу вул. 1-го Травня № 80, маючи прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів незаконно збув за грошові кошти в сумі 900 гривень, ОСОБА_9 , який був залучений для проведення оперативної закупки, полімерний пакетик з вмістом у середині кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, №СЕ-19/125-23/12691-НЗПРАП від 17.11.2023, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он),мaca PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) у речовині становила 0,456г. (в перерахунку на PVP основу).
04.12.2023 року, ОСОБА_6 , продовжуючи злочинну діяльність із збуту психотропних речовин, в період часу з 14 год. 10 хв. по 14 год. 15 хв., перебуваючи на території парку «Центр творчості дітей та юнацтва», розташованому в м. Прилуки поблизу вул. 1-го Травня № 80, маючи прямий умисел на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів незаконно, повторно збув за грошові кошти в сумі 900 гривень, ОСОБА_9 , який був залучений для проведення оперативної закупки, полімерний пакетик з вмістом у середині кристалічної речовини білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, №СЕ-19/125-23/13671-НЗПРАП від 13.12.2023, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), мaca PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) у речовині становила 0,3980г. (в перерахунку на PVP основу).
Крім цього, 04.12.2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Прилуки, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, в порушення ст. ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи кристалічну речовину, яка є психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку сприймаючи як особливо небезпечну психотропну речовину, незаконно зберігав для власних потреб, без мети збуту.
04.12.2023 року в період часу з 16:59 год. по 17:55 год. під час затримання ОСОБА_6 , відповідно до положень ст.208 КПК України, при проведені обшуку затриманого було виявлено та вилучено у ОСОБА_6 полімерний пакет із вмістом у середині кристалічної речовини та паперовий згорток із вмістом у середині кристалічної речовини, яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, №СЕ-19/125-23/13672-НЗПРАП від 14.12.2023, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), мaca PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) у речовині становить 0,347 г. та 0,099 г., загальна маса 0,446 г. (в перерахунку на PVP основу).
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не погоджуючись з вироком суду, просить його скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Свою позицію обґрунтовує тим, що надані прокурором докази є недопустимими, оскільки досудове розслідування здійснювалось не уповноваженими особами, а досудове розслідування за другим епізодом здійснене до внесення відомостей до ЄРДР.
Звертає увагу на те, що під час оперативних закупок «закупний» спілкується з невідомими особами, які на думку обвинуваченого, можуть бути оперативними співробітниками, від яких той і отримав наркотичні речовини, оскільки, як він сам закупному, окрім табаку, нічого не передавав. Просить суд взяти до уваги необхідність притягнення до кримінальної відповідальності прокурора, слідчого та «закупного» за провокацію злочину.
Захисник адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 закрити, мотивуючи тим, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки судом не надано оцінки дослідженим доказам з точки зору їх допустимості.
Захисник звертає увагу суду, що недопустимість наданих прокурором доказів обумовлена здійсненням досудового розслідування не уповноваженими слідчими. Такої постанови керівника органу досудового розслідування про визначення групи слідчих у даному кримінальному провадженні,стороні захисту не надавалося. Апелянт переконаний, що слідчий ОСОБА_10 не був призначений керівником чи заступником керівника органу досудового розслідування, а тому не мав повноважень на розслідування даного кримінального провадження. Відтак, всі слідчі та процесуальні дії, здійснені вказаним слідчим є недопустимими та незаконними.
Також сторона захисту зазначає, що докази, отримані при розслідуванні другого епізоду злочину, а саме збут особливо небезпечної психотропної речовини 04 грудня 2024 року, є недопустимими, оскільки його розслідування здійснювалось без попереднього внесення відомостей до ЄРДР, у зв'язку з чим, провадження за цим епізодом підлягало закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати. Такий висновок, як вказує апелянт, узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові №161/1921/20 від 22 березня 2023 року.
Окремо адвокат акцентує на тому, що недопустимими в даному кримінальному провадженні є і результати аудіо-, відеоконтролю, оскільки таку слідчу (розшукову) дію фактично здійснювала особа, яка була залучена виключно до проведення оперативної закупки. Тоді як до здійснення НС(Р)Д закупний не залучався, хоча саме він використовував технічні засоби фіксації. Не містить інформації і щодо залучених осіб протокол аудіо-, відеоконтролю за особою, що не відповідає положенням ст. 252 КПК України. Більше того, і до проведення такої оперативної закупки особу залучив не слідчий, а прокурор, зазначивши про це у постанові про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, що суперечить вимогам ст. 275 КПК України.
