Справа №443/1174/25
Провадження №2-а/443/29/25
іменем України
31 липня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Шальвіра І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
за участю:
представника позивача Сокальського Д.А.,
представника відповідача Цьороха Ю.Р., -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач), у якому просить:
визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 55-2/25 від 17 червня 2025року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000грн;
адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити з підстав передбачених частиною 9 ст. 38 КУпАП та п. 1, 7 частини 1 ст.247 КУпАП в зв'язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною 9 ст. 38 КУпАП, та відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;
стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при поданні позову до суду в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП. Відповідач грубо порушив вимоги статей 246, 248, 249, 257, 276, 277-2, 285 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян, відповідачем не був проведений взагалі. Справа про адміністративне правопорушення 17 червня 2025 року не розглядалась взагалі, сторони не викликались і не повідомлялись. Безпосередні, безспірні докази вини позивача, протиправності його діяння, шкоди та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діянням та шкодою в матеріалах справи відсутні. Відповідачем не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і її винність не доведена.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.90-94), в обґрунтування якого покликаючись на те, що 5 червня 2025 року на адресу представника ОСОБА_1 було направлене повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 17 червня 2025 року о 10 год. 00 хв. за місцем знаходження ІНФОРМАЦІЯ_3 . На призначений день та час представник ОСОБА_1 та Павлик В.А. не з'явились. 60 денний термін з дня набрання чинності Змін, що вносяться до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 563 від 16 травня 2024 року, минув 16 липня 2024 року. Отже, ОСОБА_1 порушив абз. 3 підпункту 10-1 п. 1 Правил. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто порушення військовозобов'язаним правил військового обліку, вчинених в особливий період, що виразилось в тому що ОСОБА_1 в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року не уточнив свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного Резерв +. ОСОБА_1 законно притягнуто до адміністративної відповідальності протягом забезпеченого ст. 38 КУпАП однорічного терміну з дня вчинення адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини та мотиви.
Представник відповідача позов не визнав, покликаючись на викладені у відзиві обставини та мотиви.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.82-84).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.77-78).
Ухвалою від 23.07.2025 постановлено проводити всі судові засідання у справі з представником позивача в режимі відеоконференції (а.с.87-88).
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до даних з особової картки ОСОБА_1 призваний на строкову військову службу (зарахований у запас) 01.04.2010. Відмітка про прийняття на облік зроблено 23.01.2025 із поміткою «прибув з тих, що не стали на в/о». Також наявний відповідний штрихкод (а.с.60-61).
За змістом протоколу №55/24 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 23.01.2025 встановлено, що 23.01.2025 в 17 год 00 хв ОСОБА_1 , прибув в ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення військово-облікових даних. Відповідно до даних, отриманих з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у жодному з ТЦК та СП, а також те, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів, починаючи з 16.05.2024, свої персональні дані. Дії ОСОБА_1 суперечать правилам військового обліку: абз. 3 підпункту 10-1 п. 1 правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних); абз. 1 підпункту 1 п.1 Правил. У протоколі наявний запис про визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, наведені надані ним пояснення та наявні особисті підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.18-20).
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 14.03.2025 скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №55/25 від 23.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП направлено на новий розгляд до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті позовних вимог відмовлено (а.с.35-41).
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 16.04.2025 скасовано постанову № 55-1/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 24.03.2025 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 гривень, і надіслано справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У решті позовних вимог відмовлено (а.с.28-34).
Згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №55-2/25 від 17.06.2025 по справі про адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП:
визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (а.с.71-72).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень і накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Норми права, які застосував суд.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію».
Відповідно до положень абзацу 3 статті 4 Закону України «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
В Україні, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено, а отже, на даний час в Україні діє особливий період.
Розділом II Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Нормою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно з вимогами частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Статтю 22 цього Закону викладено у новій редакції відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024.
Згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У пункті 2 постанови КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 зазначено, що вона набирає чинності одночасно із Законом України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», але не раніше дня її опублікування.
Таким чином, громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктів 8, 9, 10 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381, складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення (далі - справа). Матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4).
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до диспозиції частини 3 статті 210 КУпАП адміністративним правопорушенням є Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку), в особливий період.
Нормою частини 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу (частина 2 статті 268 КУпАП).
Відповідно до приписів частини 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Нормою статті 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнені обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що уповноваженою особою (начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 17.06.2025 ухвалено постанову №55-2/25 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам сторін, суд зазначає, що ухваленню уповноваженим органом (посадовою особою) постанови по справі про адміністративне правопорушення передує розгляд цієї справи, порядок проведення якого чітко регламентований Кодексом України про адміністративне правопорушення і його дотримання відповідним уповноваженим органом (посадовою особою) є обов'язковим.
Так, з системного аналізу статей 268, 277-2, 179, 280 КУпАП випливає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути своєчасно та належним чином сповіщена про дату і місце розгляду справи, оскільки справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута саме в її присутності. Єдиним винятком з цього правила, що дозволяє розглянути справу за відсутності цієї особи, є наявність даних про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і за умови, що від неї не надійшло клопотання про її відкладення.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних фактичних даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 було своєчасно та належно сповіщено ІНФОРМАЦІЯ_4 про місце і час розгляду справи.
Суд зазначає, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів пункту 3 частини другої статті 19 КАС України, не поширюється (див. висновки Верховного Суду у постанові від 25 травня 2022 року в справі №465/5145/16-а (адміністративне провадження № К/9901/44181/18), постанові від 30 серпня 2022 року в справі №683/743/17 (адміністративне провадження № К/9901/4340/18).
Окрім цього, суд зауважує, що повноваження адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
За наведених обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягала скасуванню саме з процедурних підстав. У зв'язку з цим, суд не надає оцінки іншим аргументам сторін, які стосуються питань доведеності чи недоведеності допущення відповідачем порушень.
Також, з огляду на викладені вище мотиви та зважаючи на те, що питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог частини 3 статті 286 КАС України вважає за необхідне надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі статті 19 Конституції України, статей 2, 235, 245, 268, 277-279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 55-2/25 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 17.06.2025 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Складання повного рішення суду відкласти на три дні.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 04 серпня 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів