Справа № 604/512/25
Провадження № 2/604/314/25
18 липня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Сташківа Н.Б.,
за участю: секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Драус Ольга Олегівна до Скалатської міської територіальної громади в особі Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Драус О.О. звернулась до суду з позовом до Скалатської міської територіальної громади в особі Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , що встановлено рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 липня 2024 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, в тому числі на земельна частка (пай) розміром 2,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі, із земель колективної власності колишнього ДСП ім. Л. Курбаса на території Староскаластької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3 . Однак після звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище земельну ділянку, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа про право власності на вказане майно, позивач просить суд визнати за ним право власності на вищевказану земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче засідання позивач та представник позивача не з'явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача Скалатської міської ради у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої Скалатська міська рада позов визнає та не заперечує щодо його задоволення, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі письмових заяв сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 11 грудня 1959 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Старий Скалат Скалатського району Тернопільської області. Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З копії Книги 5 обліку трудового стажу КСП ім. Леся Курбаса село Старий Скалат, вбачається, що ОСОБА_3 , 1919 року народження періодично працював у вказаному КСП ім. Леся Курбаса з 1954 року по 1966 рік та постійно працював з 1968 року по 1991 рік.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 19 липня 2024 року у справі №604/997/24, було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , українця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ребрикове, Антрацитівського району, Луганської області, Україна. Згідно відмітки на копії даного рішення, вказане рішення набрало законної сили 19 серпня 2024 року.
Дані про смерть ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ребрикове Антрацитівського району Луганської області) підтверджуються також копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 19 вересня 2024 року (з позначкою «Запис поновлено»), про що 19 вересня 2024 року зроблено відповідний актовий запис №5.
З листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15 квітня 2025 року, вбачається, що згідно даних Держгеокадастру, на час підготовки інформації відсутні дані про видачу державних актів на право власності на земельну ділянку, якими посвідчено права ОСОБА_3 на земельні ділянки. Проте, наявін відомості, що розпорядженням голови Підволочиської районної державної адміністрації від 18 квітня 2005 року за №252 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки членам колишнього ДСП ім. Л. Курбаса» ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки загальною площею 2,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Староскалатської сільської ради Підвлочиського району, в тому числі: - ділянка № НОМЕР_3 площею 1.93 га, угіддя - рілля; ділянка № НОМЕР_4 площею 0,14 га - пасовища.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №56/02-31 від 17 квітня 2025 року, приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Журавель С.С. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території Староскалатської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області на ім'я ОСОБА_1 піся ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю належного правовстановлюючого документа на спадкове майно, необхідного для вчинення нотаріальної дії. Крім того нотаріусом встановлено, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 , який спадщину прийняв, син ОСОБА_2 , який подав заяву про небажання спадкувати та син ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч.3 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до положень ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька ОСОБА_3 прийняв та звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Журавель С.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, однак у видачі такого свідоцтва, йому було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) отримати не може, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на ім'я спадкодавця стосовно спадкового майна.
Відповідно до положень ст.2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки спадкодавець - ОСОБА_3 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) площею 2,07 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності ДСП (КСП) імені Леся Курбаса, тому на даний час позивач як спадкоємець за законом позбавлений можливості підтвердити факт належності вказаної земельної частки (паю) спадкодавцеві, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Драус Ольга Олегівна до Скалатської міської територіальної громади в особі Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на земельну частку (пай) площею 2,07 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності ДСП (КСП) імені Леся Курбаса, без визначення меж земельної частки (паю) в натурі, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків