Справа № 443/868/25 Головуючий у 1 інстанції: РАВЛІНКО Р. Г.
Провадження № 33/811/1118/25 Доповідач: Березюк О. Г.
04 серпня 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Найди І.А., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Найди І.А. на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 15 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 15.07.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 24.05.2025 о 15 год. 03 хв. в м.Жидачів, вул.І.Мазепи, Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «Honda CR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Своїми діями порушив, п. 2.5 ПДР.
Захисник Найда І.А. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ'єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , встановлення ознак сп'яніння як підставу для проходження огляду на стан сп'яніння, також захисник вказує, що жоден доказ не доводить вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи № 443/868/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення АБА №050563 від 24.05.2025 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема обставини зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (з використанням спецсигналів), спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції підстави зупинки транспортного засобу та виявлених ознак алкогольного сп'яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі в присутності працівників поліції, на що ОСОБА_1 категорично відмовився (а.с.10), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.05.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу (а.с.9), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 24.05.2025 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп'яніння в медичному закладі (а.с.8).
Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.
Апеляційний суд досліджуючи матеріали справи, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки суду першої інстанції з приводу заперечень поданих в суді першої інстанції та викладені доводи в апеляційній скарзі, які є аналогічними запереченням, є обґрунтованими належним чином та апеляційний суд не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Найди І.А., апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 15 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Найди І.А. - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.