Справа № 459/1334/25
Провадження № 2/459/326/2025
(заочне)
04 серпня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Середницької І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 15 950,24 гривень кредитної заборгованості та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19.04.2021 відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 02.10.2024, будучи клієнтом банку, відповідач уклав з банком кредитний договір ABH0CT155101727877340854 щодо надання останньому кредиту в розмірі 12 000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 01.10.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (надалі - Кредитний договір). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування розташованими в рекламному буклеті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (кредитний договір), що підтверджується підписом у анкеті-заяві та Паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка». Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, відповідач, в свою чергу, порушив зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що станом на 24.04.2025 року становила 15 950,26 грн., з яких 11 826,17 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом, 3 941,12 грн. - заборгованість за відсотками, 182,97 грн - заборгованість за пенею. Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ «А-Банк». Тому представник позивача просить задовольнити позов.
Ухвалою від 22.05.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд з викликом сторін, який відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.
31.07.2025 сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача подав разом із позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомлений про розгляд справи належним чином.
Як передбачено ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 04 серпня 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 31 липня 2025 року, датою ухвалення даного рішення є саме 04 серпня 2025 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані представником позивача документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач 19.04.2021 ОСОБА_2 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», згідно якої ОСОБА_2 погодився, що дана анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування розташованими в рекламному буклеті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (кредитний договір), що підтверджується підписом у анкеті-заяві (а. с. 12).
02.10.2024, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_2 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101727877340854 (надалі - Заява).
За умовами Заяви відповідач отримав кредит в сумі 12 000 грн, строк кредиту 36 місяців з 02.10.2024 по 10.01.2027 включно, процентна ставка (фіксована) 85% на рік, розмір щомісячного платежу 939,15 грн, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 33809,48 грн. ( п.п.4-6,8,10 Заяви) (а. с. 15-17).
Згідно із п. 18 Заяви відповідач до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням: www.a- bank.com.ua , в повному об'ємі відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Крім цього, ОСОБА_2 підписавши дану Заяву погодився, що ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір. Він отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Згідно даних паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» встановлено: сума/ліміт кредиту 12 000 грн; строк кредитування 36 міс.; процентна ставка - 85 % річних; загальні витрати за кредитом 21809,48; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 33809,48 грн; реальна річна процентна ставка 129,85 % річних. Паспортом передбачено порядок повернення кредиту: щомісячними платежами по 939,15 грн (а. с. 13-14).
У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит зазначено, що дата видачі: 02.10.2024; сума кредиту за договором - 12 00,00 грн; проценти за користування кредитом 21 809,48 грн; загальна вартість кредиту 33 809,48 грн ( а. с. 18-19).
Вищевказані Заява та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» підписані відповідачем електронним підписом.
Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_2 підписав кредитний договір 02.10.2024 о 16:57:55 ( а. с. 21).
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 12 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.40355472.43816.65455 від 02.10.2024 та випискою по картці ОСОБА_1 за період з 02.10.2024 -23.04.2025 (а. с. 23-24).
Згідно розрахунку заборгованості за Заявою станом на 24.04.2025 заборгованість відповідача становить 15950,26 грн., з яких 11 826,17 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом, 3941,12 грн. - заборгованість за відсотками, яку просять стягнути з відповідача, 182,97- загальний залишок заборгованості за пенею (а. с. 22).
Також, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково вносив кошти для погашення кредиту у загальній сумі 1900 грн, зокрема: 04.11.2024 у сумі - 950 грн, 04.12.2024 у сумі 950 грн.
Оскільки відповідач не виконує своїх зобов'язань представник позивача звернувся до суду для захисту своїх порушений прав та стягнення заборгованості.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Також правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк зазначає, що формулярами і стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, які викладені на банківському сайті, згідно з якими і обслуговується відповідач, а анкетою-заявою, підписаною відповідачем, підтверджується той факт, що він був проінформований про умови кредитування в АТ «А-Банк».
Оскільки умови договору приєднання розроблялися банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як встановлено судом, 19.04.2021 відповідач ОСОБА_2 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», згідно якої ОСОБА_2 погодився, що дана анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування розташованими в рекламному буклеті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (кредитний договір), що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, а надана ним інформація є правдивою.
В подальшому 02.10.2024, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_2 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» ABH0CT155101727877340854 та паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка».
Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_2 підписав кредитний договір 02.10.2024 о 16:57:55.
Суд вважає, що вищевказана Заява підписана відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису є належними та допустимими доказами наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ «А-Банк» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за Заявою здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка належить позичальнику в сумі 12 000 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.40355472.43816.65455 від 02.10.2024 та випискою по картці ОСОБА_1 за період з 02.10.2024 -23.04.2025.
З виписки по рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач вносив кошти на виконання умов Заяви, зокрема: 04.11.2024 у сумі - 950 грн, 04.12.2024 у сумі 950 грн. Таким чином, відповідач підтвердив отримання ним кредитних коштів.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний договір кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даному Кредитному договорі. Також відповідач приступив до виконання даної Заяви, оскільки вносив кошти на погашення кредитної заборгованості.
Натомість відповідач, всупереч умовам Заяви свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Із розрахунку заборгованості за Заявою встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.04.2025 складає 15 950,26 грн., з яких 11 826,17 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом, 3 941,12 грн. - заборгованість за відсотками, яку просять стягнути з відповідача, 182,97 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ «А-Банк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 826,17 гривень слід задовольнити.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3 941,12 грн суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1-4 Заяви ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 12 000 грн, із встановленим строком кредиту у 36 місяців, тобто з 02.10.2024 по 10.01.2027.
Згідно з умовами Заяви сторонами погоджено сплату процентів за процентною ставкою (фіксована) - 85 % на рік.
За розрахунком позивача, заборгованість за процентами за період з 02.10.2024 по 24.04.2025, тобто в межах строку кредитування.
З врахуванням наведеного розрахунок заборгованості процентів за період з 02.10.2024 по 24.04.2025 в розмірі 3 941,12 грн. суд вважає обґрунтованим.
Тому, на підставі вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 3 941,12 грн, які були нараховані у межах строку кредитування.
Суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір ОСОБА_2 усвідомлював та підтвердив, що умови заяви для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.12 Договору у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.У випадку порушення клієнтом чи банком умов Договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. При цьому сторона договору, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
На виконання вказаного пункту Договору позивач здійснив нарахування пені в сумі 182,97 грн за невиконання умов договору.
Заявляючи зазначену вимогу, позивачем не враховано положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомо, що указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по даний час.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначені положення закону, стягнення пені у розмірі 182,97 гривень за Заявою від 02.10.2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Заявою про надання послуги "Швидка готівка" ABH0CT155101727877340854 від 02.10.2024 у розмірі 15 767, 29 грн., з яких 11 826,17 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом, 3 941,12 грн. - заборгованість за відсотками слід задовольнити частково.
Щодо стягнення з відповідачки судового збору, суд враховує, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №6005315486806 від 24.04.2025 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 394, 62 гривень, виходячи з такого розрахунку: 15 767,29 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 15 950,26 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2 422,40 гривень (сума сплаченого судового збору).
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за Заявою про надання послуги "Швидка готівка" ABH0CT155101727877340854 від 02.10.2024 у розмірі 15 767 ( П'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 29 копійок., з яких 11 826,17 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом, 3 941,12 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судові витрати в розмірі 2 394 (дві тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 62 копійки.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 04.08.2025.
Відомості про сторін:
позивач: Акціонерне товариства «Акцент-банк» (ЄДРПОУ:14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11);
відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: М. В. Мельникович