Справа № 442/4576/25
Провадження №3/442/1513/2025
Іменем України
04 серпня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановила:
В провадження Дрогобицького міськрайонного суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №557218м від 12.06.2025 вбачається, що 13.03.2025 о 12.40 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 в приміщенні пункту обміну валют висловлювалась нецензурною лайкою та образливо чіплялась до ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї провини не визнала і пояснила, що ОСОБА_3 провокував її сестру ОСОБА_4 на конфлікт, під час якого вона їх розбороняла. Жодного конфлікту, тим більше хуліганських дій вона не вчиняла. Чому поліцією складено протокол їй не зрозуміло.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме: громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №557218 від 12.06.2025;
- лист т.в.о.начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області В.Шуби на ім'я начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області В.Петрика про скерування для повторного, повного та всебічного розгляду в межах компетенції та реєстрації в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області звернення ОСОБА_5 від 23.01.2025 щодо можливого вчинення відносно неї протиправних дій, зокрема нанесення їй тілесних ушкоджень та звернення ОСОБА_6 від 13.03.2025 щодо можливого вчинення відносно нього протиправних дій;
- лист заступника начальника відділу поліції - начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області О.Ортинського на ім'я ТВО начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області В.Ковташинцю про скерування матеріалів у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направлення матеріалів, зареєстрованих в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області №12470 від 20.05.2025 для їх розгляду згідно Закону України «Про звернення громадян» та положення «Про порядок розгляду звернення та організації особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затв. наказом МВС України від 15.11.2017 №930 або ж в порядку, визначеному розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- копія електронного звернення ОСОБА_2 від 05.05.2025 до Приймальні громадян Національної поліції України з приводу бездіяльності поліції м.Дрогобич,
- лист начальника відділу поліції Територіального підрозділу Дрогобицького районного відділу поліції В.Ковташинця на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про внесення даних до ІКС ІПНП та перевірку фактів;
- заяву ОСОБА_9 на ім'я начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 23.01.2025 про проведення профілактичної бесіди та прийняття мір до ОСОБА_10 , яка 22.01.2025 орієнтовно о 17.00 год., перебуваючи на вул.22 Січня поблизу Дрогобицької РДА в м.Дрогобичі погрожувала їй фізичною розправою та нецензурно висловлювалась в її сторону;
- заяву ОСОБА_2 на ім'я начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 13.03.2025 про прийняття міри до ОСОБА_11 та її сестри ОСОБА_12 , які 13.03.2025 орієнтовно о 13.10, перебуваючи в м.Дрогобичі на вул.П.Орлика вчинили з ним конфлікт, в ході якого погрожували йому та його дочці фізичною розправою, якщо вона не відмовиться від спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_13 ;
- лист заступника начальника відділу поліції - начальника СВ дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на ім'я начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області В.Петрика про скерування матеріалів для перевірки,
- копію матеріалів за зверненням ОСОБА_2 , а саме: доповідну записку ст.ДОП ВП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Довгуна І.І. начальнику Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 21.03.2025 за результатами звернення ОСОБА_2 по факту конфлікту з ОСОБА_14 ; пояснення ОСОБА_2 від 13.03.2025; копія паспорта ОСОБА_2 ; рапорт ДОП ВП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області І.Довгуна від 21.03.2025 на підставі звернення ОСОБА_2 по факту конфлікту з ОСОБА_14 ; лист-відповідь начальника В.Петрика ОСОБА_15 про результати розгляду його звернення, яке зареєстровано в ІТС ІПНП №8949 від 13.03.2025, повідомлено, що з громадянкою ОСОБА_16 проведено профілактичну бесіду виховного характеру, щодо недопущення конфліктних ситуацій в майбутньому,
- копію матеріалів за зверненням ОСОБА_16 , а саме: лист начальника сектору дізнання Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області І.Тимчишина; рапорт - фабула ЄО на підставі заяви ОСОБА_16 від 13.03.2025, про те, що в АДРЕСА_3 в обміннику валют відомий їй чоловік наніс їй тілесні ушкодження ногою; заяву ОСОБА_16 від 13.03.2025; пояснення ОСОБА_2 від 17.03.2025; Рапорт ст.ДОП ВП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області І.Довгуна на ім'я начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області В.Петрику від 24.03.2025; лист начальника Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області на ім'я ОСОБА_17 ;
- відеозапис, на якому зафіксовано подія, що стала підставою для оформлення даних матеріалів. На відео зафіксовано конфлікт між заявником та іншою особою, а ОСОБА_1 , фактично намагається його припинити.
У правовому висновку Верховного Суду України, сформульованого в рішенні від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17кс12), дано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснено відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Як зазначено вище, об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Таким чином, відсутність хоча б однієї обов'язкової складової складу адміністративного правопорушення свідчить про відсутність складу такого правопорушення, а для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Однак, в ході розгляду даного провадження не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_1 своїми діями порушила громадський порядок, що такі були вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, або ж що її дії супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення не встановлено.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП, виноситься постанова про закриття справи.
Враховуючи, що зазначені обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП у діях ОСОБА_1 , вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7,9,245,247,251, 252,256,279,280,283,284,294 КУпАП
постановила:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Павлів З.С.