Справа № 131/859/25
Провадження № 2/131/281/2025
04.08.2025м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Коваля А.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 18.01.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 18.01.2023-100001536, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 14 000 грн на строк 42 дні. У подальшому договір переукладався шляхом підписання відповідних заявок, зокрема, 28.02.2023 року - на суму 14 000 грн, №28.02.2023-010000164 та 18.05.2023 року - на суму 12 900 грн, №18.05.2023-010000111. За домовленістю сторін попередні зобов'язання припинялися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України. Таким чином, кредитор в повному обсязі виконав свої зобов'язання за укладеними договорами, перерахувавши кошти на платіжний засіб, що належить позичальнику.
Натомість ОСОБА_1 належним чином не виконав свої обов'язки щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 27348 грн, яка складається з основної суми боргу за тілом кредиту - 12900 грн, та нарахованих процентів - 14448 грн. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості, що враховує проведені відповідачем часткові платежі протягом лютого - травня 2023 року на загальну суму понад 20000 грн, зокрема: 1000 грн (02.02.2023), 3000 грн (07.02.2023), 1500 грн (08.02.2023), 3880 грн (13.02.2023), 7700 грн (23.03.2023), 2000 грн (27.03.2023), 4178 грн (10.05.2023), 90 грн (11.05.2023).
Такі дії відповідача свідчать про визнання ним наявності заборгованості, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в рішенні у справі № 916/2403/18 від 10.09.2019, згідно з якою часткова оплата боргу є підтвердженням його існування. Крім того, укладання нових договорів із зарахуванням суми нового кредиту в рахунок попереднього підтверджує обізнаність відповідача про обсяг зобов'язань перед кредитором.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу та сплачений ним судовий збір
Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 18 січня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №18.01.2023-100001536, шляхом акцепту пропозиції про укладення договору за допомогою електронного цифрового підпису шляхом введення одноразового ідентифікатора, після проходження ідентифікації через Систему BankID Національного банку України (а.с. 11, 34-43).
За умовами вказаного кредитного договору Позичальнику було надано кредит у розмірі 14000 грн строком на 42 дні зі змінною процентною ставкою: первинна ставка - 2% на день (період «Економ»), та стандартна ставка - 3% на день (період «Стандарт»). Кошти були перераховані кредитором на належний позичальнику електронний платіжний засіб - банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 18.01.2023 року, ID операції НОМЕР_2 (а.с. 13).
Кредитний договір (оферти) №18.01.2023-100001536 від 18.01.2023 р. було переоформлено шляхом укладення нового договору №28.02.2023-010000164 від 28.02.2023 р. шляхом підписання заявки, що є його невід'ємною частиною. Відповідно до ст. 601 ЦК України, за взаємною згодою сторін, сума кредиту за новим договором у розмірі 14 000 грн була зарахована в рахунок зобов'язань за попереднім договором, які вважаються припиненими в обліку кредитора (а.с. 14-23).
У подальшому договір №28.02.2023-010000164 було переоформлено шляхом укладення кредитного договору №18.05.2023-010000111 від 18.05.2023 р. також на підставі підписаної заявки. Сторони погодили зарахування кредиту у розмірі 12900 грн за новим договором у рахунок повернення кредиту за попереднім договором від 28.02.2023. Відповідні зобов'язання також вважаються припиненими (а.с. 24-33).
Попри отримання коштів на належний позичальнику платіжний засіб (банківська картка № НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів. Унаслідок цього, станом на дату подання позову, за договором №18.05.2023-010000111 утворилася заборгованість у розмірі 27348 грн, яка складається з тіла кредиту - 12900 грн та нарахованих процентів - 14448 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком (а.с. 11, зворотний бік).
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови договору № 18.05.2023-010000111 від 18.05.2023, відповідачем виконані не були.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов зазначених договорів (ст. 638 ЦК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит не погашений.
Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» надало належні і допустимі докази заборгованості ОСОБА_1 за договором № 18.05.2023-010000111 від 18.05.2023, яка станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за договором № 18.05.2023-010000111 від 18.05.2023, в розмірі 27348,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за договором № 18.05.2023-010000111 від 18.05.2023 у розмірі 27348 (двадцять сім тисяч триста сорок вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, Київська обл., м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: