Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/9794/24
Провадження № 2/644/458/25
04.08.2025
04 серпня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Книшенко А.С., представника ОСОБА_1 - адвоката Кутового Г.І., представника ОСОБА_2 - адвоката Зарицької К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 просить визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . Просить припинити право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя шляхом визначення за ОСОБА_1 частки квартири АДРЕСА_1 та залишення у власності ОСОБА_2 частки квартири АДРЕСА_1 . Посилається на те, що він та відповідачка перебували у шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.06.2024 року. Під час шлюбу ними було придбана квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане майно було придбано за договором купівлі-продажу та було оформлено на відповідачку. Оскільки квартира була придбана в період шлюбу, вона належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а тому просить здійснити поділ майна шляхом визнання за ним права власності на частину квартири.
22.01.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява представника відповідачки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. ОСОБА_2 просить в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя відступити від засади рівності часток подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Посилається на те, що неповнолітня дитина проживає з ОСОБА_2 за кордоном. Після розірвання шлюбу забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини здійснюється виключно ОСОБА_2 . Єдиним місцем проживання дитини в Україні є виключно спірна квартира. Оскільки дитина проживає з матір'ю, саме в межах забезпечення інтересів дитини потребується збільшення частини спірного сумісного майна. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 88210 грн. в якості грошової компенсації належної частини транспортного засобу «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 .
Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Кутовой Г.І. подав відзив на зустрічну позовну заяву. Просить у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя відмовити повністю. Посилається на те, що ОСОБА_1 від обов'язку стосовно утримання дитини не ухиляється, дуже любить сина і бажає аби він жив з ним, створює всі умови для комфортного проживання дитини і має наміри позиватися до суду з приводу визначення місця проживання дитини з батьком. Твердження позивачки про те, що відповідачем заплановано продаж наведеної спірної квартири, що суперечить інтересам та позбавить дитину фактичного місця проживання, не повинні братися до уваги, оскільки не знаходять свого підтвердження. Відповідачкою за первісним позовом і позивачкою за зустрічним позовом не було надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження розміру витрат, які вона щомісячно несе на утримання дитини, а також, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування. Доводи позивачки за зустрічним позовом про те, що навчання, розвиткові заняття, які зараз проводяться у країні Європи, потребують значних матеріальних затрат не підтверджуються жодними належними доказами. Відповідач за зустрічним позовом не вбачає жодних підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя. Позивачем за зустрічним позовом не доведено існування обставин, що мають істотне значення для справи, а також недостатність розміру аліментів на утримання дитини для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування, а відтак, вимога про відступлення від засад рівності часток сторін при поділі спірного майна подружжя задоволенню не підлягає. Щодо вимоги про поділ транспортного засобу зазначив, що згідно наданого ОСОБА_1 до суду Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , відповідачу за зустрічним позовом належить автомобіль ЗАЗ-DAEWOO LANOS з державним номером НОМЕР_1 , дата реєстрації- 21.10.2022 року. Звіт, наданий позивачкою за зустрічним позовом, було виконано за адвокатським запитом представниці позивачки, особистий огляд транспортного засобу оцінювачем не проводився. Оскільки відповідач за зустрічним позовом заперечує проти правильності визначення вартості цього автомобіля оцінювачем, а не експертом, та без огляду транспортного засобу, він в межах розгляду справи 26 травня 2025 року самостійно звернувся до Харківського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України з заявою на проведення транспортно товарознавчого дослідження з метою визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 , станом на дату проведення огляду. Згідно Висновку експертного дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/121-25/12782-AB від 05.06.2025, ринкова вартість колісного транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, 2013 року випуску, робочий об'єм двигуна - 1498 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN № НОМЕР_4 , станом на момент огляду КТЗ, становить 111172,58 грн. Таким чином, вартість 1/2 частки спірного автомобіля становить 55586,29 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду позову повідомлявся належним чином.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Проти зустрічного позову ОСОБА_2 заперечував з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву. Зазначив, що він та позивач заперечують проти відступлення від засад рівності часток та про збільшення частки відповідачки до 2/3 частки при поділі квартири. Пояснив, що ОСОБА_1 постійно допомагає сину матеріально, заборгованості по аліментам у нього не має, що підтверджується довідкою державного виконавця. Крім того, заперечував проти звіту щодо вартості спірного автомобіля, який був наданий представником ОСОБА_2 . Просив взяти до уваги висновок експертного дослідження Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № ЕД-19/121-25/12782-AB від 05.06.2025 щодо ринкової вартості колісного транспортного засобу, який був долучений ним.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду позову повідомлялася належним чином.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що всі перерахування грошових коштів, на яких наголошується ОСОБА_1 як на перерахунок грошових коштів на утримання, були без призначення платежів. Імовірніше за все перерахунок коштів мав місці для повернення грошових коштів, сплачених за ремонт та облаштування житлової квартири, поділ якої заявлено в межах судової справи. Так, замовлення та оплата меблів у житлову квартиру проводилося батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Таким чином, імовірніше за все, перерахунок коштів мав місце з метою повернення коштів, потрачених батьком ОСОБА_2 , які він сплачував для подружжя на засадах повернення у майбутньому. Крім того, відступлення від засад рівності часток та збільшення частки відповідачки до 2/3 частки при поділі квартири відповідатиме інтересам спільної дитини.