Крім того, захисник просить врахувати, що слідчу дію здійснював безпосередньо слідчий, а тому саме він був зобов'язаний був складати протокол проведеної ним слідчої дії. Тоді як стороною обвинувачення було складено три різних протоколи оперативної закупки, але за правилами, які регламентують проведення різних видів слідчих дій.
Також, у поданій апеляційній скарзі, апелянт вказує на проведення допиту свідка ОСОБА_9 з порушенням вимог ч.9 ст. 352 КПК України, оскільки його допит відбувався в режимі відеоконференції з іншого приміщення суду, тоді як відповідного мотивованого клопотання прокурор не подавав, а суд не постановлював відповідну ухвалу. Даних про необхідність таких заходів безпеки щодо свідка надано не було. Крім того, особу свідка не було встановлено за документами і секретарем судового засідання, без оголошення його анкетних даних, а відтак, особа свідка залишилась фактично невстановленою, що свідчить про формальний підхід суду щодо з'ясування наявності причин приховувати дані про свідка. З огляду на це вирок суду не може ґрунтуватися на показаннях особи свідка, якого не було встановлено в судовому засіданні.
Безпідставність проведеної оперативної закупки обгрунтована постановою прокурора, яка мотивована виключно показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , один з яких взагалі не допитувався і ніяких показань щодо ОСОБА_6 не надавав, а відтак протокол допиту ОСОБА_11 є підробленим, а свідок ОСОБА_12 , хоча і підтвердив у суді факт його допиту під час досудового розслідування, проте його показання не відповідають критерію достовірності. І правдивість таких показань вказаний свідок не зміг підтвердити. За таких обставин постанова прокурора про проведення оперативної закупки, винесена за відсутності достатніх даних вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин, тобто з порушенням ч.1 ст. 271 КПК України.
Апелянт вважає, що саме закупний провокував ОСОБА_6 на спільне придбання та вживання психотропної речовини, а тому його показання про те, що спілкувався з останнім лише в дні закупок спростовується численними телефонними дзвінками, та вказує на провокаційні дії з боку свідка. Крім того, суд не врахував, що переказ грошових коштів на карту обвинуваченого був пов'язаний із боргом за проданий телефон, що і підтверджується телефонними розмовами. Тоді як збут психотропних речовин іншим особам, крім легендованої, у матеріалах справи відсутні, що з урахуванням позиції Верховного Суду у справі №321/954/14 від 31.10.2019 року є достатньою підставою для підозри у провокації злочину.
Тобто, як переконує захисник, обвинувачений не займався збутом психотропних речовин і не здійснював жодних активних дій щодо їх збуту. Більше того, у ОСОБА_6 відсутня фінансова можливість для придбання «закладки» через недостатність коштів на картковому рахунку, що підтверджується і інформацією про рух коштів на банківських картах.
Просить врахувати, що на оперативні закупки у даному кримінальному провадженні було витрачено 1800 гривень, тоді як за повідомленням ГУНП в Чернігівській області при проведенні оперативних закупок у цій справі було використано 4400 гривень, утім матеріали справи не містять інформації на які цілі було витрачено інші кошти, відтак приховування такої інформації від сторони захисту свідчить про використання їх з протиправною метою, у тому числі для забезпечення провокації, підбурювання та інших недозволених методів впливу на обвинуваченого.
За таких обставин, ненадання доступу стороні захисту щодо використання 2600 грн., а також матеріалів НСРД щодо візуального спостереження за особою є порушенням ч.2 ст. 290 КПК України щодо обов'язку прокурора надати доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, у тому числі тих, які можуть бути використані для доведення невинуватості обвинуваченого. Клопотання щодо інформації про вказані кошти були надані і місцевому суду, який без достатнього мотивування відмовив у його задоволенні.
Інші порушення, які на думку адвоката мають місце та на які не звернув увагу суд, полягають у тому, що інформація внесена слідчим до ЄРДР з детальним описом обставин події о 13:58 год., хоча фактичний огляд та вилучення у закупного предмету закупки, здійснений тим же слідчим, але пізніше у часі, лише в 14:27-14:40, а рапорт про цю подію взагалі зареєстрований о 17:35 год.
