Провадження № 22-ц/803/7304/25 Справа № 212/691/25 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М, Зубакової В.П.
заслухавши доповідь судді-доповідача Остапенко В.О. по апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак Олександр Васильович, на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року у цивільній справі № 212/961/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві, -
Рішенням Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень 00 копійок без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1 000 гривень 00 копійок.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Яводчак О.В., надіслав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2025 року витребував цивільну справу № 212/691/25 з Покровського районного суду м. Кривого Рогу, яка надійшла до апеляційної інстанції 30 липня 2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд перевіряє наявність підстав для відкриття провадження, передбачених процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи № 212/691/25, відповідачем по справі є Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» до якого заявлено вимогу майнового характеру щодо стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до даних з Єдиного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року відкрито провадження у господарській справі № 904/2684/25 про визнання банкрутом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21 жовтня 2019 року в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та, який набрав чинності 21 квітня 2019 року. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14, від 11 липня 2018 року у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020 у справі № 921/557/15-г.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 10 ч. 9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
При вищевикладених обставинах, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, апеляційний суд вважає, що цивільну справу № 212/691/25 слід передати до Господарського суду Дніпропетровської області, яким відносно Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відкрито провадження у господарський справі № 904/2684/25 про визнання банкрутом та в провадженні якого перебуває дана господарська справа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, -
Цивільну справу № 212/691/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на виробництвіпередати до Господарського суду Дніпропетровської області в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/2684/25 про банкрутство Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді