справа № 590/596/24
провадження № 2/361/5033/24
13.05.2025
Іменем України
13 травня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряІванової К.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача
У червні 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що 19 липня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 675610962 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 14 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 19 липня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 14 000,00 грн. на банківську карту відповідача - № 4149-49XX-XXXX-1309. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало умови договірних зобов'язань.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 675610962 від 19 липня 2020 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
У подальшому, 04 серпня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 01/04082023. Відповідно Реєстру прав вимог до вищевказаного договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45 972, 80 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов договірних зобов'язань, ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 45 972, 80 грн., яка складається з 13 999 грн. - заборгованості по кредиту, 31 973, 80 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Також позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та 5 000 грн. - витрати на правову допомогу.
Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог
16 липня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Герасимовської Н.М. надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал». Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги за договором № 675610962 від 19 липня 2020 року та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договорами факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 й № 05/0820-01 від 05.08.2020. Крім того, позивачем не доведено факт переходу права вимоги до відповідача за договором № 675610962 від 19.07.2020 на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал». З огляду на все вищевикладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 24 липня 2024 року вищевказану справу направлено за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 06 вересня 2024 року прийнято справу до провадження судді та призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви представник ТОВ «Юніт Капітал» просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглядати справу за відсутності представника товариства.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Герасимовська Н.М. визнала те, що відповідач отримала кредит у розмірі 14 000 грн., однак заперечувала проти того, що відповідач укладала додаткові угоди про продовження строку кредитування. Крім того, вказувала, що відсутні належні докази щодо переходу на користь ТОВ «Юніт Капітал» прав вимоги за кредитним договором. З наведених підстав, просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обставини справи, що встановлені судом
Відповідно до Договору кредитної лінії № 675610962, укладеного 19 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірах кредитного ліміту на суму 14 000 грн. 00 коп., на умовах строковості, зворотності, платності.
Судом з'ясовано, що вищевказаний договір про надання кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «95FZ6Y2W».
У п. 1.2 договору сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 18.08.2020.
Згідно доданого позивачем платіжного доручення АТ КБ «ПриватБанк» від 19.07.2020 відповідачу перераховано кредитні кошти у розмірі 14 000 грн.
Відповідно до п. 1.1, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п.п.п. 1.3., 1.4., 1.5. Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,58 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У п. 1.4. сторони досягли домовленості щодо того, що у випадку, якщо Позичальник користуватиметься Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2. договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно з п. 1.5. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного у п. 1.2., виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 3.3. у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту та процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення повернення заборгованості починаючи з першого дня порушення до дня погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з Додатковими угодами від 21.08.2020, 17.09.2020 до Договору № 675610962 від 19.07.2020, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, строк кредитування продовжувався.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 675610962 від 19.07.2020.
ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладали Додаткові угоди № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, якими продовжували строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2022 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 108 від 17.11.2020, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 675610962 від 19.07.2020, загальний розмір заборгованості складає 34 311, 78 грн.
Крім того, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
У подальшому, 04 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 01/04082023, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за вищевказаним договором факторингу № 01/04082023 від 04 серпня 2023 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі - 45 972, 80 грн.
З Виписки з особового рахунка за кредитним договором № 675610962 видно, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії від 19.07.2020 станом на 14 травня 2024 року становить 45 972 грн., та складається з: 13 999, 00 грн. - заборгованості по кредиту, 31 973, 80 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала вищезазначений договір, за умовами якого отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «95FZ6Y2W», який був надісланий відповідачу.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір № 675610962 від 19 липня 2020 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
Так, відповідно до умов Договору № 675610962 від 19 липня 2020 року, відповідач ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 14 000 грн., строком на 30 днів, тобто до 18.08.2020, орієнтовну загальну вартість кредиту сторонами у договорі погоджено у розмірі 16 436 грн.
Судом з'ясовано, що відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов'язання за наведеним договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, у даній справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки нарахування та стягнення процентів за користування кредитними коштами поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.
Так, враховуючи те, що строк дії договору встановлено його умовами, проценти після закінчення строку його дії, тобто після 18.08.2020 нараховувалися безпідставно, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 675610962 від 19.07.2020 у розмірі загальної вартості кредиту на суму 16 436 грн., з яких 14 000 грн. - сума кредиту, 2 436 грн. - відсотки.
Посилання представника позивача та долучені до позову Додаткові угоди від 21.08.2020 та 17.09.2020 щодо продовження строку кредитування у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов Договору № 675610962 від 19.07.2020, суд вважає недоведеними, оскільки такі угоди не містять належного їх підписання стороною відповідача, зокрема одноразовим ідентифікатором, не підтверджують обізнаності ОСОБА_1 про продовження строку, встановлення відповідної відсоткової ставки, що застосовується на строк продовження кредитування.
Крім того, у наданих позивачем Додаткових угодах від 21.08.2020 та 17.09.2020 вказано, що вони укладені на підставі звернення позичальника, однак належних та допустимих доказів звернення відповідача ОСОБА_1 з відповідними заявами до суду позивачем не надано, як і не надано оновлених графіків розрахунків, які б містили, зокрема, загальну вартість кредиту для позичальника, з якими відповідач ознайомлена.
Щодо аргументів представника відповідача стосовно ненадання позивачем доказів відступлення прав вимоги, суд дійшов таких висновків.
За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Так, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01.
У п. 1.3 вищевказаного договору факторингу зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , оскільки підписання реєстру права вимоги № 108 відбулося 17 листопада 2020 року, тобто після укладення договору № 675610962 від 19 липня 2020 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. 04 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 01/04082023, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 675610962 від 19.07.2020.
Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Відтак, позивачем надано належні та допустимі докази щодо оформлення та підписання вищевказаних договорів про відступлення права вимоги, а також реєстрів прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 675610962 від 19.07.2020, тому суд вважає доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем доказів відступлення прав вимоги необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за Договором № 675610962 від 19 липня 2020 року у розмірі 16 436 грн., з яких: 14 000 грн. - сума кредиту, 2 436 грн. - нарахований процент.
Щодо судових витрат
Відповідно до платіжної інструкції від 05.06.2024 № 2431, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, позивачу надавалася правова допомога Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» згідно Договору про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 від 22.02.2024, вартість наданих послуг становить 5 000 грн.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 866, 00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 1 787, 50 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 675610962 від 19 липня 2020 року у розмірі 16 436 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на судовий збір у розмірі 866
(вісімсот шістдесят шість) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 1 787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ - 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, оф. 10, м. Київ, 01024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН