31 липня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020160150001019 від 17.02.2021р. за апеляційними скаргами прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року, стосовно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Алма-Ати, Р.Казахстан, зі слів - одружений, має вищу освіту, пенсіонер, працював на момент початку розслідування в.о. генерального директора КНП "Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини" Одеської обласної ради, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
-якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160150001019 від 17.02.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч.2 ст.156 КК України, - повернуто прокурору для усунення органом досудового розслідування вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом розумного строку.
Учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_11 , ОСОБА_5
( в режимі відеоконференції з Одеського апеляційного суду)
представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9
(в режимі відеоконференції з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеського апеляційного суду)
обвинувачений ОСОБА_10
захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13
( в режимі відеоконференції за домопогою сервісу EASYCON)
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційних скаргах прокурор ( з доповненнями), представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , просять ухвалу суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону тв. Невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Короткий зміст заперечення на апеляційні скарги
В запереченнях на апеляційні скарги захисник обвинуваченого просить залишити апеляційні скарги без задоволення, ухвалу суду - без змін.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року, задоволено клопотання захисника ОСОБА_13 про повернення обвинувального акта прокурору. Повернуто прокурору обвинувальний акт, затверджений 17.02.2021р. прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020160150001019, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.08.2020 року, - відносно ОСОБА_10 , - який обвинувачується за ч. 4 ст.153, ч.2.156 КК України, - для усунення органом досудового розслідування вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом розумного строку.
Узагальнені доводи апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор пояснює, що про факт відсутності малолітніх потерпілих за зазначеною в обвинувальному акті адресою: КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Зелена, 107, стало відомо лише під час проведення підготовчого судового засідання 04.03.2021 та вживались заходи для встановлення дійсної адреси місцезнаходження малолітніх потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а тому складаючи обвинувальний акт, орган досудового розслідування зазначив у ньому відомості щодо місця проживання потерпілих, які були встановлені на стадії досудового розслідування, а тому факт, що в подальшому потерпілі могли змінити місце проживання не вказує на недотримання слідчим та прокурором вимог процесуального закону.
Звертає увагу, о 19.03.2024р. прокурором подано клопотання про залучення ОСОБА_16 в якості законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , однак вказане клопотання судом не розглядалося та рішення по ньому не приймалося. Також, під час судового засідання прокурором заявлено про необхідність додаткового часу для здійснення тимчасового доступу до матеріалів про усиновлення ОСОБА_17 , проте судом вказане клопотання також не розглянуто.
Щодо висновку суду про неточну кваліфікацію по другому епізоду обвинувачення, а саме за ч. 4 ст.153 КК України, вважає його безпідставним та не вмотивованим та наголошує, що суд в порушення вимог КПК України фактично вдався до оцінки доказів та кваліфікацій дій обвинуваченого на стадії підготовчого судового засідання, що не відповідає положенням ст. 314 КПК України. Стверджу, що повернувши обвинувальний акт прокурору, судом допущено порушення загальної засади кримінального провадження, передбаченої ст. 28 КПК України «Розумні строки». На думку прокурора, обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 291 КПК України.
В апеляційній скарзі представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , зауважує, що обвинувальний стосовно ОСОБА_18 , перебуває у провадженні судів першої інстанції з 17.02.2021р. та за цей час неодноразово повертався прокурору з тих чи інших підстав, однак ухвалами Одеського апеляційного суду від 29.06.2021р., 28.01.2022р., 03.11.2022 та 22.09.2023р. відповідні ухвали судів першої інстанції скасовані та призначено новий розгляд обвинувального акта.
Пояснює, що під час здійснення досудового розслідування при допиті працівників та посадових осіб КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», зокрема також законного представника малолітніх потерпілих, ОСОБА_19 , жодною з цих осіб не було повідомлено ні слідчому, ні прокурору про факт вибуття малолітніх потерпілих з КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради». Крім того, 08.02.2021 старшим слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснено під підпис повідомлення законному представнику потерпілих ОСОБА_19 , та їх захисникам - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 про завершення досудового розслідування та відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів кримінального провадження. Під час ознайомлення із зазначеним повідомленням, законним представником ОСОБА_19 не було повідомлено про те, що потерпілі фактично вибули з КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради», та вона вже не є їх законним представником. Також, при ознайомленні із вказаним повідомленням захисників малолітніх потерпілих, останні також не повідомили, що малолітні потерпілі фактично вибули з КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради». Таким чином, ні органу досудового розслідування, ні прокурору, на дату направлення обвинувального акта до суду, не було відомо про незнаходження малолітніх потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 у КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини» Одеської обласної ради».
