29 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/924/25
Провадження № 11-сс/820/377/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду від 09 липня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду від 09 липня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що твердження ОСОБА_7 фактично зводяться до незгоди із діями чи рішеннями начальника сектору поліцейської діяльності ОСОБА_8 та підпорядкованих йому працівників поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які заявник вважає неправомірними і злочинними, водночас, аналіз поданої заявником заяви і наданих ним доказів не свідчать про те, що дійсно мато місце вчинення будь-якого кримінального правопорушення, тому підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається, у зв'язку із чим відсутня й бездіяльність в діях прокурора.
В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду від 09 липня 2025 року та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Летичівської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та зобов'язати прокурора Летичівської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР по факту вчинення працівниками поліції СПД № 1 ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 09.06.2025 року.
Вказує про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Заявник ОСОБА_7 09.06.2025 звернувся до начальника Старосинявського відділу Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_11 із заявою про вчинення працівниками поліції СПД № 1 ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. У заяві ОСОБА_7 виклав обставини, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, тому відомості за його заявою безпідставно, в порушення ст.214 КПК України, п. 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року № 139, прокурором не були внесенні до ЄРДР. На підтвердження доводів заяви ОСОБА_7 додав до заяви письмові докази.
Відомості, викладені у заяві ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року, за своїм змістом та суттю є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки це повідомлення містить об'єктивні дані, які підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, містить всі необхідні фактичні дані (місце, час, дату, обставини заподіяння шкоди), які підлягають перевірці і оцінці виключно в ході досудового розслідування, шляхом проведення відповідних слідчих та процесуальних дій. Окрім того, фактичні дані, викладені у заяві, свідчать про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя не викликав у судове засідання прокурора - начальника Старосинявського відділу Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_11 , бездіяльність якого оскаржувалася до слідчого судді. Не викликалися для дачі пояснень працівники поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 для роз'яснень своєї позиції.
На запит суду про витребування матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_7 до суду надійшло повідомлення від 01.07.2025 року за підписом начальника ВП № 1 Хмельницького РУП, згідно якого начальник відділу поліції № 1 повідомляє, що матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_7 , направлено до ТУ ДБР для розгляду, тобто, до органу, який не уповноважений на проведення службового розслідування
Причиною направлення заяви ОСОБА_7 від 09.06.2025 року до ВП № 1 Хмельницького РУП є намагання прокурора самоусунутися від виконання службових обов'язків та сприяти уникненню винної особи від передбаченої законом відповідальності.
Таким чином, слідчий суддя неповно і упереджено дослідив матеріали скарги, а тому прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_7 від 09.06.2025 року.
У даній категорії справ слідчий суддя не уповноважений приймати рішення про допустимість доказів, приєднаних до скарги ОСОБА_7 .
Висновки слідчого судді про те, що зупинка працівниками поліції 07.05.2025 року водія ОСОБА_7 є законною, а дії поліцейських відповідають вимогам п. 2.4 ПДР є необґрунтованими. Слідчий суддя вказав, що підозра у вчиненні правопорушення ОСОБА_7 не підтвердилася, що достовірно підтверджено відеозаписами, які слідчий суддя повинен був дослідити.
07.05.2025 року під час несення служби працівники поліції СПД № 1 ВП № 1 ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , виконуючи незаконну вказівку ОСОБА_8 , за попередньою змовою між собою, перевищивши свої службові повноваження, незаконно користуючись службовим становищем, з метою зібрання доказів винуватості ОСОБА_7 , всупереч інтересам служби та в інтересах третьої особи ОСОБА_12 , безпричинно, з надуманих підстав, зупинили ОСОБА_7 , який рухався автомобілем «Фольксфаген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 . Під приводом поверхневого огляду автомобіля працівники поліції без ухвали слідчого судді, провели незаконний обшук автомобіля «Фольксфаген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , та особисто ОСОБА_7 .
Ці ж працівники поліції, діючи в інтересах ОСОБА_13 , яка 03 травня 2025 року вчинила адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП- висловлювалась нецензурною лайкою в громадському місці в адресу ОСОБА_7 і погрози вчинення розправи та заподіяння тілесних ушкоджень в присутності працівників поліції, не склали на неї адміністративних матеріалів й сприяли її уникненню від адміністративної відповідальності.
Висновки слідчого судді про законність складення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими, оскільки така справа перебуває у провадженні іншого суду, а скаржник ОСОБА_7 не надавав слідчому судді жодного доказу з цієї справи.
Окрім того, слідчий суддя порушив приписи ч. 2 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України щодо строків розгляду скарги.
Також є сумніви в об'єктивності та упередженості слідчого судді ОСОБА_14 , дружина якого проходить службу на посаді прокурора Летичівської окружної прокуратури.
Слідчий суддя відповідно до ст.ст. 75, 80 КПК України не заявив самовідвід, що свідчить про його упередженість та можливу зацікавленість.
Заявник ОСОБА_7 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час, день та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів провадження видно що 09 червня 2025 року ОСОБА_7 подав начальнику Старосинявського відділу Летичівської окружної прокуратури заяву про вчинення працівниками поліції СПД №1 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України
У заяві вказував, що начальник СПД №1 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_12 , з якою перебуває в дружніх відносинах, дав незаконну вказівку підлеглим працівникам поліції вчинити незаконний тиск на ОСОБА_7 , який звернувся з позовом до суду про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі батька у вихованні дитини.
03 травня 2025 року близько 22 год. ОСОБА_7 побачив колишню дружину ОСОБА_15 , яка перешкоджає йому приймати участь у вихованні доньки, і запитав де й з ким перебуває їх донька, а ОСОБА_12 , користуючись підтримкою ОСОБА_8 , повідомила налінію 102 про вчинення ним домашнього насильства й ОСОБА_8 , перевищивши свої службові повноваження, діючи в інтересах ОСОБА_12 , дав незаконну вказівку працівникам поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 притягнути ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Працівники поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , виконуючи незаконну вказівку свого керівника ОСОБА_8 , за попередньою змовою між собою, будучи працівниками правоохоронного органу, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою зібрання доказів винуватості ОСОБА_7 та створення видимості роботи, всупереч інтересам служби та в інтересах ОСОБА_12 , провокуючи ОСОБА_7 , який не керував транспортним засобом, не роз'яснили правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та незаконно склади стосовно ОСОБА_7 протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Ці ж працівники поліції, діючи в інтересах ОСОБА_13 , яка близько 22 год. 03 травня 2025 року вчинила адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП - висловлювалась нецензурною лайкою в громадському місці в адресу ОСОБА_7 і погроз вчинення розправи та заподіяння тілесних ушкоджень в присутності працівників поліції, не склали на неї адміністративних матеріалів й сприяли її уникненню від адміністративної відповідальності.
07 травня 2025 року близько 20 год. ОСОБА_9 і ОСОБА_10 безпричинно, з надуманих підстав, зупинили ОСОБА_7 під час керування ним транспортним засобом і під приводом поверхневого огляду автомобіля провели без ухвали слідчого судді незаконний обшук автомобіля і особисто ОСОБА_7 чим перевищили свої службові повноваження.
12 червня 2025 року Летичівська окружна прокуратура у відповідь на звернення представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 повідомила, шо заява ОСОБА_7 від 09 червня 2025 року щодо неправомірних дій ОСОБА_9 і ОСОБА_10 направлена за належністю до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для перевірки.
07 липня 2025 року слідчому судді надійшов лист ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, згідно якого матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_7 направлені до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому для розгляду та прийняття рішення.
Відповідно до матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_7 від 09.06.2025 з приводу можливих неправомірних дій окремих працівників поліції, які надійшли на адресу апеляційного суду 22.07.2025 від ТУ ДБР у м. Хмельницькому, а саме відповіді керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_16 , ТУ ДБР у м. Хмельницькому, в повному обсязі перевірені факти, викладені у зверненні ОСОБА_7 від 09.06.2025, водночас об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення встановлено не було, у зв'язку з чим, відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
13 червня 2025 року представник заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що саме наявність ознак кримінального правопорушення має бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР, як запобіжний чинник та гарантія для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
При цьому ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_6 , стверджуючи про надання ОСОБА_8 незаконних вказівок працівникам поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 і координацію їх дій, доказів про це не надали.
Твердження скаржника щодо незаконності дій працівників поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо не роз'яснення ОСОБА_7 правових наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння мають бути оцінені судом при розгляді такої адміністративної справи та оцінки наданих поліцейськими доказів.
Щодо твердження скаржника, про те що ОСОБА_13 не була притягнута до адміністративної відповідальності, то будь-яких доказів факту вчинення такого правопорушення ні до заяви про вчинення кримінального правопорушення, ні до скарги ОСОБА_17 надано не було. При цьому скаржник не позбавлений можливості в установленому законом порядку звернутись до уповноваженого органу поліції з метою з'ясування даної обставини.
Саме по собі твердження про не складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо певної особи не може свідчити про те, що за це має бути притягнутий до кримінальної відповідальності начальник підрозділу поліції ОСОБА_8 і поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_18 .
