Справа № 134/1585/24
2-о/134/7/2025
Іменем України
29 липня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
присяжних Франчук Л.І., Каухової В.В.
за участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.
представника заявника - адвоката Лукавського І.А.
представника органу опіки та піклування - адвоката Панасюка В.Б.
адвоката особи, стосовно якої розглядається справа, - Зянько Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, заінтересована особа - орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради,
встановив:
02 вересня 2024 року ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернувся в суд із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа - орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він з 2020 року здійснює догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства безтерміново. Внаслідок психічного захворювання у ОСОБА_2 наявні обмеження до самообслуговування, здатності контролювати свою поведінку, здатності до орієнтації та спілкування. Раніше за ОСОБА_2 доглядала його мати ОСОБА_3 , але вона хворіла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Заявник вказує, що після смерті матері ОСОБА_2 він взяв увесь догляд за ним на себе та з 01 квітня 2024 року перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації, де йому призначено щомісячну грошову допомогу як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного розладу.
Через хворобу ОСОБА_2 не може приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому, розпорядитися своєю пенсією.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, потребує постійного стороннього догляду, заявник просить визнати ОСОБА_2 недієздатним та встановити над ним опіку.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 03 вересня 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 23 вересня 2024 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку експертизи.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 06 червня 2025 року поновлено провадження у справі. Цією ж ухвалою доручено керівнику Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_2 адвоката для здійснення представництва його інтересів під час розгляду даної справи.
23 червня 2025 року від адвоката ОСОБА_2 - Зянько Н.Г. до суду надійшов відзив на заяву, у якому вона вказує, що наявний в матеріалах справи висновок судово-психіатричної експертизи може бути підставою для визнання ОСОБА_2 недієздатним за умови вирішення питання щодо наявності у заявника ОСОБА_1 права на звернення до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення опіки, адже в силу положень ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги, однак, заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є його родичем.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 27 червня 2025 року постановлено замінити присяжну ОСОБА_4 на іншого присяжного в зв'язку із увільненням від виконання обов'язків присяжного Крижопільського районного суду Вінницької області за її письмовою заявою.
Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 14 липня 2025 року зобов'язано орган опіки та піклування надати матеріали, які стали підставою для затвердження подання про доцільність призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .
Також в судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо участі під час розгляду даної справи ОСОБА_2 . Заявник вказав, що може забезпечити його прибуття до суду, однак ОСОБА_2 за своїм психічним станом не буде усвідомлювати того, що відбувається, а також незрозуміло, як він буде себе поводити. Інші учасники справи вважали недоцільним виклик ОСОБА_2 , оскільки з висновку судово-психіатричної експертизи вбачається його абсолютна неспроможність давати будь-які пояснення по справі.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 23 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника заявника - адвоката Лукавського І.А. про повернення відзиву, поданого адвокатом Зянько Н.Г.
В судовому засіданні 29.07.2025 представник заявника - адвокат Лукавський І.А. підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Вказав, що ОСОБА_2 не може самостійно отримувати пенсію та вчиняти навіть дрібні побутові правочини, він потребує постійного стороннього догляду та допомоги. Хоча заявник не родич ОСОБА_2 , однак він єдиний, хто забезпечує йому належні умови для життя. Вони проживають однією сім'єю в будинку, де ОСОБА_2 проживав зі своєю матір'ю. Після її смерті він залишився безпорадним, інших родичів, які б могли доглядати за ним, немає. Для належного виконання ОСОБА_1 функцій опікуна, зокрема отримання пенсії, вирішення інших питань, необхідним є визнання ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки. Заявник за станом здоров'я та матеріальним становищем може виконувати функції опікуна, ОСОБА_2 звик до нього та не йде на контакт з іншими особами.
Представник заінтересованої особи - органу опіки та піклування Крижопільської селищної ради - адвокат Панасюк В.Б. підтримав подання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 . Вважає, що наявні підстави для задоволення заяви в повному обсязі. Також адвокат Панасюк В.Б. надав для огляду в судовому засіданні матеріали особової справи ОСОБА_2 № А/0042/2024, заведеної 03.10.2024 року органом опіки та піклування Крижопільської селищної ради.
Адвокат ОСОБА_2 - Зянько Н.Г. заперечила проти задоволення заяви, з підстав, наведених нею у відзиві.
Заслухавши представника заявника, представника органу опіки та піклування, адвоката особи, стосовно якої розглядається справа, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АА № 066619 від 24 червня 1997 року.
Згідно витягу з реєстру Крижопільської територіальної громади № 2024/008659549 від 22.07.2024, місце проживання ОСОБА_2 з 11 червня 1992 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
За цією ж адресою з 11 квітня 2023 року зареєстроване місце проживання заявника ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Крижопільської територіальної громади № 2023/002931320 від 11.04.2023 року.
Згідно довідки старости Тернівського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 11 квітня 2023 року № 243, постійний догляд за ОСОБА_2 здійснює ОСОБА_1 , оскільки інших родичів, які б здійснювали догляд, немає.
Згідно з довідкою управління соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації Вінницької області від 16 квітня 2024 року № 373, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації (№ 2 Крижопіль) та йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2000 року № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею», з 01 квітня 2024 року по 30 вересня 2024 року призначено щомісячну грошову допомогу, як особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Та обставина, що заявник знаходиться на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації (№ 2 Крижопіль) та отримує допомогу на догляд за ОСОБА_2 підтверджується також довідкою управління соціального захисту населення № 2 Крижопіль від 23 липня 2025 року № 402.
