Справа № 372/352/25
2/368/464/25
"01" серпня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І., при секретарі Марчук Н.М.
представника позивача - адвоката Філоненка А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Виконавчий комітет Української міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-
Відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення провадження у справі посилаючись на те, що він є військовослужбовцем та перебуває на службі на підтвердження чого додав наступні документи: копію військового квитка; копію відпускного квитка; копію виписки №1182 від 22.04.2025 року; копію виписки №142 від 01.04.2025 року; копію довідки ВЛК від 25.06.2025 року; копію виписки №1614 від 04.06.2025 року; копію витягу з Наказу від 26.02.2025 року про повернення на службу.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Філоненко А.П. проти клопотання про зупинення справи заперечували, так як відповідач намагається затягнути судовий процес, що суперечить завданню цивільного судочинства.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постанові від 09.11.2022 по справі 753/19628/17 Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначив, що надані позивачем документи (довідки та витяги з наказів командиру військової частини) не дають підстави для зупинення провадження за п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за
призовом (постанова від 29.03.2023 по справі 756/3462/20).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 295/12293/20 (провадження № 61-788св23) перебування позивача в складі добровільного формування, на підтвердження чого надано відповідні докази, не свідчить про наявність підстав для зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи…
Постанова ВС від 22.12.2021 року у справі №452/1872/20: «Зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Відповідач не позбавлений права на участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, а також на участь у справі через представника.
Належних та допустимих доказів, що підтверджують, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, не надав. Право відповідача на змагальний процес є дотриманим.
А тому, в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України,суд,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04.08. 2025 року.
Суддя: В.І. Кириченко