Справа № 458/779/25
2/458/328/2025
про залишення позовної заяви без руху
04.08.2025 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Волинець М.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Миньо Микола Миколайович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з іноземцем, -
31.07.2025 позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Миньо М.М., подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з іноземцем. Просила розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.08.2010 Управлінням громадянського стану м. Люблін, Республіка Польща, акт одруження №1506/2010.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач є громадянкою України, відповідач у справі є громадянином Польщі, який проживає в Республіці Польща.
Відповідно ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої він є (с. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до ст.110 СК України розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» подружжя, будучи громадянами різних держав, можуть обрати право, яке буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу. Таке можливо, тільки якщо вони не мають спільного місця проживання або якщо особистий закон кожного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 Верховний Суд України зазначає, що в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає на Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України.
За ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого
Приписами ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Разом із тим, місцем проживання відповідача в позовній заяві вказано Республіка Польща, тобто місцем проживання відповідача є іноземна держава, суду необхідно буде, в разі відкриття провадження у справі, направляти копію позовної заяви та доданих до неї документів до Республіки Польщі через Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54.
Згідно п 2.3. вказаної Інструкції Доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.
Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Відповідно до ст. 5 Договору між Україною та Республікою Польщею про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додати до документів, що пересилаються, їх переклад на мову іншої Договірної Сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, підпис якого має бути офіційно посвідчений, або присяжним перекладачем однієї з Договірних Сторін
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з іноземцем слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала десятиденний строк для усунення вищезазначених недоліків, а саме - надати суду засвідчений переклад на польську мову копії позовної заяви та копії всіх документів, що додано до позовної заяви для відповідача.
Керуючись ст. ст. 175,177,185, 353ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Миньо Микола Миколайович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з іноземцем - залишити без руху.
Надатипозивачу 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу. Копію ухвали негайно направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марія ВОЛИНЕЦЬ