Справа № 643/12251/25
Провадження № 1-кс/643/4126/25
31.07.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
встановив:
25.07.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у якому просить скасувати арешт з мобільного телефону iPhone 15 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , іmei 1: НОМЕР_2 , іmei 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , накладений 11.04.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні № 22024220000000838 від 17.07.2024.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2025 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , яке було вилучено під час обшуку 02.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.03.2025.
Заявник зазначає, що на даному мобільному телефоні зберігаються сімейні фото та відео, які мають особливе значення для власника майна, та які не мають жодного відношення до кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024. ОСОБА_4 не набув будь-якого статусу у кримінальному провадженні № 22024220000000838, зокрема підозрюваного/обвинуваченого, або особи, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв'язку із позбавленням власника використовувати належний йому мобільний телефон досить тривалий час, вважає, що подальше застосування арешту є необґрунтованим та просить його скасувати.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 25.07.2025 за клопотанням відкрито провадження, призначено дату та час судового розгляду.
28.07.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова у слідчого відділу Управління СБ України в Харківській областівитребувано матеріали кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.
Від слідчого ОСОБА_5 надійшли заперечення, в яких зазначив, що 02.04.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилученого майна речовими доказами та визначення місця їх зберігання. В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2025 накладено арешт з метою збереження речових доказів у вищевказаному кримінальному провадженні. Так, слідчим направлено доручення (у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) оперативному підрозділу Управління СБ України в Харківській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій, а саме: огляду речей і документів, в тому числі і мобільного телефону iphone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_5 ; IMEI2 НОМЕР_6 , належний на праві власності ОСОБА_4 . Аластталу, що на даний час виконується. Однак, у зв'язку із наявністю значного обсягу листувань на іноземній (арабській) мові у вищевказаному мобільному телефоні, його дослідження потребує додаткового часу. Крім того, додатково зазначено, що кримінальне провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, направлено 16.07.2025 з обвинувальним актом до суду. Перед цим, 10.07.2025 постановою прокурора у кримінальному провадженні про виділення матеріалів досудового розслідування, виділено речові докази, а також матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, в оригіналах та копіях, в окреме провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України. У зв'язку з вищевикладеними обставинами, матеріали кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, щодо можливої причетності осіб ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України, разом з речовими доказами, перебувають в матеріалах кримінального провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025. На теперішній час, на думку слідчого, скасування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів, які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Клопотання про скасування арешту майна слідчий просив розглядати без його участі.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, в задоволенні вказаного клопотання просив відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, матеріали витребуваного кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, у випадку, арешт вилученого майна застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2025 накладено арешт на майно, вилучене 02.04.2025 в ході проведення обшуку, зокрема на мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , іmei 1: НОМЕР_2 , іmei 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_4 .
Слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, направлено 16.07.2025 з обвинувальним актом до суду. 10.07.2025 постановою прокурора у кримінальному провадженні про виділення матеріалів досудового розслідування, виділено речові докази, а також матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, в оригіналах та копіях, в окреме провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України. Матеріали кримінального провадження № 22024220000000838 від 17.07.2024, щодо можливої причетності осіб ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 258-3 КК України, разом з речовими доказами, перебувають в матеріалах кримінального провадження № 22025220000000761 від 10.07.2025. Вбачається, що на даний час досудове розслідування по кримінальному провадженню № 22025220000000761 від 10.07.2025 триває.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, п.п. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об'єднаного Королівства» від 24.10.1986, заява N 9118/80). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Враховуючи те, що мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , іmei 1: НОМЕР_2 , іmei 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , можливо, зберіг сліди вчинення злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані, як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування арешту, накладеного на зазначене майно. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, заявником не надано та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.
З наданих органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження не вбачається, що завдання, з метою виконання якого накладено арешт, виконано. Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно, продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об'єктивно необхідною для кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що накладений арешт на мобільний телефон iPhone 15 Pro Мах серійний номер НОМЕР_1 , іmei 1: НОМЕР_2 , іmei 2: НОМЕР_3 з номером телефону НОМЕР_4 , є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.04.2025. Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Нормою ч. 1 ст. 26 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, органом досудового розслідування спростовано наявність підстав для скасування арешту майна та доведено, що для проведення ефективного досудового розслідування є необхідність у збереженні арешту вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.
З огляду на викладене, у зв'язку із відсутністю правових підстав для скасування арешту майна на даний час, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань, в тому числі в рамках належної правової процедури, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 16, 23, 26, 98,170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, а саме: мобільного телефону iPhone 15 pro max 256 gb, IMEI НОМЕР_5 ; IMEI2 НОМЕР_6 , що належить на праві власності ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 04.08.2025 о 10:30.
Слідчий суддя ОСОБА_1