Ухвалою суду від 19.11.2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року було прийнятозустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя об'єднані в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19.09.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 06.06.2024 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова було розірвано.
07.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алейніковою К.Л. 07.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2423. Даний договір був укладений зі згоди ОСОБА_1 як чоловіка покупця ОСОБА_2 . Викладене підтверджується копією договору купівлі-продажу.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на зазначену квартиру зареєстровано на підставі вказаного вище договору купівлі- продажу за ОСОБА_2 .
Сторонами не оспорюється, що вказана вище квартира набута сторонами по справі під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також, у період шлюбу сторонами придбано автомобіль марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , який 21.10.2022 року був зареєстрований за ОСОБА_1 згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно Звіту від 13.03.2025 року про оцінку колісного транспортного засобу марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , середня ринкова вартість об'єкта оцінки становить 176420 грн.
ОСОБА_1 , не погодившись із визначеною ринковою вартістю автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , надав суду висновок експертного дослідження від 05.06.2025 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля становить 111172,58 грн.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 1 ст. 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 вказаної статті у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 320/3072/18, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними. За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Таким чином, суд вважає встановленим, що квартира АДРЕСА_1 і транспортний засіб «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , належать сторонам по справі на праві спільної сумісної власності, оскільки були набуті ними за час шлюбу, незалежно від того, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , а право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Щодо вимог представника ОСОБА_2 за зустрічним позовом про відступленнявід засади рівності часток подружжя, визнання за ОСОБА_2 права власності на 2/3 частини квартири, суд зазначає наступне.
Заявляючи вимогу про визнання права власності за ОСОБА_2 на 2/3 частини квартири, представник ОСОБА_2 вказує, що неповнолітня дитина проживає з нею за кордоном. Після розірвання шлюбу забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини здійснюється виключно ОСОБА_2 . Єдиним місцем проживання дитини в Україні є виключно спірна квартира. Оскільки дитина проживає з матір'ю, саме в межах забезпечення інтересів дитини потребується збільшення частини спірного сумісного майна.
Оцінюючи зазначені доводи представника ОСОБА_2 суд бере до уваги, що ОСОБА_2 та її представником не доведено, що позивач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини, витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім'ї. Натомість згідно довідки державного виконавця, станом на 10.03.2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість по сплаті аліментів. Згідно виписки по картці, виданої на ім'я ОСОБА_2 , в період з 07.07.2022 року по 01.02.2025 року видно перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на карку ОСОБА_2 . Також, згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, зареєстрованим місцем проживання дитини - ОСОБА_7 є адреса: АДРЕСА_3 , що спростовує посилання ОСОБА_2 про те, що єдине місце проживання дитини це спірна квартира.