Щодо факту зупинки працівниками поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 скаржника ОСОБА_7 під час керування транспортним засобом слідчий суддя прийшов до висновку, що такі дії поліцейських відповідають вимогам п. 2.4 Правил дорожнього руху, що підтверджується й відеозаписом з бодікамери поліцейського. Зокрема, працівники поліції повідомили ОСОБА_7 про причини зупинки, на їх законну вимогу у зв'язку з підозрою на вчинення правопорушення, яка, як вбачається з відео. не підтвердилась, щодо ОСОБА_7 та транспортного засобу, яким він керував, була проведена поверхнева перевірка, щодо водія - шляхом візуального огляду і проведення по поверхні його вбрання рукою, а щодо транспортного засобу - шляхом візуального огляду салону (в тому числі, бардачка), на пропозицію водій самостійно надав для огляду також свій гаманець вміст якого також пред'явив. При цьому, працівники поліції лише візуально оглянули салон автомобіля і особисті речі ОСОБА_7 , не торкаючись їх.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч. 4 ст. 8, ст.ст. 34, 35 Закону України «Про Національну поліцію», Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджено постановою кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, в умовах воєнного стану працівники поліції мають право на проведення перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, тому слідчий судця, виходячи із аналізу наданого ОСОБА_17 відеозапису, прийшов до висновку, що працівники поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не здійснювали ні його особистий обшук, ні обшук транспортного засобу, яким він керував, а отже підстав стверджувати про перевищення ними своїх службових повноважень немає.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що твердження ОСОБА_7 фактично зводяться до незгоди із діями чи рішеннями начальника сектору поліцейської діяльності ОСОБА_8 та підпорядкованих йому працівників поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які скаржник вважає неправомірними і злочинними, водночас, аналіз поданої скаржником заяви і наданих ним доказів не свідчать про те, що дійсно мато місце вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а тому підстав для внесення відомостей до Є'РДР на даний час не вбачається, у зв'язку із чим відсутня й бездіяльність в діях прокурора.
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді погоджується, оскільки вони зроблені з дотриманням норм кримінального процесуального закону та ґрунтуються на матеріалах провадження.
Слідчим суддею перевірені доводи заявника, надано належну оцінку матеріалам провадження, та обґрунтовано прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника заявника про те, що відомості, викладені у заяві ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 09.06.2025, за своїм змістом та суттю є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а тому, в порушення ст.214 КПК України, п. 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року № 139, безпідставно не були внесенні прокурором до ЄРДР.
Так, виходячи з положень ст.214 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Оскільки викладені у заяві ОСОБА_7 обставини щодо можливого вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, не містять ознак кримінального правопорушення відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 від 09.06.2025, а отже й для зобов'язання прокурора внести такі відомості до ЄРДР.
Не спростовують висновків слідчого судді посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя не викликав у судове засідання прокурора - начальника Старосинявського відділу Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_11 , бездіяльність якого оскаржувалася до слідчого судді.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
При цьому, скарга представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, розглядалася слідчим суддю з участю прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_19 .
В апеляційній скарзі представник заявника вказує, що у даній категорії справ слідчий суддя не уповноважений приймати рішення про допустимість доказів, приєднаних до скарги ОСОБА_7 .
На такі доводи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого (прокурора) щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Розглядаючи скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 слідчий суддя діяв в межах повноважень, наданих КПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя порушив приписи ч. 2 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України щодо строків розгляду скарги, не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Тривалість розгляду скарги пов'язана з потребами судового провадження.
Так, з матеріалів провадження видно, що скарга представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 надійшла до Летичівського районного суду 13 червня 2025 та була призначена до розгляду слідчим суддею на 16 червня 2025 року на 14 год. 45 хв., тобто в межах строку визначеного ч.2 ст.306 КПК України.
Розгляд скарги слідчим суддею відкладався у зв'язку з ненадходженням матеріалів перевірки та у зв'язку з необхідністю отримати інформацію із ТУ ДБР м. Хмельницькому.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про сумніви в об'єктивності та упередженості слідчого судді ОСОБА_14 , дружина якого проходить службу на посаді прокурора Летичівської окружної прокуратури, та, що слідчий суддя відповідно до ст.ст. 75, 80 КПК України не заявив самовідвід, що свідчить про його упередженість та можливу зацікавленість.
Колегією суддів не встановлено обставин, передбачених ст.75 КПК України, які виключають участь слідчого судді у провадженні та які були б підставою для самовідводу слідчого судді ОСОБА_14 .
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у скарзі представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 . Такі доводи слідчим суддею перевірені, надана їм належна оцінка та зроблені висновки, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді є законною і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Летичівського районного суду від 09 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: