Провадження № 33/803/1280/25 Справа № 175/9857/24 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На зазначену постанову ОСОБА_1 17.03.2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову скасувати, провадження по справі закрити.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, апеляційну скаргу необхідно повернути апелянту за таких підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не навів жодних мотивів, які свідчать про те, що він саме з поважних причин не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів повідомлявся про суд, в який буде спрямовано матеріали справи та протягом більш ніж півроку взагалі не цікавився результатом розгляду.
Право бути присутнім під час судового розгляду є альтернативним правом. Так, сторони адміністративно-деліктної справи повинні вживати самостійних заходів для реалізації даного права.
Ст. 268 КУпАП передбачено вичерпний перелік статтей КУпАП, при розгляді справ за якими присутність сторін обов'язкова, ч. 1 ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить.
В рішенні по справі «Устименко проти України» ЄСПЛ вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За своєю правовою природою право на оскарження судового рішення полягає у тому, що особа, яка не згодна з судовим рішенням щодо неї, звертається до суду вищої інстанції для відновлення своєї репутації та захисту своїх прав, адже вважає, що суд попередньої інстанції прийняв незаконне рішення.
Отже в поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути останньому.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова