Справа № 629/1791/25
Номер провадження 2/629/707/25
РIШЕННЯ
04.08.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Олексенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 104016327 від 01.01.2024 року, в сумі 10275 грн., судові витрати. Зазначає, що 01.01.2024 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 104016327, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. 26.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 104016327 від 01.01.2024 року. Сума заборгованості відповідача становить 10275 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 6975 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 300 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, у наданій відповіді на відзив просила судовий розгляд провести за її відсутності, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до відповідача задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що при укладанні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотримання вимог законодавства про захист прав споживача та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає положенням ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому відповідачем не оспорюється факт укладання договору та отримання кредитних коштів, а отже за відповідачем існує обов'язок на виконання умов цього договору та відповідальність за їх порушення. Щодо нарахування процентів, то вказала, що проценти нараховані первісним кредитором відповідно до умов та в межах дії кредитного договору. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалася. Зазначила, що на час дії на території України воєнного стану законодавством України не передбачено скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а отже таке нарахування є правомірним і позичальник має сплачувати тіло кредиту та нараховані відсотки. Щодо нарахування нестандартних процентів, вказала, що як вбачається з графіку нарахувань та умов нарахувань відсотків ку кредитному договорі №104016327 від 01.01.2024 року, періоди нарахування нестандартних процентів та відсоткова ставка повністю збігається з поточним періодом, а тому доводи відповідача про звільнення від зобов'язання сплачувати проценти нараховані в період не заслуговують на увагу. Також просить відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу, з підстав ненадання відповідачем документів, які підтверджували б факт оплати правової допомоги, документів, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, представником надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву, наданим представником відповідача, останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, стягнення із відповідача відсотків за прострочену заборгованість, які у загальному розмірі складають 6975 грн. є несправедливою умовою договору у розумінні п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживача», оскільки ця сума значно перебільшує 50% вартості продукції (споживчого кредиту). Тому відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону такі умови мають визнаватися недійсними. Також позивачем не надано доказів проходження саме відповідачкою ідентифікації для укладання договору в електронній формі позивачем. Не надано доказів надання ТОВ «Мілоан» відповідачці і отримання та ознайомлення нею з детальним розписом сукупної вартості кредиту в грошовому виразі, право дострокового повернення кредиту, інформації про умови кредитування, графіку платежів, прав та обов'язків сторін, умов щодо відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору, строку на який надається кредит, умови кредитування, дати видачі кредиту тощо, тобто відсутні обов'язкові умови договору, передбаченні чинним законодавством України для кредитних договорів. Крім того в кредитному договорі №104016327 не обумовлюється застосування нестандартних процентів, тому у боржника не могло скластися обов'язку із їх відшкодування. Вважає, позовні вимоги необґрунтовані та не доведені належними і допустимим доказами. У відзиві представник позивача просить стягнути з позивача на користь відповідачки понесені витрати на оплату послуг адвоката в повному обсязі, який становить 15000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про споживчий кредит №104016327 від 01.01.2024, за яким кредитодавець на умовах визначеним цим Договором зобов'язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості. Відповідно до умов такого кредитування сума кредиту становить 3000,00 грн строком на 105 днів з 01.01.2024. Дата остаточного повернення погашення заборгованості 15.04.2024. Орієнтовна загальна вартість кредиту 10275,00 грн. Комісія за надання кредиту 300,00 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1,70%, протягом поточного періоду 2,30%.
Додатком № 1 до вказаного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит №104016327 від 01.01.2024, відповідно до якого дата видачі кредиту: 01.01.2024, дата платежу 15.04.2024, кількість днів у розрахунковому періоді: 105, сума кредиту за договором: 3000 грн, проценти за користування кредитом: 6975 грн., комісія: 300 грн., реальні річна процентна ставка 7121 грн, загальна вартість кредиту: 10275 грн.
