Справа № 554/5880/22
Провадження № 1-кп/643/211/25
04 серпня 2025 року м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова кримінальне провадження за № 12022221170001458 від 14.05.2022 за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні по справі 04.08.2025 прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Потерпіла ОСОБА_6 до суду не з'явилась, про причини не явки не повідомила.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора стосовно продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 підтримала думку свого підзахисного та просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою га домашній арешт.
Щодо клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, зазначити наступне.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1ст. 331 КПК України).
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Суд, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення проти життя особи, відповідно до вимог ст.12 КПК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, розлучений, не має стійких родинних зв'язків, офіційно не працевлаштований, по справі судовий розгляд не закінчено, тому з метою уникнення спроб обвинуваченого переховуватися від суду, запобігання вчинення ним нових злочинів, суд приходить до висновку, що стосовно обвинуваченого необхідно продовжити вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
За таких обставин, обґрунтування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, що в свою чергу спростовує доводи обвинуваченого та захисту щодо не доведення існування вказаних ризиків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Так, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого по справі більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні 04.08.2025 не встановлено.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а доводи обвинуваченого та захисту не знайшли свого підтвердження у суді.
Керуючись ст.ст.177,183,331, 314-316, 371,372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 , на строк до 24:00 годин 02 жовтня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, потерпілій, та надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», для організації її виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1