04.08.2025
Справа № 721/708/25
Провадження № 3/721/479/2025
Іменем України
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У.Д., за участю секретаря судових щасідань Штеф'юк Т. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Путила матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, які надійшли з ВП №1 (смт. Путила) Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2025 серії ВАД №655807, ОСОБА_1 в період 2024-2025 навчального року, а саме ІІ семестру та 14.05.2025 року о 16 год 00 хв в с. Галицівка на вул. Луговій буд. 19 Вижницького району Чернівецької області у приміщення філії-Галицівський ліцей ЗЗСО І-ІІ ступенів Селятинської ОЗЗСО І-ІІІ степенів ім. О. Зайця, будучи учасником освітнього процесу, а саме вихователем вказаного навчального закладу, систематично здійснювала булінг (цькування), що полягало у психічному насильстві, криках, підвищеному тоні в спілкуванні відносно малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
В судове засідання 04.08.2025 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про день, місце та час розгляду справи, але причин неявки суду не повідомила, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надала.
У судовому засіданні 30.07.2025 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Зазначила, що з 2012 року працює вихователем у філії - Галицівський ліцей ЗЗСО І-ІІ ступенів Селятинської ОЗЗСО І-ІІІ степенів ім. О. Зайця. 14.05.2025 проводила з учнями другого класу заняття із самопідготовки з 13 год до 17 год. Близько 16 год зробила зауваження учениці ОСОБА_2 через користування останньою мобільним телефоном, що заборонено під час самопідготовки у навчальному процесі, на що остання відповіла згодою. Зауваження дівчинці зробила у звичайним формі, не кричала на неї та не вчиняла будь яких дій, які б могли заподіяли шкоду її психічному здоров'ю. Просила провадження у справі закрити.
В судове засідання 04.08.2025 малолітня ОСОБА_2 та її законний представник не з'явилися, хоча належним чином були повідомлена про день, місце та час розгляду справи, але причин неявки суду не повідомили, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надали.
У судовому засіданні 30.07.2025 малолітня ОСОБА_2 пояснила суду, що 14.05.2025 під час самопідготовки у школі звернулася до виховательки ОСОБА_1 з проханням допомогти виконати домашнє завдання з математики, та отримавши відмову, звернулася за допомогою до матері, з якою переписувалася у телефоні. Побачивши це, вчителька накричала на неї, через що вона розплакалася. Зазначила, що на цьому інцидент між нею та ОСОБА_1 закінчився, ні до цього, ні після цього подібного не вчинялося.
У судовому засіданні 30.07.2025 законний представник ОСОБА_2 - батько ОСОБА_3 зазначив, що про події, які мали місце у середу 14.05.2025 він дізнався у п'ятницю ввечері по приїзді доньки додому. Зі слів доньки, яка йому видалася сумною, він довідався, що 14.05.2025 у післяобідній час вихователька ОСОБА_1 під час самопідготовки у школі накричала на неї через користування телефоном. Зазначив, що така конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та його дочкою у школі була один раз.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3-1 ст. 1 Закону України "Про освіту", булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
З об'єктивної сторони правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП має прояв у формі, зокрема психологічного, фізичного насильства; наслідків у виді шкоди психічному або фізичному здоров'ю потерпілого (яка була або могла бути заподіяна); причинного зв'язку між діянням і наслідками.
Систематичність (повторюваність) діяння як обов'язкова ознака булінгу матиме місце у разі вчинення трьох і більше аналогічних або подібних діянь, які спрямовані на досягнення єдиного результату.
Суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 256 КпАП України, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Отже, питання наявності чи відсутності у діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол, суд вирішує в межах цього протоколу, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із позицією ЄСПЛ.
За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.06.2025 серії ВАД №655807, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона в період 2024-2025 навчального року, а саме ІІ семестру та 14.05.2025 року о 16 год 00 хв в с. Галицівка на вул. Луговій буд. 19 Вижницького району Чернівецької області, у приміщенні філії - Галицівський ліцей ЗЗСО І-ІІ ступенів Селятинської ОЗЗСО І-ІІІ степенів ім. О. Зайця, будучи учасником освітнього процесу, а саме вихователем вказаного навчального закладу, систематично здійснювала булінг (цькування), що полягало у психічному насильстві, крики, підвищений тон в спілкуванні відносно малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 (а.с 1).
З протоколу №2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) Селятинської сільської ради від 05.06.2025 за заявою ОСОБА_4 щодо вихователя Галицівського ЗЗСО 1-2 ст. філії Селятинського ОЗЗСО І-ІІІ ст. ім. О. Зайця за подією щодо повідомлення матері Соломії - Лабудяк Ірини щодо систематичного підвищення голосу виховатилькою ОСОБА_1 на її дочку та інших дітей під час навчального процесу, через що у дитини спостерігалося небажання ходити у школу, вбачається, що комісія дійшла висновку про наявність факту булінгу (цькування) та ухвалили рішення про забезпечення проведення моніторингу ефективності виконання Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу у закладі освіти.
За висновком практичного психолога, відповідно до Розпорядження Селятинської сільсокї ради "Про створення комісії щодо розгляду заяви ОСОБА_4 " №69-ОД від 23.05.2025, ОСОБА_1 рекомендовано у процесі роботи враховувати вікові особливості молодших школярів, створити атмосферу довіри з дітьми, налагодити партнерську взаємодію з батьками.
В той час, як убачається з показів учасників справи та наявних у матеріалах справи письмових доказів, події розвивалися 14.05.2025, тобто вони носять поодинокий характер, у матеріалах справи не має підтвердження того, що ОСОБА_1 систематично вчиняла діяння щодо малолітньої ОСОБА_2 , а також щодо інших учасників освітнього процесу, тобто, не має доказів систематичності, як то передбачає п. 3-1 ст. 1 ЗУ «Про освіту».
Посилання на систематичність вчинення діянь ОСОБА_1 у Протоколі засідання комісії з розгляду випадків булінгу не містять обґрунтування, які б сгугували підтвердженням вказаного діяння, зокрема не допитано свідків - інших учнів чи осіб, щодо яких вчинялося, чи могло бути вчинене таке цькування.
Також за результатами судового розгляду судом не встановлено, що внаслідок дій виховательки ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Наявність наслідків є обов'язковою ознакою для висновку про наявність складу правопорушення, а суд таких наслідків судом не встановлено та у формулюванні адміністративного обвинувачення не зазначено.
Суд враховує, що у матеріалах справи наявні пояснення лише одієї потерпілої матері малолітньої ОСОБА_2 та її заяви до Селятинської територіальної громади.
Суть адміністративного правопорушення викладена без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме дії були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої за кожний факт, чи мало діяння систематичний характер, якщо так, то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події, і до протоколу про адміністративне правопорушення не додано беззаперечних доказів систематичності вчинення дій, які можна розцінювати як правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Якщо аналізувати пояснення неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 та її батька ОСОБА_3 , з таких не вбачається викладу подій, що мали місце протягом ІІ семестру 2025 року, а тільки щодо події, яка мала місце 14.05.2025 і встановлено, що така подія із малолітньою у навчальному закладі відбулася вперше. Судом не встановлено, що за результатами такої події було заподіяно наслідків у виді шкоди (заподіяної чи яка могла би бути заподіяна), а також встановлено, що це був одиночний випадок, що у свою чергу виключає систематичність, як обов'язкову ознаку булінгу у діях ОСОБА_1 , а відтак наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом ( посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-4 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-4 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Уляна СТЕФАНКО