Додатком 2 до вказаного договору є заява на отримання №104016327 від 01.01.2024, відповідно до якої сума кредиту: 3000 грн., загальний строк кредитування 105 днів, з них пільговий період: 15 днів, поточний період: 90 днів, денна процентна ставка: 1,70% протягом пільгового періоду та 2,30% протягом поточного періоду, комісія за надання кредиту: 10,00% від суми кредиту, платіжна картка на яку має бути перераховано кредит: MASTERCARD DEBIT UNEMBOSSED 516875*19.
Додатком 3 до договору є Додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором, де вказано номери мобільних телефонів.
Згідно довідки ТОВ «Мілоан», б/н від 14.10.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №104016327 від 01.01.2024 ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником підписаний із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 193605, дата і час відправки ідентифікатора: 2024-01-01 00:10:13, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_2 .
З копії платіжного доручення 79709513 від 01.01.2024 вбачається перерахування коштів від ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача ОСОБА_1 в сумі 3000,00 грн. з призначенням платежу: кошти згідно договору 1047016327.
Згідно відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, кредитний договір №104016327, ОСОБА_1 , 01.01.2024 відбулось надання кредиту у сумі 3000,00 грн. та нарахування комісії за оформлення кредиту у сумі 300 грн. У період з 01.02.2024 по 16.01.2024 включно відбувалось щоденне нарахування процентів згідно п. 1.5.2 договору у розмірі 51,00 грн. У період з 17.01.2024 по 15.04.2024 включно відбувалось щоденне нарахування нестандартних процентів у розмірі 69,00 грн.
Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор), кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Відповідно до копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 26 квітня 2024 року до Договору про відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора від 26 квітня 2024 року до Договору про відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024року. Кількість боржників: 3569. Загальна сума заборгованості: 50178311,06 грн.
Згідно копії платіжної інструкції № 1401 від 26.04.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» переказав на рахунок ТОВ «Мілоан» кошти у сумі 1944279,09 грн. як плату за відступлення права вимоги згідно Договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024. Без ПДВ.
Згідно копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 104016327 у розмірі 10275 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №104016327 від 01.01.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» станом на 11.02.2025 включно складає 10275 грн., прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3000,00 грн., прострочена заборгованість за комісіями становить 300,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками становить 6975 грн.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» таЗаконом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У даній справі договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого відповідач надіслав позивачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.202 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Таким чином, позивачем доведено факт укладення відповідачем вищевказаних договорів в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов'язання.
Суд зазначає те, що ТОВ «Мілоан» є не банківською, а фінансовою установою, а тому укладаючи кредитний договір та заповнюючи анкету-заяву на отримання кредитних коштів, позичальник, вказуючи номер карткового рахунку, на який бажає отримати кредитні кошти, діє за власною волею, а фінансова установа, в свою чергу, не має повноважень на встановлення власника такого рахунку, оскільки така інформація є банківською таємницею.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку погашення кредиту.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли всі права щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104016327 від 01.01.2024.
Договір факторингу не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладений між фінансовою установою та позивачем договору факторингу є належним доказом переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.
Отже, судом було встановлено, що до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтовані і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не довела відсутність заборгованості.
Щодо заперечення відповідача з приводу нарахування нестандартних процентів, то суд зазначає, що з 01.01.2024 до 16.01.2024 були проведені нарахування процентів згідно з п. 1.5.2 договору в розмірі 51,00 грн (3000 грн*1,70%), а з 17.01.2024 до 15.04.2024 щоденно протягом погодженого 90 денного поточного періоду кредитування проводились нарахування нестандартних процентів в розмірі 69 грн (3000 грн*2,30%). Такі нарахування відсотків відповідають умовам договору, а саме визначені в п. 1.5.2 та 1.5.3, з якими погодилася відповідачка. Загальна сума нарахованих відсотків складає 6975 грн (51 грн*15днів+69грн*90днів). Проценти нараховані в межах визначеного договором строку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2422,40 грн.
Щодо вимоги представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у зв'язку з чим суд відмовляє у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №104016327 від 01.01.2024 у розмірі 10275 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Олексій ПОПОВ