04.08.25
22-ц/812/1159/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 490/9459/24
Номер провадження: 22-ц/812/1159/25 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
04 серпня 2025 року м. Миколаїв Справа №490/9459/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання -Колосовою О.М.,
без участі сторін, належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року, постановлену у складі головуючого - судді Гуденко О.А., про ухвалення додаткового рішення, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, -
установив:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2025 року, повний текст якого складено 04 квітня 2025 року, позов ТОВ «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задоволено.
Стягнуто на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» в с олідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1 712,16 доларів США - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Стягнуто на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 1211 грн 20 коп. судового збору з кожного.
14 квітня 2025 року представником позивача, директором Товариства Кириченко О.М., подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням ч.1 ст. 141 ЦПК України у розмірі 24 000 грн.
В обґрунтування заяви представник посилався на те, що орієнтовний розмір судових витрат було зазначено в позовній заяві, а рішення суду від 01 квітня 2025 року було доставлено в електронний суд лише 10 квітня 2025 року. Розмір витрат розраховано наступним чином: ознайомлення з матеріалами справи за наданими клієнтом документами, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспектив справи - 4 години на 6 000 грн; складання позовної заяви - 3 години - 4000 грн, складання відзиву - 3 години - 4000 грн, гонорар на користь клієнта в справах по ЦПК - 10 000 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іваночко Ю.А. 07 травня 2025 року подав заперечення на клопотання (заяву) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив залишити заяву без розгляду. В обґрунтування заперечень зазначав, що ч. 8 ст. 252 ЦПК України чітко передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а судові дебати не проводяться. Позивачу у справі було достеменно відомо, що справа слухається у порядку спрощеного позовного провадження. У зв'язку з чим вважав, що сторони мали подати докази на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу у межах строків встановлених у ст. 252 ЦПК України.
Вказував, що позивач встановлені законом документи про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу до суду в межах таких строків не подав, тим самим своїм право на таке відшкодування не скористався. Звертав увагу на те, що зазначений факт відображений у рішенні Центрального районного суду м. Миколаєва у даній справі, на сторінці 9.
Щодо самого розміру витрат на професійну правничу допомогу, то вважав заявлений позивачем розмір неспівмірним та необґрунтованим.
З матеріалів справи чітко вбачається, що позовна заява та всі додатки до неї, відповідь на відзив підписувались та завірялись директором ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М., судові засідання по справі не проводились, витрати на відрядження чи участь у судових засіданнях сторони не понесли, максимальні фактичні витрати не можуть перевищувати: одну тисячу гривень за подання позовної заяви та п'ятсот гривень за подання відповіді на відзив, тобто сумарно сума можливих витрат на професійну правничу допомогу не може перевищувати однієї тисячі п'ятсот гривень.
Щодо зазначення позивачем такого виду витрат, як премія за позитивне рішення у справі, то такий вид витрат узагалі жодним юридичним законним способом непередбачений.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2025 року заяву представника позивача директора ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем, якому достовірно було відомо про судовий розгляд справи 01 квітня 2025 року, з урахуванням того, що сторони подали передбачені ЦПК України заяви по суті спору, навіть, ні при поданні відповіді на відзив на позов в грудні 2024 року, ні протягом 5 днів з дня складання Акту про надання правової допомоги 04 квітня 2025 року, тобто в день складення повного тексту судового рішення, не було подано до суду жодних доказів понесення таких витрат та навіть доказів прийняття участі у справі адвоката.
Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які відповідач поніс у зв'язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною 8 ст. 141 ЦПК України.
Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, представник позивача подав до суду лише 14 квітня 2025 року, тобто після 10 днів, як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Іваночко Ю.А., залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 01 квітня 2025 року залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Брайт Інвестмент», подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило таку ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.
Апеляційна скарга мотивована наявністю підстав для ухвалення додаткового рішення.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України в редакції на час ухвалення судового рішення).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17 (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові по справі №340/2823/21, саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Зі змісту мотивувальної частини рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 квітня 2025 року, повний текст якого складено 04 квітня 2025 року, щодо витрат на правову правничу допомогу, суд зауважив, що на час вирішення справи, позивачем ні доказів понесених витрат на правову допомогу, як і взагалі доказів надання такої правової допомоги адвокатом суду не надано.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Постановлено, що справа розглядатиметься суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Клопотань від сторін про перехід до загального позовного провадження чи розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.
Як вбачається з позовної заяви, на виконання вимог ч.1 ст. 134, ч.1 ст.137 та ст. 175 ЦПК України, позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складає 25 000,00 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивач просив також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у тому числі витрати на правову допомогу.
Позов був підписаний безпосереднього директором Товариства Кириченко О.М., як і усі інші заяви з процесуальних питань, розрахунок позовних вимог підписані директором Товариства, відправка кореспонденції здійснювалася також директором.
20 грудня 2024 року позивач у справі через електронний суд подав відповідь на відзив, в якому просив суд задовільнити позов Товариства в повному обсязі. Зазначена відповідь на відзив є останнім документом, який поданий директором ТОВ «Брайт інвестмент» та долучений до матеріалів даної справи.
До заяви про ухвалення додаткового і рішення позивачем додано Договір № 01/05-23 про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного між директором ТОВ «Брайт інвестмент» Кириченко О.М, та адвокатським бюро «Юлії Чміль», згідно якого вартість наданих юридичних послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в Додатку № 1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Відповідного рахунку - позивачем суду не надано.
Також позивачем додано Акт про надання правової допомоги № 17 до Договору №01/05-23 про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року, складений та підписаний сторонами 04 квітня 2025 року. Згідно Акту, АБ «Юлії Чміль» надало товариству юридичні послуги у справі №490/9459/24, що розглядалася в Центральному районному суді м. Миколаєва, вартість яких ґрунтується на тарифах, погоджених в Додатку № 1 до Договору, та включає в себе на загальну суму 24 000 грн: ознайомлення з матеріалами справи за наданими клієнтом документами, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспектив справи - 4 години на 6 000 грн; с кладання позовної заяви - 3 години 4000 грн, складання відзиву - 3 години 4000 грн, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта в справах по ЦПК - 10 000 грн.
Як зазначено вище, згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, законом передбачені імперативні вимоги щодо строків подання доказів на підтвердження здійснених учасником справи судових витрат (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів) та наслідки пропуску таких строків у вигляді залишення заяви без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що доказів, що підтверджують факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу, їх розміру, до ухвалення рішення, та протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом стороною позивача не надано.
Враховуючи порушення порядку та строків для подання відповідних доказів, можна стверджувати, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для розгляду поданих документів.
За такого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач пропустив строк для подання доказів понесених витрат.
При цьому у своїй заяві датованій 14 квітня 2025 року, що надіслане поштою 14 квітня 2025 року, позивач не просив поновити пропущений процесуальний строк та не зазначив про поважність причин його пропуску.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано заяву позивача залишив без розгляду, оскільки докази на підтвердження витрат на правничу допомогу були надані ТОВ «Брайт інвестмент» поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, а за наслідками її розгляду така заява залишається без розгляду.
За таких обставин доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 08 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повну постанову складено 04 серпня 2025 року.