13 вересня 2006 р.
№ 2/65пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б.-головуючого
Гоголь Т.Г.
Рогач Л. І.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя
на постанову
від 24.07.2006 Донецького апеляційного господарського суду
у справі
№2/65пд господарського суду Донецької області
за позовом
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства “Регалс» м.Маріуполь;
2) Відкритого акціонерного товариства “Завод технологічного обладнання» м. Маріуполь
за участю третьої особи
Малого приватного підприємства “Галакс» м. Маріуполь
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції на постанову від 24.07.2006 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 2/65пд господарського суду Донецької області.
Однак, касаційний перегляд згаданого судового акта не може бути здійснено Вищим господарським судом України у зв'язку з наступним.
В частині 1 пункті 1 статті 12 ГПК України зазначено зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Однак, 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень пункту 1 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17 вказаного Кодексу, справа за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції.
Позивачем у даній справі є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень.
Таким чином спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Оцінку правомірності звернення з позовом суб'єкта владних повноважень відповідно до приписів пункту 1 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України має давати відповідний адміністративний суд, а не суд господарської юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що касаційна скарга в цій справі була подана після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а тому з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень вказаного кодексу не може бути передана з Вищого господарського суду України безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
За вказаних обставин у Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя не було правових підстав подавати касаційну скаргу на судові рішення, прийняті у цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду чи безпосередньо передана ним до Вищого адміністративного суду України оскільки касаційна скарга в цій справі має подаватися до Вищого адміністративного суду України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного, в прийнятті вказаної касаційної скарги в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала.
Керуючись статтями 1, 2, 108 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити в прийнятті касаційної скарги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції на постанову від 31.07.2006 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 41/66пд господарського суду Донецької області до провадження Вищого господарського суду України.
Повернути касаційну скаргу Жовтневій МДПІ, а справу скерувати до господарського суду Донецької області.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Т. Гоголь
Л. Рогач