Єдиний унікальний номер: 379/811/25
Провадження № 3/379/438/25
01 серпня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, за участю захисника Дахна І.М.,
розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
28.04.2025 о 06 год 25 хв у м. Тараща, вул. Білоцерківська водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керував ТЗ Daewoo Nexia н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ зі згоди водія за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest ARHK-0552, тест №4840 результат огляду 1,05 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 22.05.2025 пояснив, що 28.04.2025 о 06-20 він їхав за кермом автомобіля на службу. Він військовослужбовець, був у відгулі, його відпустили на вихідні. Його зупинили працівники поліції при виїзді з заправки «Інтерлогос» в м. Тараща. Правила він не порушував. Сказали, що причина зупинки - відсутність страховки. Але у нього у машині була страховка. Сказали, що мають підозру, що він у стані сп'яніння. Він був у формі військовослужбовця, казав, що він військовослужбовець, але документи про це поліцейські не питали і він сам також не пред'являв. Йому запропонували продути «Драгер», що він і зробив. На заправці він пив каву і «Пітбуль», але в цих напоях алкоголю не було. «Драгер» показав 1,05 проміле. Він погодився з результатом. Йому на 09-00 треба було бути у частині, тому не наполягав на огляді в лікарні, бо спішив.
22.05.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі зазначивши те, що протокол складено незаконно. В протоколі не зазначені свідки. Також не зазначено, що він є військовослужбовцем тому не може бути суб'єктом зазначеного в протоколі правопорушення. (а.с.19-21).
У судовому засіданні захисник Дахно І.М. підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України», від 06.10.2022 року у справі «Пушкарьов проти України», щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з'явився.
Суд, вивчивши матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статтей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За визначенням п.1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У пунктах 2 і 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№1452/735, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 20.01.2023 № 57 (далі Порядок №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (згідно з ознаками такого стану,установленими МОЗ і МВС).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1103 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313828 від 28.04.2025;
- результатом тестування ОСОБА_1 на алкоголь № 4840 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» № ARHK-0552 від 28.04.2025 о 06:35 год із результатом тестування 1,05 ‰;
- направленням на огляд водія транспортного засобу від 28.04.2025 час 06 год 35 хв до КНП ТМР «Таращанська міська лікарня», згідно якого у результаті огляду ОСОБА_1 проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд у медзакладі не проводився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результати огляду: проба позитивна, 1,05 ‰;
- рапортом поліцейського від 28.04.2025, згідно якого вбачається, що під час патрулювання у складі наряду Вулкан 0813 за адресою: Київська область, м. Тараща по вул. Білоцерківська, було зупинено ТЗ Daewoo Nexia н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота,тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан А/С за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ARHK-0552, результат позитивний-1,05 проміле.
Подія фіксувалась на нагрудні бодікамери Моторола 476744та 476753;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, що містяться на дисках, а саме:
Файл Clip-2: зафіксовано факт руху авто;
Файл Clip-1:
час 06-32-30 працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
час 06-34-15 водій продував газоаналізатор «Драгер;
час 06-35-50 водій погодився з результатами газоаналізатора «Драгер;
Доводи про те, що при виявленні ознак правопорушення, вчиненого військовослужбовцем, співробітники поліції зобов'язані викликати представників Військової служби правопорядку України для оформлення відповідних матеріалів, є безпідставним, з огляду на наступне.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.
Так, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою,
уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп'яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
28 квітня 2025 року о 06 год. 25 хв. в у м. Тараща, вул.. Білоцерківська водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було зупинено під час керування ТЗ Daewoo Nexia н.з. НОМЕР_3 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов'язки військової служби.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення статті 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, не додано жодних відомостей про те, що вказаний автомобіль у встановленому порядку був закріплений (облікований) за відповідною військовою частиною і про те, що 28 квітня 2025 року ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем, як водій, виконував обов'язки військової служби, відтак у даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення мали право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.
Аналогічна позиція висловлена Київським апеляційним судом у справах: 760/8938/35, постанова від 17.06.2025; 752/2587/24, постанова від 22.07.2025; 758/6138/25, постанова від 24.07.2025; 761/1508/25 від 01.05.2025.
Крім того наявність у матеріалах справи записки про увільнення не має правового значення, оскільки відповідно до листа ВЧ НОМЕР_2 від 19.06.2025 законодавством встановлено порядок надання звільнення лише для військовослужбовців строкової військової служби, в той же час ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що є окремим видом військової служби.
З указаного вище вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв'язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У зв'язку з чим, враховуючи характер скоєного правопорушень, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд вважає, що таке стягнення відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 130 ч. 1, 245, 251, 252, 266, 268, 276-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік.
Реквізити: отримувач - ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, тобто 34 000,00 грн; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 317 КУпАП направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Суддя:В. І. Зінкін