Справа № 373/1372/25
Номер провадження 2/373/863/25
04 серпня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Опанасюка І.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Бутович Я.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1372/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ - ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача - адвокат Дідух Є.О. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість загальною сумою 225000 грн 00 коп., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 22500 грн 00 коп., суми заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором - 128250 грн 00 коп., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 132 календарних днів 74250 грн 00 коп.; судові витрати у розмірі 2422 грн 40 коп. та 10000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору №4371386 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 відповідач отримав кредит у розмірі 22500 грн 00 коп., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано під час укладення договору.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Умовами договору передбачено, що відповідно до п.5.1.3 ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 23.09.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.
Ухвалою від 22 травня 2025 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивач надав суду паперову копію електронного договору №4371386 про надання коштів на умовах споживчого кредиту укладеного 09 лютого 2024 року між ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 на суму 22500 грн 00 коп., строк позики 360 днів, тип процентної ставки фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процентна ставка становить 2.50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту; за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99923 грн 40 коп. річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає - за стандартною ставкою за весь час користування кредитом 225000 грн 00 коп. Договір позики містить електронний підпис ОСОБА_1 .
Також представником позивача надано додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4371386 укладеного 09.02.2024 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є невід'ємною частиною договору, в якій зазначено дату видачі кредиту - 09.02.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 360, сума кредиту - 22500 грн 00 коп., проценти за користування кредитом - 202500 грн 00 коп., реальна річна процентна ставка - 99923,4% та загальна вартість кредиту - 225000 грн 00 коп. Вказаний додаток містить електронний підпис ОСОБА_1 .
Надана копія паспорта споживчого кредиту містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію. Дата надання інформації - 09.02.2024. Містить електронний підпис ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором №4371386 від 09.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.09.2024 по позичальнику ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту - 22500 грн, заборгованість по процентах за користування кредитом - 128250 грн, штрафні санкції - 11250 грн 00 коп., загальна суму - 162000 грн 00 коп.
Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» за №20241003-1390 від 03.10.2024 «ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 09.02.2024 перерахувало кошти у сумі 22500 грн 00 коп. на картку НОМЕР_2 відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів №03012024-1 від 03 січня 2022 року.
Водночас, представник позивача надав суду копію договору про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022 укладений між ФК ТОВ «ПАЙТЕК Україна» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА, що не відповідає договору зазначеному у листі про переказ грошових коштів.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором №4371386 від 09.02.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по позичальнику ОСОБА_1 заборгованість по процентах за користування кредитом - 74250 грн 00 коп.
Надані представником позивача правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в редакції від 20.11.2023 не містять підпису відповідача про ознайомлення.
23 вересня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №23/09/2024.
У відповідності до умов вказаного договору факторингу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» передає (відступає) ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» приймає належні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п.1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі , відповідно до п.3.3. цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта,--підтверджується факт переходу від клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.
Відповідно до копії акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23 вересня 2024 року за Договором Факторингу №23/09/24 від 23 вересня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4493. Після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників фактор стає кредитором по відношенню до боржників щодо заборгованостей. Також акт містить інформацію щодо загальної суми заборгованості за реєстром боржників після переходу права вимоги до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
У наданому представником позивача витягу з реєстру боржників від 23 вересня 2024 року зазначені лише номер кредитного договору, прізвище боржника, ІПН боржника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування.
Відповідно до платіжної інструкції №42 від 25 вересня 2024 року ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перерахувало кошти у розмірі 1601559 грн 81 коп. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Тому, посилання представника позивача на те, що після надходження додаткових доказів від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» їх невідкладно буде направлено до суду, судом не приймається, оскільки всі докази щодо укладення договору позики позикодавцем (первісним кредитором) мали бути передані позивачу (фактору, новому кредитору).
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Проте, в матеріалах справи відсутні виписки про рух коштів за картковими рахунками відповідача
Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» належними доказами передання коштів в межах надання платіжної послуги є платіжна інструкція платника та повідомлення надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку про завершення платіжної операції. При цьому, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», такі документи мають відповідати вимогам для первинних документів.
На підтвердження виконання зобов'язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4371386 від 09.02.2024 представник позивач додав до позовної заяви лист ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» за №20241003-1390 від 03.10.2024.
У листі зазначено, що з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладений договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024, відповідно до якого 09.02.2024 перерахувало кошти у сумі 25100 грн 00 коп. на картку НОМЕР_2 .
Разом з тим, представник позивача надав суду копію договору про організацію переказу грошових коштів №210222-1 від 21.02.2022 укладений між ФК ТОВ «ПАЙТЕК Україна» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА, що не відповідає договору зазначеному у листі про переказ грошових коштівта не підтверджує повноваження ТОВ «ПАЙТЕК УКРАЇНА» на здійснення фінансових операцій на замовлення платника - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» по даному спору.
Також, суду не надано платіжну інструкцію, на підставі якої мав відбуватись переказ коштів надавачем платіжних послуг, в результаті чого суд позбавлений можливості перевірити належне виконання платіжної операції, оскільки неможливо перевірити відповідність унікального ідентифікатора, що має бути зазначений у платіжній інструкції, з ідентифікатором, що вказаний у повідомлені про переказ коштів.
Отже, будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкового перерахування коштів згідно договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4371386 від 09 лютого 2024 року на платіжну банківську картку позичальника, представником позивача не надано.
Аналізуючи обставини даного спору та надані суду докази, суд дійшов висновку, що представником позивача не надано доказів укладення договорів про надання коштів на умовах споживчого кредиту з первісним кредитором, оскільки надані представником позивача документи не містять відомостей про передання кредитних коштів відповідачу, що суперечить положенням статті 1046 ЦК України, відповідно до якої договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Водночас, представником позивача до суду разом із позовною заявою подане клопотання про витребування від АТ КБ «ПриватБанк», інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 09.02.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 22500 грн 00 коп., за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК Україна».
Зазначає, що звертався з адвокатським запитом до АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання вказаної інформації, проте йому було відмовлено, оскільки вказана інформація містить банківську таємницю.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення
Також відповідно до п.4.1 Договору факторингу клієнт зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу заборгованості.
Отже первісний кредитор мав передати позивачу всі документи, що стосуються кредитної заборгованості ОСОБА_1 або надати відповідну документацію на запит позивача.
При цьому, з огляду на предмет спору та його обґрунтування, зазначені в позовній заяві, підлягають доказуванню позивачем у цій справі обставини надання (передання, переказування) коштів кредитором боржникові у зв'язку з виконанням приписів укладеного між ними кредитного договору, а не обставини щодо належності йому банківської картки; зарахування на його картковий рахунок будь-яких грошових коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
З огляду на зміст клопотання суд дійшов висновку про те, що докази, про витребування яких заявлено клопотання, не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки доказуванню в межах цієї цивільної справи підлягає саме факт передання коштів кредитодавцем, саме відповідачу, саме у зв'язку з виконанням укладеного кредитного договору, а не отримання будь-яких коштів відповідачем на свій картковий рахунок.
Наявність боргу у відповідача мають бути доведені позивачем належними та допустимими доказами. В зазначеній справі позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Українські фінансові операції» не надав доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4371386 від 09.02.2024.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу статті 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статті 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045; код ЄДРПОУ 40966896;
відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І. О. Опанасюк