Вважає, що повернувши обвинувальний акт, судом були порушені засади ст. 28 КПК України, а саме «розумні строки».
В апеляційній скарзі представника малолітньої потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , вказує на порушеннями судами прав малолітніх потерпілих, оскільки обвинувальний акт неодноразово повертався прокурору та за досить тривалий час розгляд кримінального провадження так і не був розпочатий.
Узагальнені доводи заперечення на апеляційну скаргу.
В запереченнях на апеляційні скарги, сторона захисту вказує, що згідно до матеріалів справи достовірно відомо, що обвинувальний акт, складений від 17.02.2021р. містить в собі недостовірні відомості щодо місця проживання потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та їх законних представників, а тому вважає, що судом було з належних та допустимих доказів встановлено невідповідність обвинувального акта п.3 ч.2 ст.291 КПК України, шо є підставою для його повернення. Стверджує, що суд вірно встановив, що обвинувальний вирок не містить належне зазначення кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
15.11.2023р. до Болградського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності надійшов вищевказаний обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні (т.6., а.с.14), ухвалою суду від 16.11.2023р. (т.6, а.с.16) було призначене підготовче судове засідання на 22.11.2023р., та відкладене з різних поважних причин на 14.12.2023р., та його продовження - на: 15.01.2024р., 23.02.2024р., 14.03.2024р., 19.03.2024р., 08.05.2024р., 16.05.2024р., 20.05.2024р., 20.06.2024р., 03.07.2024р., 10.09.2024р., 10.10.2024р., 31.10.2024р., 18.12.2024р., 21.01.2025р. та на 12.02.2025р.; за клопотанням учасників судового розгляду питання, за протокольною ухвалою суду від 19.03.2024р. здійснювалося у порядку закритого судового засідання у зв'язку з зацікавленістю преси.
14.12.2023р. до матеріалів справи через канцелярію суду надійшло клопотання адвоката адвокатського об'єднання «Антеверіс» ОСОБА_13 - захисника обвинуваченого ОСОБА_10 , яким захисник просить повернути прокурору обвинувальний акт у зв'язку з наявністю недоліків, які неможливо усунути в ході судового розгляду обвинувального акта, стверджуючи, що він не відповідає вимогам КПК України.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року, задоволено клопотання захисника ОСОБА_13 про повернення обвинувального акта прокурору. Повернуто прокурору обвинувальний акт, затверджений 17.02.2021р. прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12020160150001019, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.08.2020 року, - відносно ОСОБА_10 , - який обвинувачується за ч. 4 ст.153, ч.2.156 КК України, - для усунення органом досудового розслідування вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом розумного строку.
Повертаючи обвинувальний акт суд дійшов висновку, що обвинувальний акт від 17.02.2021 відносно ОСОБА_10 не відповідає вимогам ст.291 КПК України (не зазначено обставин кримінального правопорушення в частині встановлення його події, осіб законних представників та місцеперебування і проживання малолітніх потерпілих), і ці порушення є суттєвими, з урахуванням чого також неможливе призначення справи до судового розгляду, адже таке порушення є істотним, позбавляє суд можливості призначити обвинувальний акт до розгляду по суті з врахуванням думки усіх учасників кримінального провадження, як то передбачено чинним КПК України, та має бути виправленим на стадії вручення обвинувального акта для можливості його належного дослідження, та, оскільки вищевказані його недоліки не можуть бути усунуті на стадії судового провадження, тому вони мають бути усунені саме органом досудового розслідування.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів на підтримку вимог апеляційних скарг, заперечення обвинуваченого та його захисників, які вважали ухвалу суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
У відповідності до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Зокрема, згідно п.п. 4, 5 ч. 2 ст.291 КПК України,обвинувальний акт має містити прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі, підозрюваній у вчиненні злочину.
Аналіз змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_10 дає підстави вважати помилковим висновок суду першої інстанції про його невідповідність зазначеним вище вимогам кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
Суд апеляційної інстанції, ознайомившись з обвинувальним актом та проаналізувавши його зміст у контексті підстав для його повернення прокурору, дійшов висновку, що у ньому зазначено анкетні відомості кожного потерпілого та їх законних представників (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Так, з матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_10 вчинене відносно малолітніх осіб ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , які на час його вчинення перебували під опікою КНП «Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини», директором якого являвся сам ОСОБА_10 . Із заявою про вчинення кримінального правопорушення звернулася вихователь дітей ОСОБА_23 (т.1 а.п.37). Постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 25 серпня 2020 року в якості законного представника малолітніх потерпілих була залучена вихователька ОСОБА_19 (т.1 а.п.218, т.2 а.п.36), так як ОСОБА_10 керівник закладу був відсторонений від посади не одразу, однак була необхідність в проведенні певних слідчих дій. Матеріали провадження свідчать, що інкримінованим ОСОБА_10 кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду малолітнім ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 , тобто існує матеріальна складова набуття даними особами статусу потерпілих в кримінальному провадженні.
При цьому, оцінка законності та обґрунтованості процесуальних рішень органу досудового розслідування про залучення потерпілих та їх законного представника здійснюється судом на стадії судового розгляду. У свою чергу, дотримання вимог КПК при проведені досудового розслідування, а також питання допустимості, достатності, належності доказів є предметом перевірки на стадії судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_10 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч.2 ст.156 КК України, перебуває в провадженні судів першої інстанції з 17 лютого 2021 року, тобто більш ніж чотири роки. За цей час обвинувальний акт неодноразово повертався прокурору з тих чи інших підстав.
Однак, ухвалами Одеського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, від 28 січня 2022 року, від 03 листопада 2022 року, від 22 вересня 2023 року відповідні ухвали судів першої інстанції скасовано та призначено новий розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12020160150001019 за ч.4 ст.153, ч.2 ст.156 КК України зі стадії підготовчого провадження. В зазначених судових рішеннях суд апеляційної інстанції неодноразово констатував відповідність обвинувального акта відносно ОСОБА_10 вимогам ст.291 КПК України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційний суд чотири рази скасовуючи ухвали судів першої інстанції про повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_10 вже констатував відповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, поруч із цим, суд першої інстанції проігнорував положення ч.3 ст.415 КПК України, згідно з якими висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Щодо висновків суду першої інстанції про неточну кваліфікацію за епізодом обвинувачення, а саме за ч.4 ст.153 КК України, колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що в ньому міститься виклад фактичних обставин кримінального провадження так як вони були встановлені органом досудового розслідування, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_10 стороною обвинувачення.
Наведені в процесуальному документі фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. При цьому згідно наведеної в обвинувальному акті кваліфікації дій ОСОБА_10 зрозуміло яку саме редакцію ч.4 ст.153 КК України, стороною обвинувачена використано.
На думку суду апеляційної інстанції, приймаючи рішення за результатами підготовчого судового засідання, суд першої інстанції, серед іншого, має виходити також із положень ст.22, ст.26 КПК України щодо змагальності та диспозитивності кримінального провадження та положень ст. 337 КПК України, яка визначає межі судового розгляду, який проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України згідно ст. 92 КПК України під час судового розгляду покладається на прокурора.
У разі, коли в ході судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального провадження або не знайдуть підтвердження фактичні обставини, які прокурор вважав доведеними, або взагалі суд прийде до висновку про відсутність складу, події злочину, або про недоведеність винуватості обвинувачених, то КПК України передбачає процесуальні рішення, які має прийняти суд у таких випадках.
З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Суд не наділений процесуальними повноваженнями надання вказівок прокурору щодо необхідності правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вдався до аналізу зазначених у ньому фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленим, що може бути здійснено лише на стадії судового розгляду, а не підготовчого судового засідання.
Крім того слід зазначити, що після 17 лютого 2021 року обвинувальний акт прокурором не змінювався, відтак суд першої інстанції повторно повертаючи обвинувальний акт щодо ОСОБА_10 припустився порушення положень ч.3 ст.415 КПК України, якими передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення апеляційною інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянтів про те, що підстави, на які послався суд першої інстанції при поверненні обвинувального акту, є формальним порушенням, які на розгляд обвинувального акта судом не впливають. Під час апеляційного розгляду не встановлено таких недоліків обвинувального акта, які є суттєвим порушенням прав особи, а також не дозволяють суду визначити межі обвинувачення, в яких має бути розглянуто кримінальне провадження, тобто унеможливлюють призначення справи до розгляду.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акта до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.
Керуючись ст. 291, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , - задовольнити.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020160150001019 від 17.02.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч.2 ст.156 КК України, - повернуто прокурору - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020160150001019 від 17.02.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч.2 ст.156 КК України, в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді