Справа № 361/4644/25
Провадження № 2/361/1605/25
24.07.2025
про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи
24 липня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Малініної Катерини Миколаївни про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства та стягнення аліментів,
У провадженні суду перебуває вище зазначена справа.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання 05 червня 2025 року о 11 год. 00 хв.
12 червня 2025 року Вх. № 29613 представник ОСОБА_1 адвокат Малініна К.М. подала клопотання про призначення судової експертизи у справі, яке мотивувала тим, що для визначення питання батьківства ОСОБА_2 щодо дитини - ОСОБА_3 є необхідність проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Просила суд: призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи»; на розгляд та вирішення експерта поставити запитання: чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , матір'ю якого є ОСОБА_1 .?; експерта (тів) попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України; питання щодо відібрання відповідних зразків, які необхідні для проведення судово молекулярної-генетичної експертизи покласти на Державну спеціалізовану установу «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи»; оплату за проведення судово молекулярної-генетичної експертизи та усі витрати, пов'язані з її проведенням покласти на відповідача.
У судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Малініна К.М. (брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції) підтримали вимоги заяви та просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Клопенко О.О. частково заперечив проти клопотання про призначення судової експертизи.
Зауважив, що мати позивачки є медичним працівником має багато товаришів серед працівників Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи», а тому відповідач має сумніви щодо достовірності проведення експертизи у зв'язку з чим просив проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Крім того, відповідач не погоджується одноособово оплачувати вартість проведення судово молекулярної-генетичної експертизи та пропонує витрати за її проведення розділити порівну між позивачкою та відповідачем.
Представник третьої особи - подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вивчивши клопотання представника позивачки, враховуючи думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
З огляду на ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно зі ст. 104 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи; питання, з яких експерт має надати суду висновок; особу (осіб), якій доручено проведення експертизи; перелік матеріалів, що надаються для дослідження; інші дані, які мають значення для проведення експертизи, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Як вбачається із ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відтак, визначення питань для проведення експертизи є прерогативою суду і його правом, а не обов'язком. Сторонам лише надана можливість формулювати питання та вносити їх на розгляд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Як вбачається матеріалів справи, позивач пред'явив до відповідачки позов про встановлення факту батьківства.
Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц вказано, що: експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зазначив, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18).
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року в справі № 645/1098/18 зазначено, що при вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька. Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Калачова проти російської федерації №3451/05, §34, від 07 травня 2009 року).
Суд, виходячи з принципів об'єктивності та диспозитивності, враховуючи, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі генетики, є необхідність у призначенні судової молекулярно-генетичної експертизи, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника позивачки про призначення експертизи у справі та переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експерту.
Відповідно до ч. 3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної власності, а також судові експерти, які не є працівникам зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.(ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу»).
Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, з урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», суд доручає проведення даного виду експертизи експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» за адресою: 03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4.
Доводи представника відповідача щодо зміни експертної установи, яка була запропонована представником позивачки, у зв'язку з тим, що мати позивачки є медичним працівником, є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Суд, також, бере до уваги, пояснення у судовому засіданні позивачки, яка пояснила, що її мати дійсно працює у Броварській лікарні на посаді повара.
Крім того, сторона, яка незгодна з експертним висновком має право надати свої заперечення обґрунтовуючи їх, подати клопотання про проведення додаткової експертизи тощо.
У зв'язку із призначенням у справі судової молекулярно-генетичної експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи.
Суд враховуючи справедливість, як одну із основоположних засад цивільного судочинства, предмет позову даної справи, дійшов висновку про те, що витрати на проведення експертизи необхідно покласти на позивачку та відповідача у рівних частинах.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 77, 81, 103, 104, 105, 252, 259, 260, 261, 268, 298, 353 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Малініної Катерини Миколаївни про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - задовольнити частково.
Призначити у цивільній справі № 361/4644/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства та стягнення аліментів - судову молекулярну-генетичну експертизу.
На вирішення судовим експертам поставити такі питання:
1)Чи може бути біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
2)Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_2 та малолітньою дитиною ОСОБА_3 ?
Проведення експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» ЄДРПОУ 23698049, адреса: 03038, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4.
Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
У розпорядження судовим експертам надати матеріали цивільної справи № 361/4644/25.
Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одночасно з'явитися за викликом експертної установи за першою вимогою.
Витрати на проведення експертизи, покласти на позивачку ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 у рівних частинах.
Провадження у справі № 361/4644/25 зупинити на час проведення експертизи з дня її призначення.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Гізатуліна