Крім того, у протоколі аудіо-, відеоконтролю місця (за особою) від 30.01.2024 року по другого епізоду теж зазначено, що ОСОБА_6 зустрівся із закупним лише о 14:12, а о 14:27 - із слідчим. Вказані обставини свідчать про те, що слідчий вже наперед знав деталі усіх обставин, що однозначно свідчить про провокацію та фальсифікацію доказів, упередженість сторони обвинувачення. При цьому протоколи перебігу негласних слідчих дій зводяться до огляду відеозаписів диску, а зміст таких протоколів, не відповідає змісту відеозаписів.
Так, у протоколі по першому епізоду наявний недостовірний запис в якому зазначено про передачу обвинуваченим пакету з наркотичною речовиною, проте відеозапис таких обставин не містить, а отже не містить ніякої передачі наркотичної речовини. По другому епізоду у протоколі від 30 січня 2024 року зазначено, що ОСОБА_13 віддає закупному наркотичну речовину, однак на відеозапису взагалі не видно обличчя особи, з якою зустрічався закупний, і відсутні ознаки, за якими цю особу можливо було б достовірно ідентифікувати. Тому твердження, що закупний зустрічався з обвинуваченим є недостовірним.
Оформлення протоколами огляду факту виявлення та вилучення у закупного речовини, що була ним придбана у ході оперативної закупки, не відповідає встановленому кодексом порядку отримання доказів для даного виду слідчих дій. Тим більше, що огляд закупного проводився в рамках проведеної НСРД у присутності понятих, однак у справі відсутнє рішення слідчого чи прокурора про залучення їх до даної НСРД в порядку ч.6 ст. 246 КПК України. Закупний у перерві між оглядом з врученням коштів та вимиканнях технічних засобів відеозапису вибував з поля зору понятих і в цей час міг покласти до кишень речовину, яку потім видавав слідчому як предмет закупки.
Крім того, на відеозаписах зафіксовано, що закупний неодноразово контактував з різними перехожими, між ними відбувалися різні передачі предметів, а частина дій відбувалася за кадром, проте стороною обвинувачення не спростована можливість закупного отримати психотропну речовину від сторонніх осіб під час цих зустрічей. Сторона обвинувачення не забезпечила проведення закупки в умовах, які б повністю виключали усі можливі сумніви щодо джерела отримання закупним предмету закупки. Вказане свідчить про необ'єктивність проведених процесуальних дій та породжує сумніви у достовірності їх результату, а отримані внаслідок таких дій відомості є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватися вирок суду. А внесення в ЄРДР відомостей про другу закупку ще до її проведення є додатковим цьому підтвердженням. До того ж протоколи НСРД складені не слідчим, який їх проводив, а оперативними співробітниками, що є прямим порушенням ст. 106 КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, а тому такі докази є недопустимими.
Всі ці порушення залишились поза увагою суду, який у вироку обмежився лише перерахуванням доказів, не надавши їм об'єктивну оцінку, як кожному, так і у взаємозв'язку, згідно з вимогами ст. 94 КПК України.
Також суд не дотримався принципу безсторонності та зробив необґрунтований висновок, що обвинувачений не скаржився на дії працівників поліції, а заявив про їх протиправність лише під час судового розгляду, трактувавши як захисну версію, а тому не врахував при ухваленні рішення. Хоча обов'язком суду є забезпечення перевірки відомостей про застосування недозволених методів дізнання, незалежно від того, на якій стадії процесу вони надійшли чи стали відомі суду. При цьому ОСОБА_6 одразу при затриманні заявив, що полімерний пакет йому не належить. Протиправні дії поліцейських підозрюваний одразу оскаржив і надав суду відповідні докази - копії заяв і отримані відповіді, однак суд долучив лише відповіді у яких відсутні перелік протиправних дій на які скаржився ОСОБА_14 , а копії заяв із викладеними протиправними діями, суд повернув обвинуваченому.
За вказаних обставин, судом не була надана належна оцінка отриманим доказам, а надані не доводять винуватість ОСОБА_6 за висунутим обвинуваченням «поза розумним сумнівом», що свідчить про невідповідність вироку суду вимогам ч.3 ст. 373 КПК України, який підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти аргументів сторони захисту, виклавши мотиви в письмових заперечення на подані апеляційні скарги, повторно дослідивши матеріали кримінального провадження, за заявою захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги захисника та обвинуваченого залишити без задоволення.
За змістом положень п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК України випливає, що визначати слідчого , який здійснюватиме досудове розслідування, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.
