Справа № 457/974/25
провадження №3/457/426/25
04 серпня 2025 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Василюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
15.06.2025 року о 19 год 38 хв у м. Трускавець по вул. Суховоля, 63 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки Jets з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 1655, 1595. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Правопорушник не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за місцем проживання, вказаним у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення. Конверт з повісткою про виклик у судове засідання було повернуто адресанту у зв'язку з закінченням терміну зберігання. На думку судді, правопорушник свідомо не з'явився до органу поштового зв'язку, адже був обізнаний з тим фактом, що лист адресований йому судом.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом відзначається, що інформація про день, час та місце розгляду даної справи завжди завчасно розміщувалась на офіційному сайті https://trm.lv.court.gov.ua Трускавецького міського суду Львівської області в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», інформація якого є відкритою та загальнодоступною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що незважаючи на всі, передбачені законом заходи, вжиті судом, для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час, день та місце судових засідань ОСОБА_1 ,будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення в судове засідання не з'явився та не звертався до суду із запитом про рух даної справи про адміністративне правопорушення та її судовий розгляд.
А тому, беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно з якою ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши CD-R диск, який був скерований з матеріалами протоколу, суддя приходить до наступних висновків.
Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362741 від 15.06.2025 року, рапортом інспекторки СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Пацевко М. від 15.06.2025 року, відеозаписом події адміністративного правопорушення від 15.06.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.06.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.06.2025 року.
Процесуальна форма та зміст протоколу серії ЕПР1 №362741 від 15.06.2025 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
З приводу наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362741 від 15.06.2025 року складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відеоносіях.
Відповідно суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.
У протоколі ЕПР1 №362741 від 15.06.2025 року зазначено, що велася відеофіксація. У судовому засіданні досліджено вказаний відеозапис.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та дослідженим у судовому засіданні відеоматеріалом фіксації правопорушення.
Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.
Тому суддя вважає, що невиконання такого обов'язку з боку водія ОСОБА_1 є грубим порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
З приводу складених протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362741 від 15.06.2025 року суддя зазначає, що процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А тому, оскільки 15.06.2025 року о 19 год 38 хв у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, працівники поліції запропонували пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від такої процедури, що зафіксовано у відповідному направленні та на відеозаписі.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами доказами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею.
З приводу того, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, а не авто, суд наголошує на наступному.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Дана позиція узгоджується з практикою Львівського апеляційного суду (справа № 457/2055/24 від 27.03.2025 року).
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, вчинення правопорушення під час дії воєнного стану, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне відносно ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 283-287 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. В. Василюк