Відповідно до висновків лікарської комісії КНП «Крижопільська окружна лікарня інтенсивного лікування» щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 2 від 13 вересня 2023 року, № 1 від 27 березня 2024 року, № 4 від 30 вересня 2024 року, № 3 від 24 березня 2025 року, хворий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалід ІІ групи внаслідок психічного розладу, встановленої 24 червня 1997 року, проживає разом з ОСОБА_1 в с. Тернівка. Хворий ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.
Згідно висновку ФОП ОСОБА_5 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 10 від 21 серпня 2024 року, ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тернівка Тульчинського району Вінницької області у віці 86 років померла ОСОБА_3 .
Документів на підтвердження того, що ОСОБА_3 була матір'ю ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 299 від 24 квітня 2025 року, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості тяжкого ступеня з відхиленнями у поведінці (F72.8). ОСОБА_2 внаслідок свого захворювання не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням виконавчого комітету Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 18 жовтня 2024 року № 477 затверджено подання про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном повнолітнього ОСОБА_2 у разі визнання судом його недієздатним.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно положень ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, у наведеній нормі законодавець чітко вказує, що положення стосовно змагальності та меж судового розгляду у справах окремого провадження не застосовується. Проте, як заявники, так і заінтересовані особи не позбавлені можливості надавати докази в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Верховний Суд у постанові від 25 грудня 2024 року у справі № 209/2893/22 звернув увагу на те, що першочерговим у цій категорії справ є з'ясування судом наявності правосуб'єктності заявника, а саме, чи належить він до певної групи осіб, які мають право на подання заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна. Також у даній постанові досліджувалося питання хто є близькими родичами та/або членами сім'ї. Зокрема, в мотивувальній частині постанови вказано, що: «Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім'ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв'язків та стосунків.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання».
Суд вважає слушними доводи адвоката Зянько Н.Г. про те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності правосуб'єктності заявника ОСОБА_1 на звернення до суду із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є родичами.
Доводи сторони заявника про те, що ОСОБА_1 є членом сім'ї ОСОБА_2 суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Так, у поданні органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 взагалі не вказано ким вони доводяться один одному, лише зазначено, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та готовий виконувати опікунські обов'язки відносно останнього.
З наявного в матеріалах особової справи ОСОБА_2 акта обстеження умов проживання № 39 від 03.10.2024 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за цією адресою проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У будинку належні умови проживання.
Водночас заявник ОСОБА_1 з 21 жовтня 2013 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним штампом в його паспорті. В матеріалах особової справи ОСОБА_2 міститься заява ОСОБА_7 від 04.09.2024 року про те, що вона не заперечує, щоб її чоловіка ОСОБА_1 було призначено опікуном ОСОБА_2 .
Будучи присутнім в судовому засіданні 14 липня 2025 року, заявник пояснив, що його дружина та дитина проживають в селищі Крижопіль, а він періодично навідує їх. При цьому, проживає в с. Тернівка разом з ОСОБА_2 . Він давно знає ОСОБА_2 , оскільки раніше проживав з ним по сусідству, тому йому відомо, що після смерті його матері інших осіб, які б могли здійснювати догляд за ним, немає. У них склалися доброзичливі відносини, ОСОБА_2 його слухається та довіряє йому. Він почав проживати з ОСОБА_2 для того, щоб здійснювати догляд за ним.
Матеріалами справи підтверджується, що місце проживання заявника ОСОБА_1 з 11.04.2023 року зареєстроване за тією ж адресою, що і місце проживання ОСОБА_2 . Заявник, здійснюючи догляд за ОСОБА_2 , проживає разом з ним та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської райдержадміністрації (№ 2 Крижопіль), отримуючи щомісячну грошову допомогу на догляд за ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу.
Разом з тим, спільне проживання та реєстрація місця проживання за однією адресою самі по собі не є достатніми підставами для визнання осіб членами однієї сім'ї за відсутності інших обставин, які свідчать про реальність сімейних відносин. Для визнання сім'ї необхідні також спільний побут, взаємні права та обов'язки. Це означає, що крім спільного проживання, особи також повинні мати спільний бюджет, вести спільне господарство та мати взаємні зобов'язання один перед одним.
Суд також враховує, що отримувати вищевказану допомогу може будь-яка дієздатна особа, яка проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У цій справі заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він є членом сім'ї особи, яку просить визнати недієздатною, а отже не довів, що є суб'єктом у розумінні частини третьої статті 296 ЦК України, який має право на звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.
Цивільне процесуальне законодавство визначає коло осіб, які вправі звернутися до суду із заявою про визнання недієздатності фізичної особи. Перелік цих осіб є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
У пункті 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зазначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки. Опікун або піклувальник призначаються лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Отже, опікуном може бути будь-яка повнолітня, дієздатна особа, яка має можливість піклуватися про підопічного та відповідає іншим вимогам, встановленим законом. Однак, наявність права бути опікуном не дає автоматично права подавати заяву про визнання особи недієздатною.
На переконання суду, в даному випадку саме орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, який є органом, що відповідає за захист прав та інтересів осіб, які потребують сторонньої допомоги, зокрема тих, хто не може самостійно здійснювати свої цивільні права та обов'язки через психічний розлад, мав би звернутися до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним, а не стороння особа, зокрема сусід чи односельчанин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не має процесуальної правосуб'єктності заявника у даній справі, суд не вирішує питання про визнання особи недієздатною по суті та відповідно не вирішує питання про встановлення опіки.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 295-299 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, заінтересована особа - орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Крижопільської селищної ради, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59, селище Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2025 року.
Суддя
Присяжні