Справа № 444/2514/25
Провадження № 1-кп/444/312/2025
04 серпня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
номер кримінального провадження № 12025141310000129, відомості про якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 року
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Артасів, Жовківського району, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одружений, має на утримані одну малолітню дитину, не працює, не інвалід, не адвокат, не депутат, не нотаріус, раніше не судимий, освіта середня, УНЗР 20040319-10996, ІПН 3806401691, паспорт 010080666 від 26.12.2022 р. орган 4628, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,
ОСОБА_3 , будучи визнаний винним постановою Жовківського районного суду Львівської області від 25.03.2024 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постановсуду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом, зокрема: 21.03.2025 керував автомобілем «FIAT DOBLO» р.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі в с. Боянець, Шептицького району, Львівської області, був зупинений працівниками ПОГ СВГ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області. Крім цього, 14.04.2025 керував автомобілем «Форд Ескорт» р.н.з. НОМЕР_2 рухаючись по автодорозі Р-15 неподалік с. Боянець, Шептицького району, Львівської області, був зупинений працівниками СР1І11 ВнП №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно невиконує судові рішення, а саме постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з»ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз»яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз»яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні злочину свою вину визнав повністю і пояснив, що дійсно йому відомо було про постанови суду відповідно до яких він був неодноразово позбавлений права керування та продовжував неодноразово керувати автомобілем. Пояснив, що автомобіль використовував для власних цілей.
Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред»явленого йому кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він умисно невиконував судові рішення, а саме постанови суду, що набрали законної сили, а тому суд його дії кваліфікує за ст. 382 ч. 1 КК України.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 , згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
При обрані покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи, а саме, дані, що характеризують особу підсудного, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини, і з врахуванням наведеного перспективи його виправлення та попередження з його боку нових злочинів, а саме, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судився, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра, не інвалід, одружений, має на утримані малолітню дитину.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_3 є його розкаяння у вчиненому, так як він в судовому засідання повністю визнав свою вину та дав правдиві покази про обставини вчиненого ним правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочин, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, характеризуючі дані, відсутність обставин, що обтяжують, а тому, суд приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченим покарання в межах санкції статті 382 ч. 1 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.
Крім цього, суд, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро покаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з часу проголошення даного вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1