Згідно наданих суду доказів, суд дійшов висновку про те, що не може бути підставою для збільшення частки ОСОБА_2 в праві власності на квартиру за результатами поділу майна посилання представника ОСОБА_2 на факт проживання дитини з матір'ю, що як наслідок потребує забезпечення інтересів дитини. Суду не надано докази про доходи, які отримує ОСОБА_2 на своє утримання і утримання дитини за місцем її фактичного проживання, а також не надано докази про їх витрати, характер і обсяг цих витрат. Посилання представника ОСОБА_2 на те, що перераховані ОСОБА_1 грошові кошти є поверненням коштів сплачених за ремонт та облаштування житлової квартири батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , не підтверджені жодними доказами. Представник ОСОБА_2 зазначає про дані обставини як про ймовірність, а тому суд ці доводи представника ОСОБА_2 відкидає.
Суду не надано доказів того, що розмір аліментів, які одержує ОСОБА_2 , є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.
Представником ОСОБА_1 подано до суду пояснення про те, що за весь період з моменту виїзду ОСОБА_2 за кордон ОСОБА_1 постійно перераховував відповідачці кошти для допомоги дитині і відповідачка користувалася цими коштами за кордоном.
ОСОБА_2 та її представником не надано суду належні, допустимі, достатні докази для застосування судом частин другої чи третьої статті 70 СК України для збільшення її частки. Проживання дитини з відповідачкою само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Наявність інших обставин, за яких можливе відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі спірної квартири, не доведено.
Беручи до уваги вищевикладене, що добровільно сторони не домовилися про розмір часток, які мають бути визначені кожному з них при поділі майна, суд дійшов висновку про те, що частки майна дружини та чоловіка, тобто сторін по даній справі, при поділі зазначеної вище квартири є рівними, а тому кожному із них належить право власності на частину зазначеної квартири. В порядку поділу зазначеної квартири суд визнає за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Щодо вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом стосовно поділу автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 та є спільною сумісною власністю подружжя суд зазначає таке.
Згідно ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Частинами 1 та 2 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, для визначення якої при необхідності призначається експертиза.
ОСОБА_2 просить суд провести поділ автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , шляхом присудження їй грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя.
Сторонами не оспорюється, що вказаний транспортний засіб набутий сторонами по справі під час шлюбу. Цей транспортний засіб зареєстрований 21.10.2022 року за ОСОБА_1 . Наразі цей транспортний засіб перебуває у користуванні і володіння ОСОБА_1 .
Визначаючи суму компенсації за автомобіль, суд бере до уваги оцінку транспортного засобу, виконану Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 05.06.2025 року №ЕД-19/121-25/12782-АВ. Згідно цього висновку ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля марки ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , становить 111172,58 грн. При цьому суд враховує, що дане експертне дослідження проводилося за участю ОСОБА_1 29.05.2025 року, зазначений транспортний засіб був безпосереднім об'єктом дослідження. Щодо звіту про оцінку ринкової вартості транспортного засобу, наданого представником ОСОБА_2 , суд зазначає, що даний звіт виконувався без огляду досліджуваного транспортного засобу. Суд бере до уваги, що експертне дослідження оцінки ринкової вартості транспортного засобу, проведене Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України від 05.06.2025 року №ЕД-19/121-25/12782-АВ, було пізнішим за часом, ніж оцінка, проведена 12.03.2025 року, звіт про яку надала представник ОСОБА_2 .
З урахуванням встановленого ч. 1 ст. 70 СК України принципу рівності часток подружжя при поділі спільного майна, суд вважає, що ОСОБА_2 має право на компенсацію частини ринкової вартості транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , тобто у сумі 55586,29 грн. Вказану суму компенсації суд стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позову ОСОБА_1 та часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на оплату судового збору в розмірі 8623 грн.
На користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягають стягненню витрати на оплату судового збору в розмірі 7022,86 грн. (555,86 грн. за часткове задоволення вимоги про стягнення компенсації; 6467 грн. за часткове задоволення вимоги про визнання права власності на квартиру)
На підставі ч. 10 ст. 141 ЦПК України, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи зазначене, суд стягує з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 різницю понесених сторонами судових витрат, а саме 1600,14 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України,- суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку поділу майна грошову компенсацію вартості автомобіля ЗАЗ-DAEWOO LANOS», р.н. НОМЕР_1 , у розмірі 55586,29 грн.
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,14 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.08.2025 року.