Під загальним визначенням керівника органу досудового розслідування слід розуміти службову особу, призначену на посаду в порядку, передбаченому Законом України або іншим нормативним актом, наділену організаційними та іншими повноваженнями відповідною посадовою інструкцією. Керівники органів досудового розслідування (перелік яких наведено у п. 8 ст. 3 КПК) мають повноваження організаційні і контрольно-процесуальні. Організаційні повноваження керівника органу досудового розслідування визначаються відомчими нормативними актами. Наприклад, відповідно до відомчих нормативно-правових актів МВС України, начальник слідчого відділу (відділення) міськрайліноргану з метою організації досудового розслідування встановлює розпорядок роботи слідчого відділу (відділення), вимагає та контролює дотримання службової дисципліни, порушує в установленому порядку клопотання про заохочення працівників чи притягнення до дисциплінарної відповідальності; забезпечує своєчасний виїзд слідчих на місця подій за заявами та повідомленнями про злочини, які належать до підслідності слідчих органів внутрішніх справ, та якісну роботу з документування протиправних дій тощо.
Постановою начальника ВРЗЗС СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_15 від 12 жовтня 2023 року ( том 2, а. с. 27) серед групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023270330001401 від 12 жовтня 2023 року, визначений старшим слідчим ОСОБА_10 , який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні, а тому посилання захисника на проведення досудового розслідування не уповноваженою особою, безпідставні.
Начальник відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Прилуцького районного відділу поліції, відповідно до ст. 39 КПК України, наділений повноваженнями визначати слідчого, слідчих для розслідування конкретного кримінального провадження, а не тільки начальник слідчого відділу, який одночасно є заступником начальника відділу поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.
Критика апелянта, що інформація по другому епізоду збуту була внесена слідчим до ЄРДР з детальним описом обставин події о 13:58 год., хоча фактичний огляд та вилучення у закупного предмету закупки, здійснений тим же слідчим, але пізніше у часі, лише в 14:27-14:40, а рапорт про цю подію взагалі зареєстрований о 17:35 год., не впливає на правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_6 , який 04.12.2023 здійснив повторний збут психотропної речовини.
Так, проводилося досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12023270330001401 від 12 жовтня 2023 року, 04.12. 2023 року ОСОБА_6 здійснив збут психотропної речовини повторно,що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР за №12023270330001576.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що і було у даному випадку виконано.
05.12.2023 прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 була винесена постанова про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень щодо однієї і тієї особи ОСОБА_6 в одно провадження. Таким чином, кожне внесення відомостей в ЄРДР відповідає вимогами ст. 214 КПК України.
Посилання обвинуваченого та його захисника на провокацію злочинів з боку правоохоронних органів, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов'язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.
Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
Відповідаючи на питання, в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_6 не заперечував, що вживає психотропні речовини і замовляє їх собі через мережу Інтернет, із закупним, якого знає наочно, раніше замовляли і вживали разом психотропні речовини.
Посилання захисника на безпідставність проведеної оперативної закупки, яка обгрунтована постановою прокурора, що базується виключно на показаннях свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , один з яких взагалі не допитувався і ніяких показань щодо ОСОБА_6 не надавав, а відтак протокол допиту ОСОБА_11 є підробленим, а свідок ОСОБА_12 , хоча і підтвердив у суді факт його допиту під час досудового розслідування, проте його показання не відповідають критерію достовірності, не заслуговують на увагу.
Обидва свідки були допитані під час досудового розслідування і в своїх показаннях вказували, що купували психотропні речовини у ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_11 допитувався судом першої інстанції, у той час як перебував у місцях позбавлення волі, не заперечував, що є наркозалежною особою, у той же час заперечував купівлю психотропних речовин у обвинуваченого та знайомство з ним.
Підставою для проведення негласних слідчих дій може бути об'єктивна підозра, що обвинувачений був причетний до злочинної діяльності або схильний до її вчинення. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб, у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Така форма проведення слідчих (розшукових) дій дозволяє попередити можливу протидію розслідуванню злочину, гарантувати безпеку учасників кримінального провадження, зібрати відомості про злочин та особу, яка його вчинила.
Таким чином, показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , надані під час досудового розслідування про збут психотропних речовин обвинуваченим ОСОБА_6 , надавали підстави прокурору на проведення НСРД у формі контролю за вчиненням злочину.
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Зокрема, дана НСРД проводиться в таких формах: контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину.
У постанові про проведення контролю за вчиненням злочину від 23.10.2023 прокурор постановив рішення про залучення ОСОБА_9 для проведення оперативної закупки психотропних речовин у ОСОБА_6 , добровільну згоду на проведення якої надав свідок під час його допиту та здійснення аудіо та відео фіксацій закупок 15.11.2023 та 04.12.2023.
Залучення ОСОБА_9 до участі в контролі за вчиненням злочину було зумовлене об'єктивними причинами та відповідає вимогам ч. 6 ст. 246 КПК України, а відсутність у матеріалах кримінального провадження окремої постанови про його залучення до конфіденційного співробітництва не є порушенням вимог кримінально-процесуального закону, які б могли призвести до ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення.
У ч. 1 ст. 246 КПК України визначено, що негласні слідчі (розшукові) дії є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.
Застосування заходів безпеки до особи, залученої до проведення оперативної закупки в якості покупця, відповідно до положень ч.1 ст. 252 КПК України та п «а» ст. 15 Закону України « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні» до матеріалів кримінального провадження не приєднуються, для ознайомлення не надаються.
Протоколи про результати проведення НСРД -аудіо, - відео контролю особи, відображають, що слідча дія проведена уповноваженим оперативним працівником ВКП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області на підставі відповідного доручення повноважного слідчого та ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду, які долучені до матеріалів справи, а тому доводи сторони захисту про недопустимість в якості доказів матеріалів НСРД, є безпідставними.
Допит свідка із зміненими анкетними даними можливий, але вимагає дотримання певних умов, щоб забезпечити справедливий судовий процес та захист свідка. Це, як правило, відбувається, коли існує ризик для життя або здоров'я свідка чи його близьких, і він просить про конфіденційність.
У поданій апеляційній скарзі, захисник вказував на проведення допиту свідка ОСОБА_9 з порушенням вимог ч.9 ст. 352 КПК України, оскільки його допит відбувався в режимі відеоконференції з іншого приміщення суду, тоді як відповідного мотивованого клопотання прокурор не подавав, а суд не постановлював відповідну ухвалу. Даних про необхідність таких заходів безпеки щодо свідка надано не було. Крім того, особу свідка не було встановлено за документами і секретарем судового засідання, без оголошення його анкетних даних, а відтак, особа свідка залишилась фактично невстановленою, що свідчить про формальний підхід суду щодо з'ясування наявності причин приховувати дані про свідка.
Сам обвинувачений не заперечував, що знає свідка-закупного наочно і вживав разом з тим психотропні речовини. Свідок ОСОБА_9 - це фізична особа зі зміненим ім'ям, місцем проживання, яка надала згоду на співробітництво і не бажала бути відомою, а тому і суд і прокурор зобов'язані були забезпечити умови таємності.
Під час судового розгляду секретар судового засідання перевіряє документи про особу свідка, при дистанційному допиті свідка, з іншого приміщення це виконує інша уповноважена особа, яка забезпечує явку свідка на судовий розгляд.
Версія сторони захисту, що свідок ОСОБА_9 перераховував кошти на картковий рахунок обвинуваченого в рахунок сплати боргу за проданий йому мобільний телефон, а при зустрічі з обвинуваченим свідок одержував тютюн, а не психотропну речовину, яку могли замінити працівники поліції, виглядає невірогідною з огляду на такі докази.
Так, згідно протоколу про результати аудіо- відео контролю місця ( за особою) особа, яка бере участь у проведенні оперативної закупки 15.11. 2023 о 12:5425 заходить до магазину «Сороковий» підходить до банкомату самообслуговування, де телефонує ОСОБА_6 , який диктує йому номер банківської картки, після чого виходить з магазину та прямує до залізничного вокзалу.
На зупинці громадського транспорту, свідок ОСОБА_9 сидить чекає, потім телефонує ОСОБА_6 і питає чи ще довго чекати, останній відповідає нерозбірливо. Свідок продовжує сидіти на зупинці, просить перехожих пригостити його цигаркою.
Після телефонного дзвінка ОСОБА_6 , той змінює місце зустрічі «возлє Строймаша» і свідок ОСОБА_9 прямує пішки до місця зустрічі, де не знаходить ОСОБА_6 , якому телефонує і той знову змінює місце зустрічі. Дорогою у перехожого отримує цигарку, скаржиться, що кидає палити і ніяк не може, підкурює, зустрічається з обвинуваченим ОСОБА_16 у внутрішньому дворі Прилуцького ЦТДЮ, останній о 14:00:45 передає пакет і просить у свідка цигарку закурити, на що отримує відмову, свідок пояснює, що сам «стрільнув» цигарку у перехожого.
Після зустрічі із ОСОБА_6 свідок ОСОБА_9 іде до місця зустрічі із слідчим, де в присутності понятих видає «сіль», придбану у Голушка та чек про перерахування готівки. Увесь шлях закупного і його маршрут контролюється, що виключає версію захисту, що психотропну речовину підкинули поліцейські, а заходи конспірації з боку обвинуваченого, який тричі змінював місце зустрічі, що він купував табак у полімерному пакеті.
Згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, №СЕ-19/125-23/12691-НЗПРАП від 17.11.2023, видана 15.11. 2023 свідком ОСОБА_9 речовина, придбана ним у ОСОБА_6 , є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) у речовині становила 0,456г. (в перерахунку на PVP основу).
Згідно інформації в АТ КБ «ПРиватБанк» саме на картковий рахунок ОСОБА_6 15.11.2023 о 15:55:25 була зарахована сума 864,5 грн., комісія склала 35,50 грн.
04 грудня 2023 року свідок ОСОБА_9 о 13:16:48 заходить в магазин «Сороковий», підходить до банкомату самообслуговування, де телефонує ОСОБА_6 , який диктує йому номер банківської картки і питає, які кнопки натискати, після перерахування коштів, отримує інструкцію від ОСОБА_6 , куди їхати і попередження, щоб відразу до нього відразу не підходив, краще, щоб набрав на телефон і тільки після його згоди, підійшов.
Закупний ОСОБА_9 іде до місця зустрічі з обвинуваченим пішки, переважно вздовж залізничних колій, заходить у приміщення залізничного вокзалу в зал очікування, де залишається чекати на зустріч з ОСОБА_6 .
О 13:49:17 надходить телефонний дзвінок свідку про зміну місця зустрічі і той прямує в бік автовокзалу. Потім після телефонних розмов про маршрут, знову зустрічаються на території ЦТДЮ, о 14:12:49 отримує пакет з психотропною речовиною, після чого свідок прямує до місця зустрічі із слідчим та понятими, в присутності яких видає речовину, яку придбав у ОСОБА_6 , та яка згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, №СЕ-19/125-23/13671-НЗПРАП від 13.12.2023 є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), мaca PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) у речовині становила 0,3980г. (в перерахунку на PVP основу).
Увесь шлях закупного від магазину, де він перераховував готівкові кошти на рахунок ОСОБА_6 через банкомат самообслуговування, до місця зустрічі з обвинуваченим, передача психотропної речовини та її видача в присутності понятих, закріплені на відеозаписах. Свідок ОСОБА_9 перебував у полі зору поліцейських, телефонні перемовини із обвинуваченим проводилися про місце зустрічі і передачу психотропної речовини із застосування заходів безпеки. Готівкові кошти були перераховані і надійшли на картковий рахунок, відкритий у банку на ім'я обвинуваченого.
В обох епізодах закупки психотропної речовини, надмірної наполегливості чи тиску з боку закупного на обвинуваченого, не спостерігається. Навпаки, обвинувачений намагається убезпечити себе від викриття і відповідальності, безпосередньо коштів за психотропну речовину не отримував, місце зустрічі із закупним змінював декілька разів на день, розуміючи відповідальність за свою протизаконну діяльність.
Щодо коштів, отриманих правоохоронними органами на здійснення оперативних закупок психотропної речовини, рапорти, накази, розпорядження, довідки, прибуткові та видаткові документи фінансово-економічної звітності, які не залучені до даного кримінального провадження, перелічені документи виходять за межі доказування у цьому кримінальному провадженні. Особи, які отримують кошти із спецфонду УКР ГУНП, звітують про їх витрату як матеріально-відповідальні особи, які отримують готівкові кошти під звіт.
Порядок витрат на здійснення оперативно-розшукової діяльності регулюється нормативно-правовими актами відповідного правоохоронного або розвідувального органу і на правильність висновків суду про винуватість обвинуваченого та міру покарання , не впливає.
Отже, висновки суду про винуватість ОСОБА_6 в двох епізодах незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, по другому епізоду, вчиненому повторно, а також у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, відповідають фактичним обставинам справи, зібраним та перевіреним під час судового засідання доказам. Усі заперечення сторони захисту ретельно перевірялися міськрайонним судомі та на них надані обґрунтовані відповіді в мотивувальній частині вироку.
Покарання обвинуваченому призначене за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ст. ст. 65, 70 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, особи обвинуваченого, у межах, наближених до мінімального, допустимих законом про кримінальну відповідальність.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2025 року щодо ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той самий строк з дня вручення копії ухвали.
ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19