Справа № 766/11447/25
н/п 2-аз/766/13/25
про відмову у забезпеченні позову
30.07.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тихоша Сергій Михайлович про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Представник заявника - адвокат Тихоша С.М. 29.07.2025 року звернувся до суду із позовом у якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.05.2025 року №2505Г1.
Одночасно з позовом представник заявника подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2025 року №2505Г1 до набрання чинності рішенням у адміністративній справі.
В обґрунтування вищевказаної заяви вказано, що виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання оскаржуваної постанови, накладено арешт на грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 . Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити захист чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду, чим порушить права і законні інтереси позивача.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Приписами п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з наведених норм в їх сукупності, забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та осіб, що не є учасниками судового процесу.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та запобігти порушенню прав позивача.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить зупинити стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2025 року №2505Г11, яку оскаржує у адміністративному позові, для розгляду якого відкрито провадження ухвалою суду від 30.07.2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець при надходженні виконавчого документа перевіряє її на відповідність вимогам ст. ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження» та у випадку відповідності вимогам зазначених статей відкриває виконавче провадження.
Відповідно до ст. 299 КУпАП передбачено, що при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення, виконавчий документ підлягає виконанню тільки після результатів оскарження постанови, тобто дана стаття підлягає застосуванню у випадку повідомлення державного виконавця до відкриття виконавчого провадження про оскарження постанови.
У свою чергу, ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено умову сплати штрафу в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Тобто законодавством передбачено можливість оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та відтермінування виконання даної постанови, проте, важливим є повідомлення уповноваженого органу про оскарження цієї постанови.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
Отже, з поданої заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про недоведеність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Крім того, з аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що діючим законодавством України передбачено зупинення виконання постанови на підставі ухвали суду про відкриття провадження за умови, що у ній зазначено реквізити постанови, що оскаржується, а отже позивач не позбавлений права звернутися до державного виконавця із відповідною заявою із долученням ухвали суду про відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тихоша Сергій Михайлович про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяЯ. В. Шестакова